Перевірка цифрових фото, стрімінг телевізійних новин і розвиток 3D візуалізації: разом із електромобілями без водія та “інтернетом речей” у Кремнієвій долині постійно оновлюється і журналістика.

Журналістська стипендійна програма імені Джона Найта у Стенфорді (John S. Knight Journalism Fellowships at Stanford) — одна з найбільш престижних у світі освітніх і дослідницьких програм для журналістів — стала експериментальною лабораторією для підприємницької журналістики. Вона культивує журналістські інновації і соціальне підприємництво – охоплюючи і бізнес, і ініціативи громадського добробуту: щороку надає двадцяти журналістам з усього світу простір та ресурси для дослідження і тестування їхніх ідей.

Минулого літа я отримав привілейований доступ до програми і шанс дізнатися про найбільш інноваційні роботи, створені там протягом кількох минулих років.

Verified Pixel

Цей проект створений, щоби допомагати ньюзрумам верифікувати автентичність цифрових фотографій користувачів. На сьогодні будь-хто зі смартфоном і фотошопом може стати фотожурналістом. За словами Самаруддіна Стюарта (Samaruddin Stewart), учасника проекту 2013 року, ньюзруми стикаються з потребою верифікації маніпулятивних зображень. Стюарт став співзасновником стартап-проекту Verified Pixel (з англ. – “верифікований піксель”), щоб дати змогу ньюзрумам перевірити автентичність наданих користувачами фото. Його додаток об’єднує різне програмне забезпечення в єдиний робочий процес. Проект також має на меті ідентифікувати маніпуляції простіше і в більш надійний спосіб. На технічному рівні проект є дуже просунутим і добре продається.

Lighthaus

Девід Сарно (David Sarno), також учасник програми 2013 року і колишній технологічний репортер Los Angeles Times , хоче використати нові, запропоновані інтернетом, можливості для візуалізації. Він використовує почерпнуті з відео-ігор техніки, щоби створювати тривимірні новинні історії. Його стартап Lighthaus розробляє програмне забезпечення, що використовує 3D технології для ілюстрації складних тем.

Watchup

Адріано Фарано (Adriano Farano), курс 2011 року, став співзасновником Watchup, додатка, який персоналізує і передає теленовини для “новинозалежних” американців з більш ніж 200 локальних, національних і глобальних телестанцій. Nieman Lab описав проект як такий, що робить для теленовин те саме, що Hulu робить для телебачення, і Netflix – для фільмів.

Scratch

Енді Донохю (Andy Donohue), теж 2013 року, колишній редактор Voice of San Diego, використав свій час у Стенфорді, щоби працювати над проектом, який він інтегрував у деякі свої поточні роботи як старший редактор в Центрі розслідувальної журналістики (Centre for Investigative Reporting — CIR). Scratch — це платформа для дослідницької журналістики, що використовує планувальне мислення і форму місцевої журналістики, поєднуючи ретельні дослідження з творенням громади. Ньюзрум перетворюється в активного учасника місцевих справ, допомагаючи виявляти проблеми повсякденного життя “знизу вгору”, а не “зверху вниз”. Редакції вдається це через винесення проблем у публічний простір і залучення громадян до пошуку рішень.

Matter

Подібно до Стенфордської стипендійної програми, Matter є інкубатором. Компанія із Сан-Франциско, заснована Corey Ford за фінансової підтримки Knight Foundation – це стартап, що дає поради іншим стартапам. Команди обирають для участі у чотиримісячній програмі наставництва, фінансування і навчання, де вони розробляють і тестують свої прототипи. Matter покликана доповнити програму стипендій, надаючи учасникам час і простір, щоб розвивати свої ідеї. За словами Джеймса Беттінгера (James Bettinger), директора John S Knight Journalism Fellowships, “десять місяців занадто малий термін, щоб перевинайти журналістику або навіть просто поставити компанію на правильний шлях”.

Унікальний шанс ввібрати дух Кремнієвої долини

Рік в Стенфорді дає всім стипендіатам шанс працювати в прекрасному оточенні, працювати із дослідниками, підприємцями і “бізнес-ангелами”, перебувати під впливом новаторського духу Кремнієвої долини.

Двоє інших університетів, що пропонують чудові програми безперервної освіти для досвідчених журналістів, також відреагували на поштовх до новаторства у медіа, хоч і по-іншому.

У Гарвардському університеті Nieman Fellowships мають на меті дати найкращим журналістам можливість “перезарядити свої батареї”. Фундація Центру Беркмана за інтернет і суспільство (Berkman Centre for Internet and Society (1998) і Nieman Lab (2008) створили місця, в яких можуть відбуватися інтенсивні роздуми про майбутнє журналістики.

Інститут Ройтерс із вивчення журналістики (Reuters Institute for the Study of Journalism), де базується EJO, був заснований в Оксфордському університеті 2006 року. Журналісти з усього світу, що вже мають кар’єрні успіхи, запрошуються до Інституту для вирішення майбутнього журналістики в дослідницьких проектах.

Перевага Стенфорда, однак — у його розташуванні в Кремнієвій долині. Робота у безпосередній близькості від гігантів Facebook і Google та сотні ще невідомих інтернет-стартапів є унікальною можливістю для стипендіатів. З акцентом на інноваціях, у дусі підприємництва та лідерства, оптимізм витає в повітрі. В такій високій концентрації він існує лише в районі затоки Сан-Франциско.

Журналістика підривається рекламою і скороченням доходів

Джеймс Беттінгер оптимістичний і щодо майбутнього журналістики. Він вважає, що медійний ландшафт, як і раніше — повний можливостей. Хоча і визнає, що журналістика у США нині — в складному становищі, адже фінансова підтримка через рекламні доходи згасає.

Один з найбільш наочних прикладів занепаду традиційної газети можна знайти вже на порозі Стенфорда. П’ятнадцять років тому San José Mercury News вважалася прототипом щоденних газет, що зуміли винахідливо перейти у ифрову еру.

У редакції газети у той час працювало 470 журналістів. Джеймс Баттен, в той час генеральний директор компанії Knight-Ridder, який володів  San José Mercury News, планував перемістити штаб-квартиру компанії з Маямі в Сан-Хосе і відкрити дорогу дослідницьку лабораторію з метою підготувати своє видавництво до майбутнього. Але його наступники, на жаль, згодом продали Knight-Ridder меншому конкурентові — McClatchy. Це було надмірно амбітне придбання McClatchy, який відразу вліз у борги і розділив компанію, продаючи частинами, в тому числі San Jose Mercury News, де зараз працює тільки 70 журналістів.

Однак, частина цієї, колись шанованої, компанії, швидше за все, переживе важкі часи завдяки своєму покровителю, Джону Найту (John S. Knight). Людина, на честь якої названо стенфордську програму і програму для переосмислення журналістики, посіла почесне місце у списку найбільш винахідливих видавців, публіцистів і благодійників. Його портрет можна гордо повісити поряд з газетним магнатом Джозефом Пулітцером (Joseph Pulitzer), який століття тому заснував Колумбійську школу журналістики (Columbia School of Journalism) та Пулітцерівську премію.

Переклад з англійської мови статті “Reinventing Journalism In Silicon Valley”

Раніше українська EJO публікувала інтерв’ю з учасником Knight Journalism Fellowship з України, засновником та директором онлайн-видання “Платформа” Олександром Акименком