Інтернет-меми, колажі, популярні відеоролики – усі ці продукти цифрової культури стали частиною буденного спілкування не лише онлайн, але й поза Інтернетом. Здається, відбувається дедалі більше розмивання меж між онлайн- та оффлайн-дискурсами. Втім, статистика проникнення Інтернету в Україні свідчить, що такі спостереження справедливі для менш ніж половини населення країни.

Доступ до Інтернету, або проникнення Інтернету – сьогодні одна з найпопулярніших тем для досліджень. Розрив між тими, хто має доступ та тими, хто – ні, називають цифровою нерівністю (англ. – digital divide). Чи існує в Україні проблема цифрової нерівності – питання, яке потребує ґрунтовного вивчення, однак попередній аналіз свідчить про певні тенденції до такої нерівності. По-перше, Україна технічно не забезпечена для Інтернет-покриття по всій країні. Крім того, доступ та користування Інтернетом визначаються низкою економічних, соціальних та культурних чинників.

Кількість українських Інтернет-користувачів, тобто людей, які взагалі коли-небудь отримували доступ до веб-мережі, з 2009 по 2013 зросла на 41.8%. І на сьогоднішній день Україна посідає 32 місце серед 198 країн за кількістю Інтернет-користувачів в світі.

При цьому, показник проникнення Інтернету в Україні у 2013 році становив близько 34%, проти сьогоднішніх 37,5%. За даними Київського Міжнародного Інстутиту Соціологіїї (КМІС), у вересні 2013 року 49.2% дорослого населення України користувалися Інтернетом. Вікова категорія 18-29 найбільше користується Інтернетом, і це створює розрив з більш дорослою, а у містах 100тис+ також користуються Інтернетом частіше, ніж в селі чи смт. Фактично, ми можемо спотерігати домінування цієї групи на фоні інших, що є логічним з огляду на сучасний демографічний стан населення країни.

Щоденне використання Інтернету з 2012 по 2013 збільшилось на 5%, що означає, що зростає кількість постійних користувачів. Це є важливим показником, адже внаслідок постійного перебування у віртуальному просторі у Інтернет-користувачів формуються певні звички та способи використання тих чи інших інструментів та джерел інформації, вони можуть піддаватися певним світовим тенденціям, перетворювати своє найближче оточення в постійних активних користувачів, продукувати контент, а не лише його споживати тощо. Все це потребує детальнішого огляду та дослідження, оскільки сьогодні Інтернет – це не лише можливість для обміну повідомленнями, а й також потужна технологія для кооперації, створення нових ринків, конвертація старих інструментів за допомогою нових технологій, зміна традиційних способів передачі інформації на нові. А для України, безперечно, Інтернет став одним з найбільш важливих інструментів під час Євромайдану, тобто фактично, – рушієм становлення громадянського суспільства.

Інтернет-простір є невід’ємною частиною медіаринку: не лише для рекламодавців, а й для традиційних засобів масової інформації. В українському суспільстві він вже має ознаки інтелектуального, молодого та інноваційного середовища.

Цікавими є результати щомісячного дослідження Gemius Україна, які свідчать про зменшення запитів на російських сайтах. Така тенденція ілюструє антиросійські настрої: на додаток до масового бойкотування російських товарів, ця ж активна аудиторія стала менше відвідувати російські сайти. Таким чином, поведінка в Інтернеті є індикатором взагалі суспільних настроїв в країні. Втім, варто зазначити, що не можна екстраполювати результати дослідження на всю Україну, адже портрет активного Інтернет-користувача – це переважно жителі великих міст, віком до 49 років.

Нещодавно популярне онлайн-видання “Mashable” провело дослідження про використання Інтернету користувачами їх сайту. Було отримано понад 4700 анкет (онлайн) зі 120 країн світу, проте переважно зі США. Результати показали, що молода аудиторія 18-29 є набільш активною у використанні соціальних медіа. Беручи до уваги основні показники за звітами досліджень з української Інтернет-аудиторії, можна стверджувати, що ця тенденція є характерною і для України. Отже, фокус на молодій аудиторії є вкрай важливим для досліджень Інтернет-простору, оскільки вона швидше адаптується до змін, стежить за глобальними трендами та відтворює їх. Вивчення сьогоднішнього профілю типового Інтернет-користувача є можливістю для подальшого дослідження змін споживацької культури різних поколінь.

В контексті проблеми доступу Інтернету, варто згадати також про тенденцію до дедалі активнішого користування мобільним Інтернетом. Близько 88% мешканців України користуються мобільними телефонами, а доступ до мобільного Інтернету мають 12.6% користувачів, станом на 2013 рік. Є підстави очікувати подальший розвиток цієї технології. За світовими прогнозами, кількість користувачів Інтернету буде лише збільшуватися. Згідно з дослідженням Інститут Американської Преси, кількість людей, що знаходять новини завдяки мобільним пристроям уже становить близько 56%.

Звісно, аналіз глобальних трендів є необхідним для розуміння напрямку розвитку медіа та їх місця у сучасних супільствах. Разом з тим, варто пам’ятати, що культурні особливості різних суспільств можуть окреслювати різні перспективи для одних і тих самих явищ, а отже – прогнози щодо тенденцій для окремих країн мають враховувати як глобальні процеси, так і особливості конкретного соціального середовища.

Право на зображення належить: photosteve101 / Flickr CC