Джерело зображення: Re:Baltica

Боротьба з вітровими турбінами та примарними мечетями, історії про «вкрадені вибори» — на місцевих виборах в Естонії популісти активно відтворювали ті самі наративи, які використовували й їхні латвійські колеги.

«Вибори завершилися, але боротьба проти вітрових турбін триватиме», — заявила на своєму сайті Естонська Консервативна народна партія (EKRE), провідна популістська сила країни, після муніципальних виборів осені 2025 року.

Поряд з постійними твердженнями про нібито ненадійність системи електронного голосування, центральним меседжем передвиборчої кампанії EKRE стала опозиція до розвитку вітроенергетики. Дезінформація на цю тему циркулювала щонайменше рік до виборів. Різні групи інтересів, залучені до «війни проти вітрових турбін», намагалися заблокувати будівництво вітрових електростанцій, поширюючи теорії змови та використовуючи агресивну риторику. Маргінальні екологічні організації, конспірологи та група, яка називає себе «корінним народом Естонії», діяли як єдина мережа — і зрештою спричинили справжню публічну істерію.

Оскільки кампанія виявилася доволі ефективною — будівництво кількох вітрових електростанцій було принаймні тимчасово зупинено — EKRE зробила протидію вітровим турбінам ключовою темою своєї виборчої стратегії.

Джерело: Флаєр Re:Baltica/EKRE із сенсаційною, але неправдивою інформацією.

Приблизно за місяць до виборів EKRE почала активно розповсюджувати листівки на вулицях, розпалюючи страх і повторюючи міфи, які фахівці давно спростували. Серед них — безпідставні твердження про те, що лопаті вітрових турбін нібито не підлягають переробці, що вони викидають токсичні речовини або навіть спричиняють різні захворювання. Жодне з цих тверджень не має під собою жодних наукових доказів.

Більшість кандидатів від партії зробили спротив вітровим електростанціям ключовим аспектом своїх кампаній. Для деяких — це фактично була єдина передвиборча обіцянка. Постійне наголошування EKRE на цій темі змусило й інші політичні сили визначитися з позицією, унаслідок чого вітрові турбіни стали однією з головних проблем майже в кожному виборчому окрузі.

У Латвії дезінформація про вітроенергетику зберігає високий рівень вже понад рік — відколи муніципалітети почали одне за одним проводити громадські обговорення нових проєктів. До її поширення долучаються й популістські партії, а подекуди й окремі політики, які використовують тему для мобілізації електорату.

Підважуючи довіру до виборів

Тема «вкрадених виборів» — ще один спільний інструмент популістів як в Естонії, так і в Латвії. Минулого року, напередодні виборів у Ризі, кілька проросійських партій намагалися мобілізувати своїх прихильників натяками, що «інакше ваш голос просто вкрадуть». Коли ж партія «Латвія понад усе» (LPV) усвідомила, що контроль над столицею вислизає з її рук, вона теж звернулася до риторики фальсифікацій. Уже за кілька днів після голосування LPV заявила про підтасування результатів, подала скарги до правоохоронних органів і закликала громадян виходити на вулиці — хоч і без суттєвої підтримки.

В естонській політиці сумніви щодо чесності електронного голосування циркулюють давно. Головним критиком системи історично була Центристська партія (латвійським аналогом якої можна вважати «Saskaņa» — ред.). Ще в 2013 році Центристи звинуватили праві сили у фальсифікаціях, а пов’язана з партією громадська організація розмістила в Таллінні 68 білбордів із гаслами на кшталт: «Вони можуть стерти ваш голос», «Кожне електронне голосування загрожує незалежності Естонії» та «Ваш голос можуть віддати кому завгодно».

Останніми роками цей порядок денний активно перейняла EKRE, яка перетворила сумніви щодо електронного голосування на один із ключових елементів своєї стратегії. Це фактично єдина серйозна політична сила, яка системно поширює неправду про е-голосування, пов’язуючи його з нібито заангажованими державними інституціями та «глибокою державою». EKRE не приховує, що її тактика надихнена американським рухом MAGA, який підтримує Дональда Трампа і систематично ставить під сумнів чесність виборів.

До критики іноді долучається й Центристська партія, однак вона не переходить до прямої риторики про «вкрадені вибори».

Тим часом суспільна довіра до електронного голосування в Естонії помітно знижується. За даними дослідження Державної канцелярії Естонії, у червні 2024 року 59% громадян довіряли е-голосуванню, але до вересня 2025 року цей показник опустився до 54%. Частка тих, хто зовсім не довіряє електронному голосуванню, за той самий період зросла з 20% до 29%.

Полювання на примарні мечеті

Опір мечетям уже давно став упізнаваною темою популістських кампаній у Латвії. В Естонії EKRE також використала цю риторику, гучно виступивши проти нібито запланованого будівництва мечеті в Тарту — хоча реальних планів такого проєкту не існувало.

