Німецька команда EJO проаналізувала висвітлення коронавірусної кризи суспільними мовниками та місцевими ЗМІ, а також економічні наслідки для журналістики. 

У Німеччині одним із наслідків пандемії коронавірусу є те, що теленовини суспільних мовників у прямому ефірі дивиться рекордна кількість глядачів. Близько дев’яти мільйонів людей дивилися звернення канцлерки Ангели Меркель до нації 18 березня, що транслювалося каналами ARD та ZDF.

Німецька асоціація журналістів (Deutscher Journalisten-Verband, DJV) відзначає, що в кризовий час люди люблять збиратися і дивитися випуски флагманської новинної програми ARD «Tagesschau», яка стає своєрідним «медіавогнищем».  Як ідеться в коментарі для блогу про цифрову культуру Netzpolitik.org, рекордні перегляди суспільних мовників свідчать про довіру – а це треба враховувати в обговореннях їхньої ролі у майбутньому.

Коронавірус зараз повністю домінує у новинному порядку денному Німеччини.  В інтерв’ю громадській радіостанції Deutschlandfunk за 19 березня експерт з питань медіа-етики Крістіан Шіха (Christian Schicha) висловив думку, що таке всеохопне висвітлення виправдане, зважаючи на серйозність ситуації та необхідність інформувати громадськість. «У зв’язку з кризою все змінилося за ніч», – коментує ситуацію журналістка-фрілансерка Катрін Весоловскі (Kathrin Wesolowski), яка готує матеріали для розслідувальної програми defacto, що виходить на Hessischer Rundfunk. За словами журналістки, коронавірус став для медіа єдиною темою. Інші проєкти були по суті призупинені, а їхніх журналістів залучили до щоденних інформаціних програм.

Програма Deutschlandfunk @mediasres запросила слухачів висловити свою думку про те, як національне радіо має реагувати на кризу.  Деякі слухачі схвалюють те, як зараз працюють медіа. Інші заявляють, що хотіли б бачити ширший спектр тем.

Критична перевірка

Катрін Весоловскі наголошує, що важливо й надалі критично контролювати дії уряду. «Виступи канцлера отримали багато підтримки, але навряд чи хтось поставив під сумнів, чому заходи соціального дистанціювання не були вжиті раніше і чому не проводиться більшої кількості тестувань», – каже вона.

Конструктивна місцева журналістика

Журналісти місцевих медіа, як правило, більше фокусуються на особистих історіях, ніж їхні колеги з більших редакцій.  У менших громадах ця спрямованість на місцеве та індивідуальне може допомогти сформувати довіру між журналістами та їхньою аудиторією. Її також можна використати для формування почуття солідарності в громаді.

Наприклад, Der Insel-Bote [Острів-Посланець], який повідомляє про північноморські острови Фер та Амрум (частина округу Північна Фризія у землі Шлезвіґ-Гольштайн), опублікував тексти, у яких підкреслювалася солідарність жителів острова у підготовці до приходу вірусу.

Серед усіх матеріалів про скасовані події, кризові зустрічі та повідомлення про смерть, деякі статті місцевої преси все ще мають позитивну тональність. 23 березня Westfalen-Blatt (газета зі штаб-квартирою у Північній Рейн-Вестфалії) опублікувала дві статті, що створюють помітний контраст до риторики про захворювання. Одна з них «Дитяче містечко протистоїть коронавірусній кризі , а інша – «Життя росте і під час кризи».

«Ми нічого не можемо зробити зі скасованими подіями. Тому плануємо публікувати дві-три обнадійливі історії на тиждень», – каже керівник видання Höxter Westfalen-Blatt Маріус Тьоне (Marius Thöne).  Мета цього кроку – висвітлювати тему конструктивно.  До 2 квітня 78 випадків Covid-19 було підтверджено в Гекстері – найменш населеному районі Північного Рейну-Вестфалії, де станом на 2016 рік понад 20 відсотків населення – старше 65 років.

Майбутнє газети невизначене. «Ми, мабуть, зробимо це [приймемо рішення – EJO] протягом наступних двох тижнів, потім підіб’ємо підсумки», – говорить Тьоне.  Місцеві новини залежать від процвітання місцевої економіки. Коли економіка падає, залишатися на плаву в Гекстері  проблематично. Тьоне додає, що видавати повномасштабну періодику –- це вже виклик, адже, крім теми пандемії, інших локальних історій майже немає.

Нові робочі практики

Редакції по всій країні мають переосмислити свою звичну практику роботи.  Головний редактор інформаційного сайту Zeit Online Йохен Веґнер (Jochen Wegner) розповів, що близько 200 журналістів досить безперешкодно перейшли на домашню роботу.  За його словами, головна проблема постала через потребу уникати прямого особистого контакту, а журналістам постійно доводиться замислюватися, чи виправдана «робота в полі».

Журналісти як системно-значимі працівники?

Німецька асоціація журналістів закликала надати журналістам статус системно-значимого працівника, який би дав їм право вільно пересуватися навіть у випадку комендантської години.  Це також означатиме, що вони матимуть право на догляд за їхніми дітьми, поки продовжуватимуть працювати. Частина німецьких земель відповідають цим вимогам, але в деяких регіонах заявки журналістів про допомогу по догляду за дитиною все ще відхиляють.  «На мій погляд, журналістів, безумовно, слід класифікувати як ключових працівників, оскільки більшість людей отримує інформацію із засобів масової інформації», – вважає Катрін Весоловскі.  І додає, що це має стосуватися журналістів, які працюють як для державних, так і для приватних медіа, адже «дуже важливо зберегти це різноманіття».

Асоціація журналістів також закликала федеральний уряд допомогти журналістам-фрілансерам, багато з яких – як і всі самозайняті люди –опинилися в надзвичайно нестабільній ситуації.  23 березня федеральний уряд схвалив програму фінансової допомоги, покликану пом’якшити економічні наслідки кризи. Вона передбачає і фінансову підтримку для фрілансерів.

Преклад з англійської мови статті «Germany: Coronavirus and the media»: Дар’я Сингаєвська

Вперше опубліковано на німецькомовному сайті EJO

Більше історій за темою у серії EJO «Як медіа по всьому світу висвітлюють пандемію коронавірусу»