Дезінформація сьогодні поширюється все швидше й охоплює все ширші аудиторії. Медіаграмотність стає ключовою навичкою для журналістів та студентів. Новий онлайн-курс, розроблений у межах проєкту PROMPT, що фінансується Європейським Союзом, покликаний допомогти журналістам та освітянам з різних країн Європи краще зрозуміти роль штучного інтелекту як у поширенні, так і у викритті неправдивих наративів. Курс також пропонує практичні інструменти з перевірки фактів та аналізу інформації задля захисту демократичного публічного простору.

Дезінформаційні кампанії проти окремих осіб, державних інституцій і цілих країн стають дедалі поширенішими у світі, і особливо в Європі. Показовим прикладом є ситуація в Румунії: у грудні 2024 року Конституційний суд визнав президентські вибори недійсними після того, як влада зафіксувала ознаки скоординованого онлайн-втручання. Йшлося, зокрема, про підозрілу активність у соціальних мережах і незаконні передвиборчі практики, які значною мірою пов’язували з іноземним впливом.

Подібну динаміку експерти зафіксували й напередодні федеральних виборів 2025 року в Німеччині. Нова хвиля дезінформації поширювала неправдиві твердження про кандидатів, водночас сіючи страх і плутанину серед виборців. Лише в останні тижні перед голосуванням десятки фейкових акаунтів розповсюджували оманливі відео та сфабриковані попередження про терористичні загрози на кількох цифрових платформах у межах масштабнішої кампанії, яку пов’язують із проросійською мережею.

Втім, загроза дезінформації не обмежується окремими виборчими циклами. В онлайн-просторі постійно циркулюють неправдиві та оманливі повідомлення, посилені ботами, алгоритмічними системами рекомендацій, діпфейками й іншими дедалі складнішими технологічними інструментами. У міру того як тактики зловмисних акторів стають витонченішими, завдання журналістів і студентів-журналістів істотно ускладнюється. Саме тому медіаграмотність — здатність критично аналізувати, перевіряти й контекстуалізувати цифровий контент — сьогодні є одним із ключових інструментів захисту демократичних процесів у Європі.

ШІ, журналістика та медіаграмотність

Знімок екрана головної сторінки навчальної платформи COPE з кількома модулями, зокрема модулем PROMPT.

У межах проєкту PROMPT, що фінансується Європейським Союзом, Інститут міжнародної журналістики імені Еріха Броста спільно з партнерами проєкту розробив онлайн-курс, який інтегрує компонент медіаграмотності, зосереджений на взаємодії штучного інтелекту, журналістики та дезінформації. Новий модуль під назвою «Наративи, новини та шум: ШІ, журналістика та цілісність інформації» доступний на навчальній MOOC-платформі COPE і покликаний допомогти студентам-журналістам та викладачам з усієї Європи зрозуміти, як штучний інтелект може одночасно сприяти поширенню дезінформації та слугувати інструментом її викриття.

Безкоштовний курс у форматі самостійного навчання запрошує учасників через практичні кейси та критичне осмислення дослідити, як неправдиві наративи створюються, підкріплюються та спростовуються в сучасному цифровому середовищі.

Цей модуль є доповненням до фінансованого ЄС масового відкритого онлайн-курсу COPE (MOOC). Платформа COPE «Висвітлення політики згуртування в Європі: навчальний MOOC для європейських студентів-журналістів» була розроблена консорціумом журналістських інститутів із 27 країн ЄС у період з січня 2023 року по червень 2024 року під координацією Технічного університету Дортмунда. Платформа пропонує 14 багатомовних тематичних модулів, орієнтованих на викладачів журналістики, університети, редакції та окремих журналістів, які прагнуть підвищити свою кваліфікацію.

Використовуючи цю усталену інфраструктуру MOOC, PROMPT зміг ефективно інтегрувати свій модуль зі штучного інтелекту, дезінформації та журналістської доброчесності, тим самим сприяючи інтерактивній транскордонній журналістській освіті по всій Європі.

«Наративи, новини та шум»: огляд модуля

Модуль поєднує концептуальні засади з практичними інструментами, допомагаючи учасникам краще розуміти, аналізувати та ефективно реагувати на дезінформацію в умовах швидкозмінного медіаландшафту. Програма курсу охоплює такі ключові теми:

