Новий звіт “Свобода в мережі-2012” від міжнародної неурядової організації Freedom House пропонує детальний аналіз стану свободи слова в Інтернеті у 47 країнах світу.

Залучивши понад 50 дослідників, Freedom House уже втретє публікує дослідження свободи в мережі по всьому світу. Аналіз трендів у 2011-першій половині 2012 року засвідчив збільшення різноманітних загроз свободі слова в інтернеті, зокрема через: напади на блогерів, політичні переслідування, відкриті маніпуляції з контентом, а також закони, які обмежують свободу висловлення думки в мережі. Крім того, у звіті організації йдеться про те, що уряди та владні інститути, особливо в авторитарних країнах, вдаються до дедалі витонченіших та менш очевидних методів контролю інтернету.

Зі зростанням проникнення інтернету, – а станом на 2012 рік третина населення світу мала доступ до мережі, – владні еліти почали більше перейматись потенціалом нових технологій як каталізаторів політичних протестів та змін. Таким чином, авторитарні режими по всьому світу вживають різноманітних заходів для того, щоб фільтрувати та стежити за інформацією в мережі, а також безпосередньо обмежувати свободу слова онлайн. Зокрема, дослідження виявило такі найпоширеніші методи обмеження інтернет-свободи: прийняття законів, які перешкоджають вільному висловленню думок в мережі та передбачають покарання користувачів за розміщення певного контенту; арешти блогерів та звичайних користувачів; фізичні напади на критиків режиму; хакерські атаки на сайти, що розміщують критичну інформацію про владу; проплачений тролінг, який раніше був поширений лише в Китаї та Росії, однак останнім часом набуває дедалі більшого застосування у багатьох країнах, та ін.

Згідно зі звітом організації, особливо жорстку політику щодо свободи в інтернеті у 2011-2012 рр. здійснювали в таких країнах, як Саудівська Аравія, Ефіопія, Узбекистан та Китай.

Негативні тенденції обмеження свободи слова онлайн були зафіксовані у 20 країнах з 47. Бахрейн, Пакистан та Ефіопія продемонстрували найбільш негативну динаміку серед досліджуваних країн. Натомість, 14 країн покращили показники свободи в інтернеті.

Відповідно до звіту, найбільшою інтернет-свободою користується населення Естоніі, на другому місці – США, на третьому – Німеччина. Найгірша ситуація в Китаї, на Кубі та в Ірані. У дослідженні також зазначається, що ситуація зі свободою в інтернеті набирає загрозливих обертів в Росії. Тоді як мережа залишається останньою платформою для вільних публічних дискусій, з січня 2011 року почастішали так звані DDoS-напади на деякі сайти та брудні кампанії з дискредитації онлайн-активістів. Після грудневих протестів 2011 року, які великою мірою були організовані за допомогою онлайн-інструментів, влада Росії демонструє дедалі серйозніші наміри контролю за комунікацією в інтернеті.

Разом з тим, дослідження показує, що попри наполегливі спроби обмеження інтернет-свободи з боку влади, громадяни в різних країнах світу активніше використовують можливості онлайн-інструментів, які загалом сприяють громадському активізму.

Україна, за даними звіту Freedom House, належить до країн з “вільним” доступом до мережі і посідає 12-е місце в рейтингу організації. Автори звіту зазначають, що громадяни України мають вільний доступ до мережі, хоча певні інфрастуктурні обмеження все ще існують в сільських регіонах. Крім того, в Україні немає практики санкціонованого блокування онлайн-медіа, що відіграють дедалі вагомішу роль в політичних процесах у країні, забезпечуючи плюралізм, якого бракує в мейнстримних медіа.

Також у звіті підкреслюється посилення ролі соціальних мереж в Україні. Як громадські активісти, так і політики, активніше використовують можливості соціальних мереж для мобілізації підтримки, просування ідей тощо. Разом з тим, політики часто вдаються до маніпулятивних методів в інтернет-комунікації, наприклад, через проплачений тролінг, який особливо набуває поширеності під час виборчих кампаній.

Українське законодавство, яке регулює питання інтернету та доступу до інформації, є загалом достатньо ліберальним, однак у 2011 році українська влада здійснила низку спроб контролювати електронні медіа, зазначають автори звіту. Йдеться передусім про законодавчі ініціативи, спрямовані на так званий “захист суспільної моралі”, які можуть сприяти цензурі та обмеженню контенту.

Також автори дослідження звертають увагу на те, що в Україні були зафіксовані випадки тиску на блогерів та користувачів, хоча загалом інтернет-середовище залишається вільним.