Фото: Pixabay/Free-Photos

«Багато новинних медіа не виживуть, але для декого – це можливість», – пише директор Інституту Ройтерс із вивчення журналістики, професор Расмус Нільсен. 

Пандемія коронавірусу вплине на всі сфери нашого життя та суспільства, включно з новинними медіа. Навіть за оптимістичного сценарію в багатьох країнах попереду проблеми, і ще довго нагадуватимуть про себе економічні та соціальні наслідки. За оцінками фахівців з охорони здоров’я, пандемія триватиме ще півтора року, а то й довше.

І новинні сайти, і телевізійні новинні програми помітили зростання уваги аудиторії, адже люди прагнуть зрозуміти, що таке пандемія, що робиться для протидії їй і що вони самі можуть зробити. Однак, багато незалежних медіа, яким довіряють люди, під час цієї кризи самі опинилися в зоні ризику.

Наявні сили креативного руйнування, що вже спостерігалися в індустрії, зараз посилюються непроханим приходом пандемії, яку релігійні люди можуть прийняти ледве не за одного з чотирьох вершників апокаліпсису.

Дехто вже описав можливий вплив на ЗМІ як «вимирання» наших медійних середовищ, щось схоже на біотичні кризи, що призводять до швидкого і масового скорочення біорізноманіття.

Зважаючи на те, як творчо, інформативно та ефективно журналісти та медіа реагують на пандемію, а також беручи до уваги, як особи, групи та організації використовують цифрові медіа, щоб залишатися на зв’язку, отримувати інформацію та бути ефективними, я не думаю, що ми спостерігаємо зниження різноманіття. Однак, вплив на новинний бізнес, яким ми його бачимо зараз, буде реальним і негативним. Криза спустошуватиме редакціїі, на мою думку, надовго змінить медійні ландшафти: послабить багато прибуткових медіа, деякі уб’є, а деякі (можливо) посилить.

Ми вже знаємо, що  інтенсивніша конкуренція за увагу, рекламу та витрати на медіа, зокрема великих інтернет-платформ, підриває традиційний новинний бізнес і посилює поляризацію між кількома переможцями і багатьма нещасливцями у традиційній медійній індустрії. Багато подібних проблем притаманні і первинно цифровим медіа: хоч деякі з них і працюють успішно, багато хто ледве зводить кінці з кінцями. На фоні цього всього зараз ми стикаємося із короткотерміновим і довготривалим впливом глобальної пандемії.

Що це означатиме для новинного бізнесу в короткостроковій перспективі?

Коротка відповідь: буде погано.

Трішки довша відповідь полягає в тому, що це відрізнятиметься залежно від країни і компанії. Маючи деякі приблизні підрахунки на основі даних про британську газетну галузь, ми можемо краще зрозуміти безпосередній вплив на доходи та зайнятість. Я сфокусуюся на газетах не через свій сентимент до слів на зрізаних деревах, а через те, що на цю галузь все ще припадає левова частка інвестування в оригінальний контент.

Я хочу підкреслити, що це не скурпульозний аналіз чи формальне моделювання, а ілюстративні, орієнтовні цифри, що допоможуть людям з професії та індустрії подумати про те, що може трапитися далі. Точні статистичні дані не завжди доступні. Але базуючись на публічній інформації, яку надає Ofcom та Cairncross Review, саме на газети припадає близько двох третин інвестицій у виробництво новин у Великій Британії. 80% доходів газет припадає на друковану, і 20% – на цифрову версію. Співвідношення між рекламою та передплатою – приблизно 50 на 50. Для порівняння, дані WAN-IFRA свідчать, що в глобальній газетній індустрії близько 90% доходів припадає на друковані і 10% на цифрові версії, і більша частина – на доходи від передплати, а не рекламу.

Доходи від реклами зараз під великим ударом. Деякі локальні видавці кажуть, що вони знизилися до 50%, деякі національні – говорять про 30%. Доходи від онлайн-реклами і далі під питанням через внесення рекламодавцями у чорний список матеріалів про коронавірус, а також через те, що деякі платформи, принаймні тимчасово, зробили безкоштовним контент про коронавірус. Якщо британські газети втратять 30% своїх рекламних доходів, йтиметься про півмільярда фунтів протягом року або понад 15% від загального доходу. Це торкнеться кожного видавця, але особливо небезпечно це для: локальних медіа (і традиційних, і нових), у яких менше кредитних можливостей та обмежені готівкові резерви; безкоштовних та інших газет, що покладаються винятково на рекламу; більших компаній, що мають великі борги та пенсійні зобов’язання.