Схожа історія розгорнулася перед виборами в Ризі. Кандидатка від Національного альянсу (НА) Ліана Ланга опублікувала статтю, де йшлося про прагнення місцевої мусульманської громади розширити існуючі молитовні кімнати в культурному центрі. Це було подано як загрозу, а сам проєкт — майже як створення нової мечеті. Кандидат у мери від НА Едвардс Ратніекс активно підтримав цю інтерпретацію. У соцмережах він заявив: «Ми повинні дбати про національні інтереси Латвії та не допустити проблем, які спостерігаємо в Європі. Такий план будівництва є наміром відповідної громади… Ми знаємо, що ця актуальність лише зростає, оскільки міграція збільшилася». У своїх інтерв’ю Ратніекс постійно повертався до теми «уявної мечеті» та мігрантів, які нібито становлять загрозу безпеці в місті. (Фактчек його заяв можна прочитати тут — ред.)

Паралельно партія ZZS запропонувала внести зміни до законодавства, щоб дозволити проведення муніципальних референдумів щодо будь-яких нових культових споруд, які не відповідають «латвійським традиціям та християнським цінностям, закріпленим у Конституції». Ці зміни наразі не ухвалені.

В Естонії ж дезінформаційна кампанія не принесла EKRE очікуваних результатів: партія втратила значну частку місць у місцевих радах — з 14,1% у 2021 році до 9,7% у 2025-му. Після виборів EKRE переключилася на іншу тему та почала збір підписів за вихід Естонії зі Стамбульської конвенції про запобігання домашньому насильству, повторюючи тактики, які раніше використовували латвійські популісти.

Страх перед «невідомими загрозами»

Під час виборчої кампанії в Естонії використовувалися й інші тактики залякування — від поширення упереджених тверджень до відвертих закликів до ненависті та насильства. Водночас ці випадки залишалися радше поодинокими, ніж частиною системної кампанії.

Однією з найпомітніших фігур була Сандра Лаур, молода політикиня від Ісамаа («Батьківщини»), яка з першої спроби здобула місце в міській раді Тарту. У більшості своїх відео в TikTok вона заявляла, що протидіятиме «мусульманським головорізам» та «шведським рецидивістам», яких нібито можуть «завезти» до Естонії. Лаур не пояснювала, яким чином ув’язнені, що перебувають у тюрмах Швеції, можуть становити загрозу Тарту, фактично поширюючи ісламофобські меседжі. (Йдеться про заплановану угоду між Естонією та Швецією щодо переведення 600 ув’язнених до тартуської в’язниці, яка має вільні місця. За домовленостями, Естонія прийматиме лише здорових, дорослих в’язнів тривалих термінів, які не є радикалізованими — ред.)

Ще одним кандидатом від Ісамаа став Кріс Кернер, відомий під псевдонімом «Istoprocent» — популярний серед молоді стрімер та автор ультраправого контенту. Він активно нарощував аудиторію через мову ненависті. Зокрема, Кернер називав Тарту «столицею педерастів», закликав депортувати всіх темношкірих, усунути жінок від участі в уряді, «повісити Партію реформ» і «розстріляти соціал-демократів, притиснувши їх до стіни».

Попри таку риторику, Кернер отримав другий найкращий результат у списку Ісамаа та здобув місце в міській раді, зібравши майже 1600 голосів.

До розпалювання ворожнечі долучилася й молодіжна організація партії. «Нур Ісамаа» («Молода Батьківщина») опублікувала в TikTok відео, створене за допомогою ШІ, у якому цифровий Урмас Рейнсалу — голова Ісамаа — «б’є» прем’єр-міністра від Партії реформ Крістена Міхала. У ролику ШІ-версія Міхала запитує, чи може він приєднатися до популярної Ісамаа, на що ШІ-Рейнсалу відповідає насильницькою сценою. Хоча молодіжні організації інших партій також використовували гумор чи сатиру щодо опонентів, відкриті сцени побиття — навіть у вигляді ШІ-анімації — стали новим і небезпечним кроком у політичній комунікації.

Опір «фашистським силам»

Ще один поширений наратив у латвійській інформаційній сфері, який активно використали й окремі політики в Естонії, — це експлуатація теми радянських пам’ятників для мобілізації старшого російськомовного електорату в повіті Іда-Вірумаа.

Так, нарвський політик Михайло Стальнухін (колишній член Центристської партії) опублікував у TikTok відео, зняте на площі, де раніше розташовувалися демонтовані меморіальні дошки. «Я знаю лише одну силу, яка мріє знести все, що присвячено визволителям. Ця сила — фашистська. Це відкритий прояв нацизму. А тепер ці пам’ятники знесли», — заявив він.

