Новини мають інформувати, а газетна колонка повинна провокувати, вважає Томас Фрідман (Thomas L Friedman), колумніст New York Times з 1995 року. Гарна колонка викликає реакцію, і навіть погроза вбивством з боку читача є знаком успіху, каже він.
“Колонка має створювати жар або світло. Я – учасник нагрівання і освітлення, моє завдання – підтримати вогонь емоцій або освітлити щось”, – розповів триразовий лауреат Пулітцерівської премії Томас Фрідман в Оксфорді на початку травня.
Фрідман пояснив, що колонка, на його думку, працює тоді, коли продукує щонайменше одну із таких десяти реакцій читача:
- Якщо хтось із читачів читає її і каже: “Я не знав цього”.
- Якщо вони читають її і кажуть: “Я ніколи не дивився на це з такого ракурсу раніше”.
- Якщо вона змушує читача думати: “Я ніколи не поєднував ці речі”
- Читач каже мені: “Ви сказали саме те, що я думав, але не знав, як це висловити”.
- Якщо читач каже: “Я хочу вбити вас і ваших нащадків”.
- Або “ви примусили мене сміятися, ви примусили мене плакати”.
- Навіть “я б’юсь об заклад, що, аби написати цю колонку, не треба багато часу” (сказано як комплімент).
- “Ви спантеличили мене”.
- “Ви казали це раніше”. (У написанні точок зору важливо повторюватися, інколи я можу сказати те саме вісім разів, але в іншому контексті це може випадково вибухнути).
- “Ви надихнули мене – я прочитав це, вийшов з дому і розпочав щось”.
Фрідман, який також пише книги-бестселлери, включно з “Раніше це були ми” (That Used to be Us) та “Лексус і оливкове дерево” (The Lexus and the Olive Tree), вважає, що найкращі колонки – ті, які базуються на власній системі цінностей автора.
Цінності автора формують його ставлення та точку зору, пояснює він. “Йдеться про те, як, на твою думкою, працює система, як вона формує світ” , – каже Фрідман. – [ Авторська колонка] базується на тому, що ти знаєш про людей та культуру. Як, на твою думку, система впливає на людей та культуру, та як люди та культура впливають на систему.”
Колумніст вважає, що його власні цінності були сформовані вихованням у маленькому місті Сент-Луїс-Парк у Мінесоті (США). “Я маю оптимістичне упередження про час та місце де я виріс”, – пояснив він.
Фрідман народився 1953 року. “Це був час та місце, де політика мала значення. Мінесота була монолітною бетонною брилою, яку ви могли розвернути”, – вважає він.
“Люди у Мінесоті – надзвичайно хороші. Я виріс із глибинним інстинктом до політичного сектору. Корпоративна соціальна відповідальність була винайдена там”, сказав він.
Зараз Фрідман досліджує ситуацію, що склалася після виходу 2004 року його книжки бест-селлера “Плоский світ: коротка історія ХХІ століття ” (The World is Flat: A Brief History of the 21st Century). Назва його нової книги – “Світ швидкий” (The World is Fast) –була також заголовком його лекції у Oxford Martin School в Оксфордському університеті.
Книга називається “Cвіт швидкий”, але, за словами Фрідмана, має також підзаголовок “Дякую Вам за запізнення: паузи відбражають, як світ рухається від плаского до швидкого”.“Вона про те, що я думаю, коли люди запізнюються [на зустріч зі мною]”, – пояснив автор.
Він сказав, що кілька хвилин вільного часу, коли чекаєш на гостя, часто дозволяла йому озирнутися і помітити деталі про те, як розвиваються люди та суспільство.
Фрідман каже, що світ надзвичайно змінився з 2004 року. Тоді, за його словами, “великі дані були реп-зіркою (Big Data – назва реп-гурту – ред.), Фейсбука не існувало, 4G було місцем парковки, а Skype – одруківкою”.
“Що це означає?”, – запитує він. Томас Фрідман переконаний, що світ увійшов у “другу половину другої машинної епохи”. Він описав це як період інновацій, що зростають у геометричній прогресії, і є обумовленими Законом Мура. Зміни у ньому настільки швидкі, а їхній вплив настільки величезний, що суспільству складно це засвоїти.
Автор каже, що час, проведений над дослідженням “Світ швидкий” дозволив йому відсторонитися і обдумати власну систему цінностей.
“Ми маємо стати динамічнішими, чеснішими та більш неспішними, – каже Фрідман. – Як колумніст, я намагаюся передавати власне світобачення і штовхати механізм, що формує світ”, – сказав він.
Переклад з англійської мови статті “Thomas L Friedman: How To Write A Newspaper Column”
Право на зображення належить: Oxford Martin School
Tags: New York Times, Thomas L Friedman, автор, авторська колонка, аналітика, газети, поради, Пулітцерівська премія, Томас Фрідман