Український твіттер у глобальному політичному контексті

травня 8, 2015 • Головне, Цифрові медіа • by

Більшість сучасних протестів відбуваються за допомогою соціальних медіа, серед яких твіттер є найбільш мобільним та компактним інструментом. Після Революції Гідності, кількість твіттер-аудиторії в Україні збільшилася майже вдвічі.

Ці тенденції  вплинули на активну залученість України до цифрової дипломатії. В час, коли твіттер стає першоджерелом інформації, з’являються  офіційні твіттер-акаунти Президента України, Прем’єр-міністра, Адміністрації Президента, Міністерства Закордонних Справ, Кабміну, Міністра закордонних справ України.

Явище, коли політики використовують сучасні інструменти на кшталт твіттеру і в такий спосіб інформують про події у режимі реального часу, а також реагують на те, що відбувається зараз, вже отримало назву “твіттер-дипломатії”.

Після створення твіттер-акаунтів перших осіб України, у твіттері з’явились “представництва” майже всіх міністерств (аналіз від VOX), активну діяльність також розпочинають політики різних рівнів та офіційні посольства України в різних країнах світу.

Твіттер-дипломатія є частиною цифрової дипломатії, що є важливим відгалуженням від класичного  бачення дипломатичних відносин. Фактично, можемо спостерігати за змінами у дипломатичній науці в контексті  поширення цифрових технологій, які стали невід’ємною частиною життя звичайних громадян.

Соціальні медіа сьогодні є майданчиком для творення дипломатії. А серед всіх інструментів твіттер стає тим, що працює в режимі реального часу. Відповідно, для політиків – це унікальна можливість взаємодіяти і поширювати свої ідеї серед твітерян, які є не лише громадянами їхніх країн, а й іноземцями. Також існує можливість відкрито взаємодіяти онлайн з політиками інших країн та рангів.

Станом на січень 2015 кількість українських твіттер-користувачів становила понад 2 мільйони. За офіційною статистикою “Твіттера“, у світі налічується близько 288млн користувачів. Втім, є різниця між тими, хто пише та тими, хто читає новини з твіттер-стрічки, оскільки других переважно відносять до категорії неактивних користувачів.

Першим серед світових політиків, що зареєструвались у твіттері був Барак Обама, чинний Президент США (з’явився там 5 березня 2007 року). Під час своїх перших виборів він активно інвестував у рекламу на твіттері, аби залучити до себе якомога більше підписників (англ. followers). Сьогодні ця кількість становить 56,5 млн.

Згідно з дослідженням твіттер-дипломатії за 2014 рік, ⅔ світових політиків, зокрема голів держав та урядів, мають профіль у твіттері.

Оскільки Україна вже досить тривалий час перебуває у світових новинних стрічках, обговорення її серед держпосадовців інших країн у твіттері стало поширеним явищем. До прикладу, колишній Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у своєму профілі сказав, що страшно чути, як офіційний акаунт МЗС Росії пише про спробу державного перевороту і необхідність антитерористичної операції в Україні. На що МЗС РФ у твіттері попросило точну цитату, де Росія каже про антитерористичну акцію. Відповіддю було: “Згоден. Це була неофіційна заява. Але спроба державного перевороту була”.

Інший цікавий кейс пов’язаний також із МЗС Росії. Акаунт @CanadaNATO під час подій окупації Криму зробила твіт із картою Росії та України, позначивши відповідні кордони країн. На що наступного дня офіційний акаунт Міністерства Іноземних справ Росії надав карту у відповідь, де Крим був позначений як територія РФ.

Як бачимо, Україна у твіттер-дипломатії сьогодні є цікавою темою для обговорення між політиками. Саме це і спричинило появу українських офіційних осіб та інституцій у твіттер-середовищі протягом 2014 року. Зараз найактивніші акаунти, відповідно до дослідження Twiplomacy, ведуть Президент Петро Порошенко,  Адміністрація Президента, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, Міністерство закордонних справ , Міністр закордонних справ Павло Клімкін, Кабмін України.

 

Право на зображення належить: Flikr Garrett Heath

Tags: , , , , , , , ,

Send this to a friend