Стальнухін також активно критикував перехід до естонськомовної освіти, стверджуючи, що це позбавить російськомовних дітей можливостей для навчання.

Його виборчий альянс переконливо переміг у Нарві, і тепер Стальнухін прагне очолити місто, що розташоване на кордоні з Росією.

У списку проросійської партії «Коос» («Разом»), лідера якої Айво Петерсона судять за державну зраду, балотувався активіст Генадій Афанасьєв. Щодня він публікував десятки постів у Facebook-групі «КООС» із вісьмома тисячами підписників. У своїх матеріалах Афанасьєв переважно транслює контент російських пропагандистських каналів: антинатівські та антиєвропейські меседжі, меми, новини та візуальні матеріали, згенеровані штучним інтелектом. Головна мета — переконати аудиторію, що Україна нібито програє війну, Росія перемагає, а відновлення «дружніх» відносин із Кремлем є єдиним шляхом до миру.

Джерело: Re:Baltica/ Група у Facebook «Koos».

Час від часу Афанасьєв публікує заяви безпосередньо з вебсайту Служби зовнішньої розвідки Росії (СЗР). Наприклад: «Пресслужба Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації повідомляє: Київ та Варшава готують велику провокацію в Польщі, аби звинуватити в ній Росію та Білорусь».

Сплеск дезінформаторів

Традиційно в Естонії відкриту дезінформацію для впливу на виборців найактивніше використовували партія EKRE та її відколота структура — Естонська націоналістична та консервативна партія (EERK). Проте муніципальні вибори 2025 року показали, що тактики нагнітання страху та розколу суспільства стали значно масштабнішими та виходять далеко за межі цих політичних сил.

У цьогорічних виборах балотувалося значно більше поширювачів дезінформації та конспірологів, добре знайомих команді Delfi з фактчекінгу. Багато з них набули помітної популярності у соціальних мережах, роками вибудовуючи аудиторію завдяки розповсюдженню неправдивих тверджень про вакцинацію, пандемію Covid-19, екологічні ініціативи, а також війну Росії проти України. Важливою спільною рисою майже всіх цих діячів є послідовно прихильне ставлення до Кремля.

Більшість таких кандидатів висувалися від нового політичного руху «План Б», який здобув популярність улітку завдяки виступам проти обмежень у боротьбі з африканською чумою свиней та поширенню дезінформації про цю хворобу. Частина кандидатів також брала участь у виборах від EERK та EKRE.

Попри їхню активність у соцмережах та значний онлайн-вплив, результати виборів виявилися слабкими: більшість кандидатів отримали менше 100 голосів у своїх округах і не здобули мандатів у місцевих радах. Це свідчить, що популярність у цифровому середовищі не завжди трансформується в реальну електоральну підтримку — на відміну від Латвії, де подібні діячі змогли отримати третину місць.

Штучні добрива

Серед молоді особливо небезпечними стають творці контенту, які спеціалізуються на екстремістських, радикальних і відверто провокативних матеріалах. У цьому контексті стрімко поширюється тенденція використання інструментів на основі штучного інтелекту для виробництва дешевого та масового політичного контенту.

Публікації ШІ Клари отримали сотні лайків та поширень. Джерело: Re:Baltica

Характерний приклад — акаунт «Clara Cass» у Facebook. Він повністю створений за допомогою ШІ та за кілька місяців зібрав близько 2600 друзів. Напередодні виборів «Клара» почала публікувати згенеровані штучним інтелектом відео про урядових політиків. Матеріали супроводжувалися хештегом #valimised2025, але самі ролики були англійською. На перший погляд публікації здавалися безневинними — наприклад, «Клара» то нібито копає картоплю, то «обговорює» податки, — однак вони містили дезінформаційні меседжі. У одному відео повторювалися антивакцинаторські твердження, в іншому — стверджувалося, що вбивати інфікованих тварин для стримування африканської чуми свиней не потрібно.

Ще одним прикладом є TikTok-акаунт EKRE Notsud («EKRE Поросята»), активний до виборів. В описі зазначено: «Казки, які руйнують брехню EKRE. Ми відповідаємо їм їхніми власними методами». Відео, створені за допомогою ШІ, зображували політиків EKRE у вигляді свиней. Уся ця продукція є сфабрикованою. Наприклад, у одному з роликів вигадується історія про нібито вербування Марта Хельме ФСБ у Москві.

Автор: Марта Вунш (Delfi Estonia)

Латвійську частину надала Евіта Пуріня (Re:Baltica)

Редагував Саніта Ємберга (Re:Baltica)

Технічна підтримка надана Мадарою Ейхе

Цей текст було вперше опубліковано 13 листопада 2025 року на Re:Baltica та 26 листопада на німецькому сайті EJO. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.