“Хто такі таліби?” – здається, просте запитання. Це та інші запитання поставили дослідники тисячі дорослих телеглядачів з 11 країн в рамках міжнародного дослідження. У Європі більшість респондентів знали, що таліби – це представники ісламського терористичного угрупування. Натомість, в Австралії та Канаді лише половина респондентів дали правильну відповідь. У США лише 17% опитаних знали правильну відповідь.

Завдяки отриманим результатам, дослідник Торіл Аалберг (Toril Aalberg) та його колеги з факультету соціології і політичних наук Норвезького університету науки і технологій (Norwegian University of Science and Technology) дійшли висновку, що існує прямий зв’язок між обсягом висвітлення серйозних міжнародних новин і рівнем обізнаності громадян про стан міжнародних відносин. Чим більше телевізійні канали показують міжнародні новини, тим більше населення є поінформованим про міжнародні відносини.

Результати дослідження, опубліковані у червневому випуску видання “Journalism Studies”, вказують на те, що існує невідповідність між обсягом висвітлення міжнародних новин і запитом на такі новини. Особливо це спостерігається у США. Дослідники виявили, що американці цікавляться міжнародними відносинами, проте новинні випуски не задовольняють потребу громадськості у міжнародних новинах.

Дослідницька команда проаналізувала кількість міжнародних телевізійних новин і запит на них у таких країнах: Австралії, Греції, Великобританії, Індії, Італії, Японії, Канаді, Колумбії, Норвегії, Південній Кореї і США. Дослідники також проаналізували вплив міжнародних новин на рівень обізнаності громадськості. Для реалізації дослідження Аалберг та його колеги використали кількісний контент-аналіз та опитування, яке проводилось серед квазірепрезентативної вибірки у кожній з 11 країн.

У всіх країнах аналізувались новини двох головних вечірніх новинних програм на найбільш рейтингових телеканалах. У всіх країнах, окрім США і Колумбії, дослідники отримали підбірки новин як від каналів громадського мовлення, так і від приватних каналів. Окрім того, дослідники за допомогою соціологічної компанії “YouGovPolimetrix” провели онлайн опитування у дев’яти країнах. У Колумбії були проведені особисті інтерв’ю, у Греції – інтерв’ю по телефону.

Респондентів запитували про рівень їхньої зацікавленості у внутрішніх і міжнародних новинах. Окрім того, шість запитань стосувались міжнародних подій, які відбулись за місяць до проведення опитування. Запитання також стосувались конкретних особистостей і місць подій.

Три запитання стосувались Заходу, решта три – Азії. В опитуванні також використовувались фотографії. Учасників опитування просили за фотографіями назвати Президента Росії Володимира Путіна, канцлера Німеччини Ангелу Меркель, Генерального Секретаря ООН Пан Гі Муна. Останні три запитання стосувались саміту у Копенгагені, руху “червоних сорочок” у Таїланді і руху Талібан.

Як і прогнозувалось, у всіх 11 країнах переважна частина новинних випусків була присвячена внутрішнім новинам, а не міжнародним. Дослідники посилались на результати попередніх досліджень, які вказували на суттєве зниження кількості міжнародних новин у головних ЗМІ. Така тенденція існує не лише у США, а й у Європі, і простежується як на телебаченні, так і в друкованій пресі.

Аалберг разом з колегами згадав про дослідження, проведене компанією “British Media Standards Trust”. Згідно з результатами дослідження, у 1979 році 20% змісту кожної британської газети були присвячені міжнародним новинам, тоді як у 2009 році ця цифра впала до 11%.

Загалом всі проаналізовані новинні програми більше фокусувались на новинах своєї країни, аніж іноземних країн. Проте у кожній з досліджених країн були виявлені деякі важливі особливості. Наприклад, у новинних програмах Великобританії, Норвегії і Канади відносно велика частка уваги була присвячена міжнародним новинам (приблизно одна третина).

За кількістю міжнародних новин останні позиції посіли США (14%), Індія (13%) і Австралія (12%). У цих країнах левова частка новинних випусків була присвячена внутрішнім, а не міжнародним новинам.

У п’ятьох з дев’яти країн, які досліджувались, канали громадського мовлення більше транслювали міжнародні новини, порівняно з комерційними каналами. Лідером за кількістю міжнародних новин виявилась Норвегія: на головному каналі громадського мовлення серед загальної кількості новин було виявлено 36% міжнародних новин. Натомість, на приватному каналі частка міжнародних новин становила всього 27%.

Протилежною виявилась ситуація в Італії, Південній Кореї і Японії: у цих країнах частка міжнародних новин була більшою на приватних, а не громадських каналах. В Італії співвідношення міжнародних новин на приватному і громадському каналах становило 29% і 18% відповідно, у Південній Кореї – 27% і 16%, в Японії – 23% і 14%.

Виходячи з результатів попередніх досліджень, які вказували на те, що частка міжнародних новин була більшою на громадських каналах, дослідники були здивовані неоднорідними результатами власного міжнародного дослідження.

Важливим є те, що дослідники наголосили на поділі міжнародних новин на легкі і серйозні новини. До серйозних новин належить висвітлення таких тем, як політика, економіка і суспільство. Легкі новини пов’язані з зірками, спортом та іншими видами розваг.

Як і припускалось, дослідження підтвердило, що канали громадського мовлення приділяли більше уваги серйозним новинам (56% від загальної кількості міжнародних новин), порівняно з приватними телеканалами (41% серйозних новин).

Проте з цієї тенденції були винятки. Наприклад, у Норвегії та Італії громадські і приватні телеканали продукували приблизно однакову кількість серйозних новин (у Норвегії їхня частка на громадському і приватному каналах становила 65% і 65% відповідно, в Італії – 49% і 48%). Приблизно однаковим виявився й обсяг легких новин на обох видах телеканалів у Норвегії та Італії (у Норвегії – 11% і 12% відповідно, в Італії – 24% і 21%).

Результати дослідження свідчать про те, що загалом приватні телеканали пропонують аудиторії менше міжнародних новин, які б стосувались політики, економіки та суспільства.

Телеглядачі у Греції, США і Австралії отримували найменше міжнародних новин з новинних програм. І це попри те, що аудиторія у цих країнах була найбільше зацікавлена у міжнародних новинах, порівняно з глядачами інших дев’яти країн. На це вказують результати дослідження.

У Греції 59% респондентів зазначили, що вони цікавляться міжнародними відносинами. 59% респондентів з США і 49% респондентів з Австралії зазначили те саме.

Вважається, що невисока частота міжнародних новин в ефірі є результатом роботи ринкових механізмів: міжнародні новини є дорогими у виробництві, і аудиторія в них не зацікавлена.

Результати міжнародного дослідження показали, що у деяких країнах існує невідповідність між кількістю міжнародних новин і попитом на них серед аудиторії. На думку авторів дослідження, відносно високий рівень зацікавленості у міжнародних новинах серед американців і австралійців говорить про те, що журналісти не завжди пропонують аудиторії те, чого вона хоче.

Дослідження також вказує на те, що висвітлення міжнародних новин впливає на рівень освіченості населення у питаннях міжнародних відносин. Тобто чим краще телевізійні канали інформують аудиторію про політику, економіку і суспільство закордоном, тим більше аудиторія знає про ці теми.

Переклад з англійської мови статті “Watch More, Know More. TV News and Foreign Affairs”

Право на зображення належить: Thorsten Freyer  / pixelio.de