Старомодні вечірні випуски телевізійних новин досі залишаються більш популярними, аніж вебсайти з міжнародними новинами. Глядачі зацікавлені у міжнародних новинах більше, ніж вони самі думають. Про це свідчать результати дослідження Інституту Ройтерз з вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism).

Дослідження наголошує на важливості ретельно відібраних телевізійних новин в епоху, коли соціальні медіа критикують за поширення недостовірної інформації про ключові міжнародні події, як наприклад, про вибухи під час Бостонського марафону. Навіть міжнародна новинна агенція Associated Press, що може пишатись наданням перевіреної інформації, вибачалась, коли хакери зламали офіційний профіль організації у Twitter і поширили неправдиве повідомлення про вибухи біля Білого дому.

У дослідженні «Інтерес громадськості до міжнародних новин на телебаченні та в Інтернеті» проаналізовано, яким чином аудиторія та читачі реагували на висвітлення міжнародних новин компанією BBC протягом 2010-2011 років – період, коли міжнародних новин було дуже багато.

Можна простежити три моделі висвітлення найгучніших міжнародних подій. Деякі з подій, як наприклад, революції у Тунісі та Єгипті, повалення режиму Каддафі у Лівії, свідчили про різкі зміни у глобальній політичній ситуації. Інші, як наприклад, землетрус на Гаїті, руйнівний цунамі у Японії і сильні повені у Пакистані, представляли модель висвітлення катастроф. Натомість, порятунок китайських шахтарів – це модель висвітлення щирих людських історій з щасливим кінцем.

Дослідження спростовує загальноприйняту думку, що аудиторія не зацікавлена у міжнародних новинах і що сильний акцент на міжнародних подіях відлякує глядачів. Гучна міжнародна подія може привернути додаткові 20% глядачів. Навіть менш резонансні міжнародні історії рідко ведуть до втрати понад 10-15% аудиторії.

Автори дослідження, Річард Сембрук (Richard Sambrook), професор журналістики у Кардіфському Університеті, Девід Леві (David Levy), керівник Інституту Ройтерз з вивчення журналістики, і Саймон Террінгтон (Simon Terrington), колишній запрошений науковий співробітник Інституту Ройтерз, визначили, наскільки глядачі двох головних вечірніх випусків новин на BBC слідкують за міжнародними історіями, порівняно з читачами новинних вебсайтів BBC. Вони також проаналізували, як редакторські рішення щодо програмування, тривалості та популярності історій впливають на розмір аудиторії.

Автори використали дані з BBC Pulse Surveys – оглядів, які регулярно готує незалежна дослідницька агенція. Агенція з’ясовує у глядачів, наскільки уважно вони слідкують за локальними, регіональними і міжнародними новинами. Автори також ретельно проаналізували показники BARB, що надають офіційні дані про щохвилинні зміни телевізійної аудиторії у Великобританії. Автори дослідження вивчили кількість переглядів новинних сайтів і зафіксували, як ці показники змінювались під час великих міжнародних подій. Дослідники проаналізували редакторські рішення BBC щодо висвітлення міжнародних подій: місце міжнародної новини у програмуванні випуску та тривалість сюжету.

Результати дослідження показують, що онлайн аудиторія міжнародних новин в середньому нижча за аудиторію двох головних телевізійних випусків новин на BBC, які виходять щовечора о 18.00 та 22.00.

Дослідження також свідчить про те, що фінансована державою компанія громадського мовлення BBC прагне висвітлювати міжнародні події до того, як у їхньої аудиторії виникне інтерес до історії, і такий сміливий редакторський хід не відлякує аудиторію.

«Ми хотіли відповісти на питання, чи втрачають вони аудиторію, коли роблять акцент на міжнародних новинах», – розповідає Леві. «З точки зору склянки, що наполовину повна, той факт, що телебачення показує важливі міжнародні новини і не втрачає глядачів, підбадьорює. З точки зору склянки, що наполовину порожня, коли користувачі виходять в Інтернет, вони читають лише ті історії, які хочуть читати».

BBC доволі детально повідомляли про протести у Тунісі 2011 року, навіть попри те, що першочерговий інтерес до події був незначним. Мірою того, як BBC продовжували висвітлювати подію, глядачі виявляли дедалі більший інтерес до історії. Інтерес зберігався, коли хвиля протестів поширювалась на Близькому Сході. Натомість, читачі сайту BBC оминали історії про Туніс, навіть коли вони становили значну частину телевізійного випуску новин.

Онлайн аудиторія почала більше цікавитись подіями Арабської весни у той момент, коли революція вже досягла Єгипту. І навіть тоді онлайн аудиторія залишалась меншою порівняно з телевізійною. Телевізійні випуски новин протягом цілого дня висвітлювали перші протести в Єгипті, поки інтерес онлайн аудиторії до подій почав зростати. Автори дослідження не знайшли прикладів онлайн висвітлення історії, яке б сприяло збільшенню переглядів на телебаченні. Сембрук, Леві і Террінгтон стверджують, що отримані цифри «можуть підтвердити цінність професійного редакторського відбору новин і просування тих історій, які становлять громадський інтерес, до того, як онлайн аудиторія зацікавиться ними».

Дослідження також вказує на те, що як тільки у глядачів з’являється інтерес до історії, вони знаходитимуть її будь-де, вирішуючи при цьому, наскільки ретельно вони хочуть слідкувати за перебігом історії. Зазвичай випуск новин о 18.00 стосується внутрішніх новин, а випуск о 22.00 містить більше міжнародних подій. Проте якщо історія зацікавила глядачів, то вони шукатимуть її в кожному з двох вечірніх випусків.

Окрім того, коли у телевізійних програмах подається дуже розширене висвітлення найбільших подій, аудиторія схильна переключатись через 15-20 хвилин, а не дивитись повний спектр точок зору і аналізу. Телевізійні редактори вирішують, яка подія заслуговує на всебічне висвітлення – цунамі у Японії чи відставка Мубарака. Глядачі можуть не погоджуватись із вибором редакції і самостійно для себе вирішувати, коли вони отримали достатньо інформації про ту чи іншу міжнародну подію.

Інститут Ройтерз з вивчення журналістики є партнером Європейської обсерваторії журналістики у Великобританії.

Право на зображення належить Scorpions and Centaurs / Flickr CC