• Подвійна роль штучного інтелекту в поширенні та виявленні дезінформації.
  Учасники досліджують, як штучний інтелект може як посилювати оманливі наративи — через алгоритмічні системи рекомендацій, ботів і діпфейки, — так і слугувати інструментом для журналістів у виявленні та перевірці неправдивого контенту. Особлива увага приділяється складним етичним і технічним викликам, пов’язаним із використанням ШІ.
• Кейс-стаді з реального світу.
  Детальні приклади, пов’язані з російським вторгненням в Україну, виборчими процесами в Румунії та дезінформаційними кампаніями проти ЛГБТК+ спільнот, ілюструють, як дезінформація функціонує в різних політичних, культурних і соціальних контекстах. Аналіз цих випадків допомагає поєднати теорію з практикою та осмислити як локальні, так і глобальні наслідки поширення оманливих наративів.
• Модель пропускної здатності (Bandwidth Model).
  Ця аналітична рамка пропонує структурований підхід до вивчення потоків дезінформації: вона допомагає зрозуміти механізми поширення неправдивої інформації, ідентифікувати ключових акторів і мережі впливу, а також оцінити можливі стратегії втручання.
• Інструменти перевірки фактів і журналістські стратегії.
  Модуль знайомить із практичними ресурсами та методами виявлення, перевірки й протидії дезінформації, даючи змогу учасникам застосовувати підходи, засновані на доказах, у реальній журналістській роботі та редакційних рішеннях.
• Етичні виклики та регуляторні відповіді.
  Учасники аналізують моральні дилеми, що постають у медіасередовищі, керованому штучним інтелектом, — від алгоритмічної упередженості та автоматизованої модерації контенту до балансу між протидією дезінформації та захистом свободи слова. Окрему увагу приділено чинним і новим політикам та регуляторним підходам, спрямованим на забезпечення цілісності інформаційного простору.

Незалежно від того, чи ви навчаєтеся журналістиці, викладаєте, працюєте в медіа або просто зацікавлені в захисті демократичних інформаційних екосистем, цей модуль надає знання, аналітичні рамки та практичні інструменти для розвитку критичного мислення, ухвалення обґрунтованих рішень і відповідальної протидії дезінформації.

Для кого призначений модуль?

Модуль насамперед орієнтований на:

• студентів журналістики та медіакомунікацій;
  
• викладачів та працівників кафедр журналістики;
  
• медіафахівців, зацікавлених у застосуванні штучного інтелекту та питаннях інформаційної цілісності;
  
• всіх, хто працює з цифровою медіаграмотністю.
  

Курс можна проходити у форматі самостійного навчання або інтегрувати в університетські курси та освітні програми як частину ширшої навчальної екосистеми COPE MOOC, яка охоплює 14 тематичних модулів із журналістики, публічних комунікацій та європейської політики, а також новий модуль PROMPT.

Освітній підхід та інтеграція

Модуль розроблено як гнучкий і водночас педагогічно вивірений навчальний інструмент, що дозволяє університетам і школам журналістики легко інтегрувати його в чинні освітні програми або використовувати як самостійний курс. Інтерактивна структура модуля забезпечує баланс між теоретичними засадами та практико-орієнтованим навчанням, заохочуючи студентів до активної взаємодії з матеріалом замість пасивного засвоєння інформації.

До ключових компонентів модуля належать:

• Аналітичні вправи, побудовані на реальних кейсах дезінформації, які надають студентам практичний досвід у виявленні, відстеженні та оцінюванні оманливих наративів на різних платформах і в різних контекстах.
  
• Рефлексивні запитання, що стимулюють критичне мислення та спонукають учасників ставити під сумнів джерела, припущення і ширші суспільні наслідки поширення дезінформації.
  
• Мультимедійні навчальні матеріали — відео, інфографіка та набори даних, — які підтримують самостійне навчання та дозволяють опрацьовувати складні теми в різних форматах.
  

Курс структуровано відповідно до таксономії Блума й побудовано так, щоб поступово провести студентів шляхом від базового розуміння та аналізу дезінформації до оцінювання стратегій і застосування критичних підходів до етичної журналістики в медіасередовищі, що дедалі більше формується штучним інтелектом. Поєднуючи аналіз сучасної динаміки дезінформації, інструментів ШІ та етичних викликів, модуль надає викладачам журналістики ефективні засоби для підготовки студентів до складних і швидкозмінних реалій сучасної репортерської практики.

Як долучитися

Участь у курсі є безкоштовною та доступною у форматі самостійного навчання. Щоб розпочати, виконайте кілька простих кроків:

1. Створіть обліковий запис на навчальній платформі COPE: https://cope.csd.auth.gr/
2. Перейдіть безпосередньо до модуля PROMPT: https://cope.csd.auth.gr/mooc/course/view.php?id=31

Навчання можна розпочати у будь-який момент: опановуйте матеріали у зручному для вас темпі, працюйте з інтерактивним контентом і долучайтеся до спільноти студентів-журналістів та медіафахівців з усієї Європи.

Модуль розроблено в межах проєкту PROMPT, що фінансується Європейським Союзом, і інтегровано в платформу COPE MOOC (співфінансовану ЄС). Його мета — підтримати нове покоління журналістів у відстоюванні правди, професійних стандартів і інформаційної цілісності в медіасередовищі, що дедалі більше формується штучним інтелектом.

Цей текст було вперше опубліковано 22 грудня 2025 року на німецькому сайті EJO. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.