Як в Україні працює суспільне мовлення, з якими викликами зіштовхується, як фінансується та чим вирізняється серед інших українських медіа – під час онлайн-зустрічі зі студентами Могилянської школи журналістики 26 жовтня розповів Микола Чернотицький, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України та відповідальний за її регіональний розвиток і адміністративний напрямок. 

Суспільне телерадіомовлення – це медіа, яке виробляє і транслює контент на замовлення громадськості та в інтересах громадян країни і найчастіше фінансується або з державного бюджету, або спеціальним збором з громадян. На відміну від інших країн, Україна досить пізно почала перейматися питанням створення незалежного суспільного мовника. У той час, як у деяких країнах на пострадянському просторі суспільні мовники з’явилися одразу після здобуття незалежності (наприклад, у Латвії), процес формування потреби в нашій країні тривав майже 25 років.

Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ), також відома як Суспільне, почала роботу в січні 2017 року. Вона створена на базі колишніх державних телерадіокомпаній, які здебільшого працювали в інтересах влади – в локальних чи всеукраїнських масштабах. Хоча управління НСТУ прагне трансформуватися та позбутися асоціації з попередниками, широкому загалу  все ще бракує розуміння необхідності існування суспільної мережі. Наразі до складу суспільного мовника входить два загальнонаціональних та 24 регіональних телеканали, а також радіоканали та новинні сайти. НСТУ надає робочі місця 4 тисячам робітників.

Порівняно з 2019 роком, за три квартали 2020 залучення аудиторії зросло на 30%. Частка загальнонаціонального каналу UA: Перший складає 0,85, що розташовує його на 21 місці серед телеканалів для глядачів віком від 18 років.

Як складається бюджет

Кошти до Суспільного мають надходити з Державного бюджету згідно з Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Обсяги фінансування повинні відповідати 0,2% від видатків загального фонду за минулий рік. Але фактично з моменту заснування Суспільного мовника, компанії так і не вдалося отримати повний обсяг фінансування. Наприклад, бюджет Суспільного у 2020 році мав складати 2,1 мільярди гривень. Однак, насправді НСТУ може розпоряджатися лише 1,2 мільярдами, що складає 60% від обіцяних коштів. Піком був 2017 рік, коли завдяки економії коштів на Євробаченні вдалося отримати 80% від запланованого бюджету компанії.

Попри нестачу фінансування, Суспільне має сплачувати борги колишньої НТКУ (Національної телерадіокомпанії України). У 2020 році обсяг виплат склав 350 мільйонів гривень, що й скоротило бюджет компанії до 60% від необхідної суми.

Брак фінансування вимагає від менеджменту вчасної та ефективної реакції, перерозподілу отриманих коштів та запобігання заборгованості заробітної плати перед працівниками Суспільного. Щоквартальний виклик для мовника – як не збанкрутувати.

Зустріч Миколи Чернотицького зі студентами Могилянської школи журналістики 26 жовтня

Іншою складністю стають обмеження, зумовлені звітуванням за використання державних коштів. Микола Чернотицький на прикладі пояснює особливості менеджменту державної компанії:

«В приватній компанії ви ризикуєте коштами засновника, а в державній – ще й власною свободою. Є Державний класифікатор професій – ще з радянських часів – і він накладає певні обмеження. Ми не можемо взяти на посаду журналіста/-ки або кореспондета/-ки людину, в якої немає трирічного досвіду роботи журналістом. Приватні медіа з цим проблем не мають – захотіли й найняли людину, в якої цих трьох років нема. А до нас потім приходить фінінспекція та виписує, що це нецільове використання бюджетних коштів. Існує багато таких речей, які суттєво обмежують наші опції. У нас велика команда фахових юристів – їхнє завдання не розповідати, чому не можна, а знаходити, яким чином можна щось зробити».

Як переживати кризові ситуації

Якщо за законом НСТУ у 2020 році мала отримати 2 мільярди, а по факту отримала менше – хто несе за це відповідальність? І хіба це не є порушенням законодавства? Склалося так, що Суспільний мовник не захищений від втручання влади в керування бюджетом. Під час формування річного бюджету Міністерство фінансів враховує потреби та запити від інших міністерств, проте загальний обсяг бажаних бюджетів перевищує можливості платоспроможності Державного бюджету. Починається балансування запланованих виплат, яке враховує пріоритети України як держави. Наприклад, на початку пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з інших напрямів державного фінансування був терміново сформований Фонд боротьби з COVID-19. Суспільному мовнику вдалося зменшити обсяг секвестру лише завдяки особистому зверненню посла Євросоюзу в Україні до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Аби відстояти фінансування, Суспільне залучає посольства та лідерів суспільної думки. Європейські країни, які мають власні суспільні медіа, як ніхто розуміють важливість існування НСТУ та суспільного мовлення в Україні. За словами Миколи Чернотицького, найважче пояснити народним депутатам та міністрам, чим суспільне відрізняється від державного та чому саме такий обсяг бюджету необхідний мовнику для роботи:

«“А куди ви витрачаєте гроші?” за ці 4 роки тільки лінивий депутат не запитав. (…) Коли ми на комітеті показали розподіл коштів, в них (депутатів) більше не виникало питань щодо управлінських рішень. Коли ти бачиш, як це відбувається, більшість питань зникає. Але лише в тому випадку, коли люди хочуть це почути».

Чи є додаткові джерела фінансування

Окрім державного фінансування, Суспільне може залучати підтримку від донорів. НСТУ співпрацює з міжнародними партнерами, серед яких посольства європейських країн та США, Рада Європи та міжнародні гранти. А от рівень розвитку меценатства в Україні поки що не дозволяє залучити кошти, необхідні для роботи Суспільного.

Проте основним принципом роботи залишається незалежність від впливу інших сторін на управління Суспільним. Менеджмент НСТУ має балансувати між власною політикою та вимогою грантів. Суспільне відмовляється підписувати угоди, якщо умови суперечать позиції компанії. На думку Миколи Чернотицького, посольства та фонди можуть співпрацювати з суспільним мовником лише якщо вони поважають його правила та політику:

«Якщо ви хочете допомогти нам – окей, ми приймаємо. Але якщо ви хочете просувати щось своє – ні, дякуємо».

Яким буде майбутнє суспільного?

За недовгий час існування Суспільному вдалося створити колектив, який виробляє та поширює контент, що відповідає журналістським стандартам. UA: Суспільне входить в топ телеканалів, на яких відсутні замовні сюжети і так звана «джинса». В регіональних редакціях НСТУ проводять тренінги та курси підвищення кваліфікації – таким чином колишнім працівникам державних телерадіокомпаній допомагають навчитися відповідати етичним стандартам сучасної журналістики. Також за чотири роки перевели телеетери в стандарт показу 16:9 та оновили технічне обладнання: у деяких філіях донедавна журналісти мали користуватися мікрофонами, що були вироблені ще до появи незалежної України.

Хоча масштаби кризи, спричиненої пандемією, вдалося подолати без великих втрат, прогнози щодо майбутнього НСТУ невтішні. Микола Чернотицький не виключає, що у 2021 році Мінфін може значною мірою скоротити обсяги фінансування Суспільного чи взагалі поставити під питання доречність державного фінансування для компанії. 

Фото: НСТУ; скріншот онлайн-зустрічі зі студентами