Подорож до Варшави, знайомство з журналістом і громадським діячем Павлом Боболовичем, візит на оновлену студію компанії «Telewizja Polska» дали можливість поглянути на медіа Польщі зсередини. «Український і польський ринок ЗМІ – це два різних світи», – стверджує Павло Боболович. То у чому ж принципова різниця? Як живе і функціонує медіа ринок одного з найближчих українських сусідів – Польщі?

Принципова різниця між польським і українським медіа ринком простежується не у тематичному наповненні друкованих ЗМІ, а у таких їхніх характеристиках, як наклад. У Польщі існує три форми друкованих видань: щоденні, тижневі та щомісячні. Польські щоденні газети мають певні особливості. По-перше, вони не виходять у неділю. По-друге, оскільки в суботу газети продаються погано, польські медіа власники придумали, яким чином не відображати цієї тенденції у накладі. З понеділка по п’ятницю виходить газета, що офіційно зареєстрована як щоденник, а в суботу під цією ж назвою виходить тижневик. Таким чином, рекламодавці не знають, що протягом робочих днів газета виходить одним накладом, а в суботу – іншим.

Fakt Gazeta – польський щоденник, що має найбільший наклад (близько 490 тисяч). «Найвищий рівень продажу – у п’ятницю, і про це знають політики. Якщо вони хочуть, щоб подія набула ширшого розголосу, її проводять у п’ятницю. Також існує значна орієнтація на електронні медіа, оскільки вони оперативніші у наданні інформації», – розповідає Павло Боболович.

Gazeta Wyborcza посідає друге місце за накладом (335 тисяч). Видання, засноване у 1989 році виключно з метою висвітлення виборів у Польщі, сьогодні належить до найбільш популярних польських ЗМІ. У Любліні газета має регіональний додаток у вигляді кількох сторінок до основного видання. «Така ситуація красномовно демонструє майбутнє регіональних газет. Можливо, вони продовжуватимуть існувати в Інтернеті, проте у друкованому вигляді з часом зникнуть», – вважає Павло Боболович.

Третє місце посідає газета Super Express, що має наклад 335 тисяч. Fakt Gazeta і Super Express належать до таблоїдних видань, на перших шпальтах яких обов’язково з’являються великі фото та промовисті заголовки. Їхні журналісти більше торкаються суспільних тем, аніж політичних. Політика їх цікавить лише в контексті сенсаційних і скандальних подій. Натомість, Gazeta Wyborcza орієнтована на висвітлення політичного життя країни. У цьому ж форматі працює газета Rzeczpospolita, що має наклад 119 тисяч. З моменту заснування видання належало до кола державних ЗМІ і нагадувало український «Урядовий кур’єр». До сьогодні там друкується нове законодавство, проте після придбання газети Гжегожем Хайдеровичем форма власності видання змінилась на приватну.

За словами Павла Боболовича, різниця між українським та польським ринком полягає також у тому, що більшість газет Польщі продаються за передплатою через установи. «Польський читач не зацікавлений в індивідуальній передплаті. Поляки не бажають платити ані за друковану версію видання, ані за контент в Інтернеті. Для друкованих медіа, що переходять в Інтернет, це велика проблема. Якщо хтось продає контент в Інтернеті, обов’язково знайдеться той, хто надаватиме аналогічний контент безкоштовно», – каже журналіст. Fakt Gazeta продає всього 83 примірники через Інтернет, Gazeta Wyborcza – близько 2 тисяч. Газета Rzeczpospolita, витрачаючи багато коштів на рекламу продажу видання в Інтернеті, продає 4 тисячі примірників у мережі, порівняно з 71 тисячею у друкованому форматі.

Рівень впливу польських медіа на суспільну думку визначається за кількістю цитувань ЗМІ. Топові позиції посідають Gazeta Wyborcza, Gazeta Prawna та Rzeczpospolita, що за останніми даними має найбільшу кількість цитувань. Високий рівень цитування газети Rzeczpospolita пояснюється тим, що видання висвітлює суспільно важливі теми, над якими працюються одні з кращих польських журналістів. Наприклад, нові подробиці розслідування авіакатастрофи під Смоленськом, що належить до найболючіших тем у Польщі, з’являються вперше на сторінках цього видання.

Далі у рейтинговій таблиці знаходяться радіо RMF FM, телеканал TVN 24, радіо ZET та спеціалізовані нішеві видання, такі як Puls Biznesu, Newsweek, Polityka і Gazeta Polska Codziennie. За словами Павла Боболовича, Gazeta Polska Codziennie, що з минулого року перейшла з тижневої на щоденну форму видання, неочікувано показала високий рівень продажу. Редакція видання налаштована критично до президента і прем’єр-міністра Польщі, про що журналісти відверто пишуть на сторінках газети.

З телеканалів Польщі на суспільну думку впливають три: TVN24, TVN та TVP Info. TVN – це материнський телеканал, з якого народився канал TNV24. TVN має ширше програмування, що включає не лише інформаційні новини, а й фільми, серіали і власні передачі. TVN24 – це типове інформаційне телебачення, що працює 24 години на добу і має великий штат репортерів. Це єдиний польський канал, що має власний вертоліт. TVP Info – це державний інформаційний канал. «Багато хто каже, що канал тісно пов’язаний з владою і заангажований. Тому результат їхньої роботи не такий професійний порівняно з TVN24», – каже Павло Боболович.

За словами журналіста, політичний вплив на польські ЗМІ не такий помітний, порівняно з Україною. «Це набагато гірше, оскільки через його невидимість у нас не виникає такого спротиву, як в Україні. У Польщі скрізь пропагується, що ми – демократична держава з європейськими цінностями. Я вважаю, що ми маємо піти шляхом США, де ЗМІ позиціонують себе, як праві, ліві, ліберальні і т.д. Натомість, польські медіа стверджують, що вони є об’єктивними. Але це неправда, оскільки політики завжди мають вплив на громадськість, який у першу чергу реалізується через ЗМІ», – пояснює Павло Боболович.

У Польщі непоширена практика роботи фондів, що виділяють кошти на розслідування журналістів. За словами Павла Боболовича, більшість редакцій не погоджуються на роботу з журналістами, які працюють над довгостроковими проектами, що не дають швидких результатів.

Статистичні дані, використані у статті, взяті з сайту press.pl

Фото – Маргарита Чорнокондратенко