З кінця грудня 2015 року нещодавно обрана влада Польщі спровокувала звільнення керівників громадського телебачення та радіо, призначила їхніх наступників і закрила телепрограми, які вважала критичними до своєї політики. Також уряд заявив про плани розширити свої наглядові владні повноваження.

Ці кроки, що слідували за прийнятими наприкінці минулого року змінами до польського законодавства про радіо та телебачення, спричинили публічні демонстрації та гнів міжнародної спільноти, включно з безпрецедентним контролем із боку Єврокомісії. Польську правлячу партію не налякала ця масштабна критика, і вона заявила, що медіареформи лише починаються.

Зв’язки політики та медіа у Центральній та Східній Європі ніколи не були простими та безпроблемними. Політизація медіа, особливо суспільних радіо та телебачення – ключова частина цієї історії. Кожен польський уряд, що був при владі з 1989 по 2015 рік, звинувачували у користуванні суспільними ЗМІ як інструментами політичної пропаганди.

Навіть беручи до уваги всі ці передумови, обсяг змін, здійснених новим урядом країни так швидко після приходу до влади минулого листопада, став несподіванкою – і для національних, і для міжнародних спостерігачів.

Тепер в уряду є право призначати ключових осіб у медіа

Нещодавні зміни до закону про телебачення легалізували звільнення урядом менеджерів громадського телебачення та радіо, а також заміну їх дружніми до уряду спеціалістами або ж фігурами з консервативних медіа. Зачистка у ЗМІ призвела до відставок відомих журналістів та ведучих новин. Слід чекати також змін у програмах – популярні теле- чи радіо-шоу, критичні до влади, закриваються чи замінюються.

Та проблеми нових правил не лише у термінах та обсягах цих змін. Справжня проблема в тому, що новий закон цілковито змінює спосіб призначення та контролю за керівництвом громадських мовників. Згідно з новими правилами, Міністерство фінансів має право наймати та звільняти їх у будь-який момент. Раніше всі ці процедури координувалися Національною радою теле- та радіо мовників (Krajowa Rada Radiofonii i Telewizji – KRRiT), незалежною інституцією з контролю за громадськими та приватними мовниками, передбаченою в Конституції.

Зміни спровокували громадський спротив та міжнародну критику

Нова модель контролю стоїть у цілковитій опозиції до того, що ЄС, Рада Європи та інституції на кшталт Європейської ради мовників (European Broadcasting Union – EBU) рекомендують для забезпечення якості та політичної незалежності громадських мовників. Звертаючись до президента Анджея Дуди не підписувати цей закон, представники Європейської ради мовників у відкритому листі заявляли: “[Урядові зміни є] нападом на інституцію, що перестане бути незалежною, як тільки ці заходи наберуть чинності. На нашу думку, це найсерйозніший крок назад, який глибоко зашкодить суспільним медіа”.

Такі ж занепокоєння висловив комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муіжнекс (Nils Muižnieks), генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд (Thorbjørn Jagland), представники Європарламенту та світові медіаорганізації.

“Запровадження системи, у рамках якої міністр може призначати чи звільняти на власний розсуд наглядову раду та правління, суперечить базовим принципам та усталеним стандартам управління суспільними медіа в Європі”, – написали представники з Європейської федерації журналістів (EFJ), Асоціації європейських журналістів (AEJ), “Репортерів без кордонів” (RSF) та Комітету захисту журналістів (CPJ).

Стосовно цієї критики правляча партія “Право і справедливість” (PiS) доводила, що нові правила представлені для того, аби зробити польські громадські медіа “безсторонніми та об’єктивними”. PiS заявляли, що це необхідно після того, як попередня правляча коаліція взяла над ними “повний та надмірний контроль”.

Уряд планує “трансформувати” суспільні медіа

Нинішні поправки партія “Право та справедливість” розглядає як тимчасове рішення. Повна реформа суспільного медіасектора планується на середину 2016 року. Згідно із заявами міністра культури та національної спадщини Пьотра Глінского (Piotr Glinski) новий проект медійного закону трансформує суспільні медіа та Польське агентство преси з комерційних підприємств у “національні культурні інституції”, що забезпечить “стабільне фінансування та можливості розвитку”.

Згідно з офіційними особами правлячої партії, головні завдання нової реформи є такими:

1. Створення Національної медійної ради – нової інституції, що контролюватиме польські громадські медіа (TVP – Польське телебачення та PR – Польське радіо). Її члени будуть призначатися таким самим шляхом, як і члени нинішньої Національної ради мовників: двох номінуватиме президент, двох – Сейм (нижча палата парламенту) і одного – Сенат (вища палата парламенту).
2. Нова модель фінансування суспільних медіа (ліцензійний збір замінять так званим “аудіовізуальним збором”, хоча поки що не відомо, як він збиратиметься) і, можливо, додаткові гроші надходитимуть від приватних мовників.
3. Зміни в порядку діяльності нинішньої Національної ради мовників: вона не матиме регуляторних повноважень стосовно медіа, але відповідатиме за захист свободи слова.

Деталі щодо цих пропозицій поки що невідомі, оскільки новий медіазакон ще не був предметом консультацій з громадськістю. Проте відомо, що нові інституційні та юридичні рамки суттєво обмежать роль та вплив Національної ради мовників, а також парламентський контроль за медіа, замінивши старі механізми та практики прямим урядовим контролем.

Всі ці зміни довкола суспільних медіа здаються недостатніми для жадібного до контролю уряду. Своїм наступним кроком, PiS ймовірно захоче “реполонізувати” (як це називають партійні функціонери) приватні медіа в країні, особливо в контексті власності. Лідери правлячої партії кілька разів декларували, що польські медіа мають бути “більш польськими”. Однак, такі зміни – менш імовірні, адже суттєві зміни у структурі власності неможливі без порушення важливих правил ЄС.

Уряд також заявив про плани змінити закон щодо нагляду, аби дозволити більший доступ до цифрових даних і збільшити владу поліції здійснювати моніторинг телекомунікацій та інтернету. Ці пропозиції спричинили ще активніші демонстрації у польських містах 23 січня.

За тиждень до цього, 19 січня, Європейський парламент обговорив нещодавні законодавчі змін, зокрема ті, що стосувалися медіа та Конституційного трибуналу. Хоча фінальний результат цих змін досі невідомий і між різними групами Європарламенту є мало згоди, ЄП уперше ініціював процедуру нагляду Європейською комісією.

Вперше з моменту представлення  Єврокомісією у 2014 році був ужитий механізм застосування верховенства права. Буде визначено, чи порушують нові польські закони щодо Конституційного трибуналу та зміни до законодавства про радіо і телебачення демократичні правила ЄС.

Навряд чи можливо, щоб проти польського уряду були застосовані якісь серйозні заходи. Однак, правляча партія має розглядати ці слухання як перше та суворе попередження.

Переклад з англійської мови статті “What Exactly Is Happening To Poland’s Media?“

Право на фото: Flickr CC, Grzegorz Zukowski