Аудиторії не хочуть читати список фактів про волосся Дональда Трампа

Може здатися дивним, що в часи буму цифрових новин, інформації та пліток онлайн-аудиторії віддають перевагу довгим історіям, глибоким дослідженням та журналістським розслідуванням, що пропонують нові точки зору.

Таким є висновок дослідження, у рамках якого оцінювалися новаторські методи аналізу веб-сайтів, які використовує Американський інститут преси (American Press Institute), щоби відстежувати залучення читачів.

На основі 400 тисяч проаналізованих історій із 55 видань дослідники ставлять під сумнів, що люди хочуть читати тільки “милі історії (про Джанстіна Бібера), популярні статті без глибокого змісту або статті-списки (приміром, “7 фактів про волосся Дональда Трампа, які необхідно знати”)”,  каже Том Розенстіл (Tom Rosenstiel), виконавчий директор Американського інституту преси.

“Хоча традиційна мудрість говорить, що статті для інтернету мають бути короткими та простими, а для мобільних пристроїв ще більш стислими, на практиці це – неправда”, – пише Розенстіл.

У своєму дослідженні “Вирішення прихованої журналістської проблеми: жахлива аналітикаˮ (Solving journalism’s hidden problem: Terrible analytics) Розенстіл стверджує, що медіа введені в оману традиційними метриками. Вони, зазвичай обраховують не ті речі й надають ілюзорну статистику, спотворюючи дані про читачів. За оцінками Розенстіла, веб-сайти переоцінюють трафік більше, ніж удвічі, і можливо, потроюють дійсну кількість переглядів.

Прагнучи вийти за рамки обчислення аудиторії, Американський інститут преси і його партнери розробили “індекс активності”, що поєднує близько десятка методів і визначає час перегляду, кількість переглянутих сторінок та поширення у соціальних мережах. Дослідження аудиторії також було проведене, але замість того, щоб вивчати висновки редакцій, дослідники запитали “людей про їхнє життя – їхні захоплення, турботи та спільнотуˮ.

За словами Розенстіла, головним висновком стало те, що аудиторії хочуть високоякісної “ініціативної журналістики” (enterprise journalism) та глибокого висвітлення новин, де необхідні час, ресурси і талант. Дослідження показує, що хоч для створення глибшого розслідувального репортажу потрібно докласти особливих зусиль, це винагороджується збільшенням: зацікавленості читача (на 48% більше, ніж в середньому), кількості переглядів сторінок (на 84%), часу, витраченого на прочитання статті (на 39%) та кращим поширенням (на 103%).

Аудиторії хочуть читати довгі історії навіть на мобільних пристроях

Іншим відкриттям є те, що людям подобаються довгі історії, навіть на мобільних пристроях.  Довгі статті (що нараховують понад 1200 слів) викликають на 23% більше зацікавленості. Те саме з кількістю переглядів, поширень та тривалістю прочитання. “Людям подобається якість та змістовність, вони будуть читати добре розказані історіїˮ, – каже Розенстіл.

Але короткі історії також викликають інтерес, коли ньюзрум береться за дослідження проблеми чи підходить до банального питання з нового боку. “За своє природою ініціативні історії – унікальні. Це ті статті, які читачі ніде не можуть знайти”, – говорить Розенстіл. Дослідження показує, що це також ті історії, які зацікавлюють людей, генерують частіші перегляди сторінок та вдвічі збільшують кількість поширень.

А от що не сприяє залученню аудиторії, згідно з дослідженням – це історії середньої якості, що виходять за рамки висвітлення щоденних новин, але яким бракує ініціативності.

Що ж, викривальна історія привертає увагу. А як щодо суспільного обов’язку медіа висвітлювати події в уряді, судах тощо?

Статті про політику та уряд також можуть зацікавити

Дослідження ставить під сумнів припущення, що “уряд – анафема для читацької увагиˮ і показує, що з-поміж 400 тисяч статей історії про владу мали середній показник залучення аудиторії.  Медіа демонструють навіть кращі результати, контролюючи державу і беручи ініціативу розповідати про суспільно важливі події, які інші ЗМІ ігнорують, йдеться у дослідженні.

З іншого боку, історії лише про позитивні зміни послаблюють активність читачів. Чимало статей створюється “для звіту” – 48% про уряд є такими, розповів Розенстіл.

Кримінальна хроніка, класичний сухий поліцейський стиль розповіді також не викликають зацікавленості. Але дослідження виявило, що ефективний пояснювальний репортаж про злочин винагороджується більшою активністю читачів.

Порівняно з іншими досліджуваними онлайн-публікаціями, у спортивному репортажі негативної динаміки не було. Але згідно з дослідженням, спорт читають не найкраще. Хоча історії про спорт з глибокою аналітикою збільшують кількість читачів та їхнє залучення.

Історії про їжу також можуть привертати аудиторію

“Але гастрономічна журналістика – це більше, ніж рецепти.  Вони, насправді, є найменшою її складовою, – каже Розенстіл. – Відкриття ресторанів, огляди страв, навіть санітарні інспекції і меню шкільних обідів привертають увагу читачів. Ще одна перевага гастрономічного репортажу – відносно тривала актуальність, адже є більша ймовірність того, що через тиждень після публікації переглядатимуть такі історії, а не загалом увесь зміст номера.

Розенстіл попереджає, що не всі історії будуть популярними, незважаючи на те, як добре вони написані.

“Дослідження якості води буде не таким цікавим для читача, як розповідь про спортивну команду, що виграла чемпіонат… Метою, в такому разі, може бути збільшити зацікавленість новинами про державне управління на 20%, а не припиняти висвітлювати цю тему з причини, що вона завжди буде менш популярною ”, – говорить експерт.

Інколи для аудиторій менше може означати більше

За словами Розенстіла, іншим результатом дослідження стало те, що кількість новин необов’язково означає краще висвітлення. Якщо медіа точно зрозуміє, що саме цікавить читачів, воно зможе робити кращий вибір. “У деяких випадках,  – говорить Розенстіл, – це може означати поліпшення якості новин за рахунок відмови від розповідей про непотрібні речі”.

Це дослідження – одне з останніх у наукових та медійних ініціатив, що вивчають нові підходи до аналізу аудиторії (наприклад, “Редакторська аналітика: як новинні медіа розробляють і використовують дані та метрикиˮ). Хоча, спільним рефреном у таких дослідженнях є те, що не існує єдиної формули успіху, потрібен індивідуальний підхід.

За словами Розенстіла, жодна публікація не повинна ставати жертвою жертвою своїх даних. Результати його роботи також додають доказів того, що історії середнього розміру привертають менше уваги читачів (див., приміром, “Time to Kill the 800-word article”). І це урок, який автор цієї статті має ще вивчити, адже текст нараховує більше 900 слів.

Переклад з англійської мови статті  Audiences Want Better Reporting And Fewer List-icles (Especially About Donald Trump’s Hair)

Право на фото: Flickr CC Gage Skidmore and Tom Cole