Медіакомпанії й університети в Польщі дедалі більше підтримують журналістику даних та сприяють її розвитку. Інтерактивні платформи даних були нещодавно запущені двома найбільшими видавничими групами країни; провідні університети пропонують академічні курси з журналістики даних.

Нові веб-сайти свідчать про переломний момент для журналістики даних у Польщі. Останній з них, Biqdata, був запущений у вересні впливовою газетою “Gazeta Wyborcza”. Веб-сайт Polityka Insight був створений в 2013 році видавцем тижневика з коментарями “Polityka”. Платформи, кожна з яких запровадила платний доступ до інформації, демонструють те, що комерційні медіакомпанії нарешті визнали потенціал журналістики даних.

Цей потенціал вже відкрили провідні західні медіакомпанії. Журналістські проекти, побудовані на використанні великих масивів даних та подеколи вражаючих візуалізацій, реалізовані такими виданнями як “The New York Times” і “The Guardian”, отримали міжнародну увагу й визнання як важливий напрямок в професійній журналістиці.

Впродовж останніх років, зі зростанням комерційних інвестицій у цю інноваційну форму журналістики в Польщі, розвиваються також освітні ініціативи, включаючи наукові дослідження та підготовку журналістів.

Щонайменше два університети на сьогодні викладають журналістику даних: Академія мистецтв імені Стшемінського в Лодзі та Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Академія імені Стшемінського пропонує курс “Журналістика даних — журналістика на основі даних”, який читає Ян Кубасевич (Jan Kubasiewicz) з Інституту динамічних медіа, Массачусетський коледж мистецтв і дизайну. Курс в Університеті Марії Кюрі-Склодовської ще більш просунутий: “Журналістика даних, інфоестетика та настільні видавничі системи”. Цей курс складається з двох навчальних модулів: “Журналістика даних” — 15 годин теоретичного вступу до журналістики даних, викладач Пьотр Селінський (Piotr Celiński), і “Інфоестетика та настільні видавничі системи” — 30 годин семінарів і практичних занять, викладач Роберт Заяц (Robert Zając), дизайнер.

В той же час з’явились дві перспективні неакадемічні ініціативи.

У травні 2014 року, Медіа-лабораторія Катовіце започаткувала проект Репортажі міських даних (Urban Data Stories). Він складається з серії зустрічей — зазвичай, три-чотири дні семінарів та лекцій, які читають запрошені гості, наприклад, Ніколас Кайзер-Бріл (Nicolas Kayser-Bril), французький журналіст даних, який описує себе як людину, що “заробляє на життя, розповідаючи історії на основі даних”.

Ще один новий проект — DataBlog.pl, електронна освітня платформа, створена в 2013 році. Вона базується на навчальних матеріалах, наданих її засновником, блогером Пьотром Козловським (Piotr Kozłowski).

До 2013 року освіта в сфері журналістики даних у Польщі була менш структурована, проте вона спиралась на епізодичні ініціативи, такі як семінари та конференції, організовані медіа та неурядовими організаціями. Серед них — “Data journalism w praktyce” [“Журналістика даних на практиці”], організована виданням “Gazeta Wyborcza”, компанією “Google” та економічним журналом “Press” в 2013 році в рамках заходу під назвою “Дні цифрової журналістики”. Координатором лекцій та семінарів був Еса Макінен (Esa Mäkinen) з видання “Helsingin Sanomat”. Друга група ініціатив включала ЄвроХак (Euro Hack) в рамках Табору з відкритої державної інформації-2011 (Open Government Data Camp 2011).

Цікаво те, що освіта і практика в галузі журналістики даних виглядають взаємозв’язаними, принаймні частково. Інвестиції в проекти із журналістики даних, здійснені деякими з найбільших польських медіакомпаній, ймовірно допомогли прискорити розвиток нових освітніх можливостей у цій сфері.

З іншого боку, учасники освітніх ініціатив в журналістиці даних також залучаються до комерційних проектів, наприклад, засновник платформи DataBlog Пьотр Козловський зараз є членом редакційної колегії Biqdata.

Переклад з англійської мови статті “Data Journalism: Number Crunching in Poland”

Право на фото належить: Flikr, Luc Legay