Доходи від читачів спрогнозувати важче. Зі зрозким зростанням трафіку та нагадуваннями про важливість незалежної і надійної інформації принаймні бренди з репутацією повинні мати можливість залучати нових підписників. Деякі медіа у США заявили, що бачать хвилю нових підписників. Але в той же час цифрові передплати мають таку особливість, що більшість ринку отримують «переможці», тож не всі від цього отримають вигоду. Деякі бренди, наприклад Financial Times, надали безкоштовний доступ до своїх матеріалів про коронавірус, щоб поінформувати ширшу спільноту людей. А якщо пандемія триватиме ще півтора року, чи залишаться такі новини безкоштовними на весь період кризи? Офлайновий, друкований контент все ще отримує значну частину доходів від аудиторії. Проте і система дистрибуції, і продаж окремих номерів будуть під величезним тиском під час карантину та соціального дистанціювання.

Інші доходи сильно відрізняються і залежно від обсягів, і залежно від видавців. Крім того, про них надто мало точних даних. Але давайте поглянемо на організацію подій, якою все більше займалися видавці, а дехто і повністю заснував на ній свій бізнес. Наприклад, новинний сайт із Сіетла The Stranger повідомив, що 90% їхнього доходу прямо пов’язані з тим, що люди збираються разом у групах – тобто ситуація з коронавірусом фактично вбила цю статтю доходів.

Тому у короткій перспективі ми скоріше за все побачимо величезне падіння рекламних доходів, можливо – падіння доходів від читачів для багатьох видань (хоча деякі з часом будуть рости), а також падіння багатьох інших джерел доходу. Якщо це відбудеться, ми побачимо, як мінімум, скорочення сотень ключових журналістських посад у Великій Британії (більше ніж у схемі BBC Local Democracy Reporters та Community News разом узятих) і величезні втрати. Навіть якщо ми не будемо брати до уваги вплив на мовників та незалежні новини громад, уплив на самі лише газети може означати втрату близько 10% провідних журналістських робочих місць у Великій Британії.

Що це означає для новинного бізнесу в далекій перспективі?

Що відбудеться далі? Звісно, багато залежить від тривалості і тяжкості пандемії. Однак, вже зараз генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку  Анхель Гурріа (Angel Gurría) сказав, що економічний шок має бути більшим за фінансову кризу і назвав віру в те, що держави швидко оговтаються «видаванням бажаного за дійсне».

Британська економіка, наприклад, вже зараз у рецесії і питання лише в тому, як погано все буде: настане жорстка рецесія чи повномасштабна депресія з роками економічного падіння. На цьому етапі навіть само собою зрозуміло: ніхто точно не знає, що буде далі. Але вже зараз різні банки роблять проекції економічного зростання для Великої Британії у 2020 році від -1.1% до песимістичних -7.9%. Для порівняння, британська економіка скоротилася на 4.2% у 2009 – в найнижчій точці фінансової кризи. Якщо пандемія триватиме до винайдення вакцини і її виходу на ринок, цифри, очевидно, будуть набагато гіршими.

Що цей похмурий прогноз означатиме для майбутніх можливостей новинного бізнесу?

У довгостроковій перспективі:

Затяжна рецесія чи депресія означатиме відсутність вигоди для медіа в наступні роки, особливо для друкованої преси. Оскільки універсальної схеми та свіжих релевантних досліджень немає, варто згадати цю статтю, в якій ідеться, що, з незначними відмінностями в різних країнах, видатки на рекламу падали в середньому на 5%, коли загалом в економіці відбувалося падіння на 1%. Цей ефект погіршується для друкованої реклами і вчетверо відрізняється від телебачення. Лише подумайте, що у цьому контексті означатиме падіння ВВП на 7,9%.

Так само сильна рецесія (що вже казати про тривалу депресію) призведе до перегляду дискреційних [не життєво важливих – ред.] витрат, включно з медіа. Оскільки все більше різних ЗМІ працюють за передплатою і конкурують за гроші людей, це може позначитися на багатьох із них. Коли ми запитали респондентів Digital News Report-2019, яку підписку вони б обрали, якщо б мали можливість скористатися лише однією, тільки 12% обрали б новини, порівняно з 28% тих, хто надав би перевагу сервісам потокового відео, напиклад Netflix.

