У 2013 та 2014 роках новини про Україну в латвійських ЗМІ аудиторія коментувала більш агресивно, ніж інші теми. А латвійські медіа, висвітлюючи українські події, посилалися здебільшого на новини з російських офіційних ЗМІ, поширюючи тим самим російську версію подій в Україні. Такі тенденції виявило дослідження “Internet news about Ukraine and the “audience agenda”: topics, sources and the audience aggressiveness” Анди Рожукалне (Anda Rožukalne) з Ризького університету імені. П. Страдінса.

Який взаємозв’язок існує між рівнем агресивності аудиторії та контентом про події в Україні;  яка кореляція існує між рівнем вербальної агресії та професійним підходом до подачі новинних матеріалів, приміром – такі ключові питання ставила перед собою авторка роботи.

Її дослідження було частиною великого проекту – “Індекс інтернет-агресії” (The Index of Internet Aggressiveness – IIA), що проводився в Ризькому університеті з 2011 по 2015 роки і через аналіз вербальної агресії в інтернеті досліджував зв’язок між користуванням медіа та реальною поведінкою в соціумі. У рамках цього проекту був створений унікальний дослідницький інструмент “Індекс інтернет-агресії” (IIA) – програмне забезпечення для аналізу інтернет-коментарів.

Новини про Україну викликали більше агресії

Українські новини для більш детального вивчення було обрано з тієї причини, що вони викликали особливо агресивно реакцію аудиторії, порівняно з іншими темами. Загалом дослідження Анди Рожукалне охопило три типи даних: найбільш агресивні коментарі, визначені за допомогою IIA за період із серпня 2013 по жовтень 2014 (392 новини); контент-аналіз новинних повідомлень про Україну, що супроводжувалися особливо агресивними коментарями; а також інтерв’ю із редакторами порталів, у яких вони пояснювали свої щоденні професійні практики.

Аналізувався контент трьох найбільших та найвпливовіших інтернет-медіа Латвії: Delfi.lv, Apollo.lv та Tvnet.lv, кожне з яких належить естонським власникам. Матеріал цих сайтів подається латиською та російською мовами.

Контент-аналіз новин про Україну на латиськомовних версіях показав, що агресивні коментарі стосувалися передусім подій в Україні (24%), новин де йшлося про точки зору українських офіційних осіб (22%), міжнародної реакції на події в Україні (21%), реакції латвійських політиків та влади (18%), а також новин про російські дії в контексті України (15%). На російськомовних версіях ситуація була подібною, однак редактори тут публікували більше новин про міжнародну реакцію (35%), і значно менше – про російські дії щодо України (2%).

Жертвувати якістю заради швидкості?

Для оцінки професійної якості журналістських матеріалів використовували показник кількості джерел інформації. Виявили, що більша частина новин на латиськомовних сайтах (78%) мала лише одне джерело, 15% –  два джерела, і тільки 1-3% досліджуваних матеріалів базувалися на більше, ніж двох джерелах. У російськомовних 62% були написані на основі одного джерела, 18% на двох і 5-9% –  більшій кількості. Редактор Delfi.lv пояснив це тим, що не вважає за необхідне використовувати кілька джерел в одному новинному повідомленні. За його словами, контекст та нові точки зору вони вміщують у наступних новинах, отримуючи таким чином ланцюжок повідомлень на цю тему.

Джерелами для висвітлення подій в Україні на російськомовних сайтах були влада (36%), політики (24%) та медіа (27%). У латиськомовних 35% – це урядові офіційні особи, а 12% – політики, у 5% – речники офіційних осіб, 10% – експерти, 8% – журналісти, у 16% містилася перепублікація чужих новин.

Редактори новинних порталів пояснюють: з одного боку мають подавати інформацію швидкого, а з іншого – забезпечувати якість контенту. Як розповідає редакторка Tvnet. lv Зіта Лунде (Zita Lunde), оскільки їхнє  медіа не аналітичне, а новинне, то, якщо вона не встигає отримати коментар особи для показу іншої точки зору, то публікує новину без неї. Якщо наступного дня це повідомлення залишається важливим, доповнює його іншими точками зору.

Головними причинами браку джерел авторка дослідження називає нестачу ресурсів та обмежений час. Водночас, читачі часто скаржаться, що латвійські сайти переважно копіюють те, що прийшло від російських державних ЗМІ. Це підтвердили результати контент-аналізу: російськомовні новинні портали готують свої матеріали переважно на базі різних російських джерел – це 45% усіх новин. На базі українських медіа публікується 26% матеріалів, 17% – на основі інформації міжнародних ЗМІ,  і 12% – латвійських.

Новини про Україну – з російських офіційних джерел

Більш детально проаналізувавши назви джерел, автори виявили: найактивніше латвійські новинні редактори користувалися інформацією з російських державних агенцій ІТАР-ТАСС та РИА Новости, а також російськими ресурсами RT, Inopressa.ru, Lenta.ru. Серед українських найчастіше послуговувалися інформацією з УНІАН, Unn.ua, Espressotv.ua, “Української правди”, “Інформаційного спротиву”. Серед міжнародних найпопулярнішими виявилися Deuche Welle, The Wall Street Journal та Der Spiegel. Як зазначає авторка, найбільш важливими фігурами в контексті подій в Україні на сторінках російськомовних латвійських сайтів були російські політики Путін, Лавров та Мєдвєдєв. Саме їхні цитати скопійовані зі сторінок російських офційних медіа наводилися найчастіше.

“Використання офіційних російських медіа як головних джерел новин латвійськими інтернет-порталами означає, що редактори не оцінюють джерела достатньо критично і заповнюють новинні стрічки готовою та дешевою інформацією з російських агентств (яка постійно надходить і не потребує перекладу)”, – пояснює авторка і додає, що ця ситуація ставить під сумнів якість інформації, яку пропонують інтернет-сайти у Латвії.

Контент-аналіз, за словами дослідниці, показав суперечливу картину. По-перше, існує типова група повідомлень (про збройний конфлікт, несправедливість тощо), котрі у більшості випадків ведуть до негативу в коментарях. По-друге рівень агресії користувачів може залежати від способу подачі новини. Як зазначає Анда Рожукалне, намагання працювати швидко та надходження нових повідомлень від урядовців, інституцій та політиків зменшують різноманіття думок, роблячи потік новин незбалансованим. З іншого боку, як свідчать інтерв’ю з редакторами, на ситуацію впливає і поведінка аудиторії. Кількість кліків, популярність того чи іншого матеріалу прямо впливають на роботу редакторів, які намагаються задовольнити бажання аудиторії.

Загалом, підсумовує авторка, незалежні латвійські сайти притримуються версії подій, котру пропонують російські офіційні ЗМІ. Це створює умови для збільшення впливу російської пропаганди, а також провокує агресивну реакцію аудиторії, яка спершу реагує на контент чи на тему, а потім – висловлює незадоволення якістю новинної журналістики.

Право на фото: Flickr, rogiro