А якщо/коли економіка оздоровиться? Є спокуса думати, що новинний бізнес повернеться до того, що ми називали «нормою» до пандемії, але якщо йдеться про місяці і, можливо, роки глибокої розрухи, то це – видавання бажаного за дійсне. Структурна трансформація, перехід у ще більш цифровий та мобільний формат і орієнтоване на платформи медіасередовище триває і пришвидшується (разом з усім його творчим руйнуванням). Коронавірус, скоріше за все, посилить, а не зупинить, ці процеси – що вже казати про можливість повернути все назад.

В найближчому майбутньому люди збираються більше часу проводити онлайн. Досі ми маємо мало прикладів, коли люди повертаються до офлайнових медіа, якщо вони вже перейшли до онлайнових.

І так, люди зараз переходять до новинних сайтів та теленовин, і нам всім активно нагадують про важливість достовірної інформації. Але, на жаль, цілком незрозуміло, чи громадськість відчуває, що новинні медіа завжди найкращі та надійніші постачальники такої інформації.

Ситуація може змінюватися, але пандемія розпочалася в контексті, який у багатьох країнах характеризують як глибоку кризу довіри до новинних медіа. Опитування, проведене на початку березня, виявило, що хоча більшість респондентів назвали головні новинні ЗМІ основним джерелом інформації про вірус, новинні медіа та журналісти також серед джерел, яким вони найменше довіряють. Щоправда в деяких країнах, наприклад Данії, спостерігається інша особливість.

За великим рахунком, люди використовуватимуть ті медіа, що допомагатимуть їм робити те, що вони хочуть і підкреслювати бажану версію себе. Багато медіа з усіх сил намагаються надати ціннісну пропозицію у цій сфері, але платформи їх випереджають. У США спостерігається хвиля реєстрації у новинних застосунках – але агрегатори на зразок News Break та SmartNews сильно випереджають завантаження мобільних застосунків таких провідних медіа як CNN, Fox News та Washington Post. Спостерігається сильне зростання споживання новин онлайн, але частково це пояснюється  зростанням інтернет трафіку більш, ніж на 50%.

Так, реклама оздоровиться тоді, коли оздоровиться економіка, але відновлені видатки на рекламу не обов’язково повернуться до тих самих рекламних каналів. Компанії намагаються перебудувати свої бізнеси і дуже агресивно переоцінюватимуть свої видатки на рекламу, намагаючись максимізувати віддачу від інвестицій. І будь-яке медіа, що не зможе продемонструвати цього, зіштовхнеться з постійним падінням реклами, навіть якщо загалом видатки відновляться. Саме це відбулося після фінансової кризи. Реклама відновилася, але не в газетах.

У довгостроковій перспективі я думаю, що поєднання творчого руйнування та глобальної пандемії – це ще більше творче руйнування, навіть після відновлення економіки. Новинні медіа, які прагнуть досягти успіху в цій ситуації, мають фокусуватися на розвитку бізнесів та редакційних пропозицій в такий спосіб, якими вони їх хочуть бачити у майбутньому, а не намагатися повернути те, що вони мали у минулому. Минуле – це минуле, воно не повернеться. І якщо ми не придумаємо, що робити, короткотермінові урізання стануть лише початком подальших скорочень.

То що нам робити далі?

Так само, як ми приймаємо соціальне дистанціювання, миття рук та дотримання порад фахівців з охорони здоров’я для боротьби з тривогою, намагаємося збалансувати особисте та професійне у новій ситуації – природно хотіти, щоб хтось прийшов на допомогу. Можливо, це уряди, можливо, компанії-технологічні платформи з глибокими кишенями, які люблять наголошувати, наскільки важливі новини для них та для суспільства, можливо, філантропи. Уряд Великої Британії анонсував £330 мільярдів антикризової допомоги.  Та, хоч і культурний секретар Олівер Довден (Oliver Dowden) визнає, що новини «ніколи не були більш важливі, ніж зараз», законом не передбачено жодної підтримки для незалежної журналістики.

Існує список справ, які могли б робити політики для створення більш сприятливого для незалежних новинних медіа середовища. Але вони не робили цього до пандемії і, чесно кажучи, я не думаю, що буде в їхньому порядку денному під час пандемії.

Тому я повірю в допомогу тоді, коли її побачу. А поки що ми самі по собі.

Якщо бути брутально чесним, то я думаю, що багато новинних медіа не виживуть: і серед традиційних, і серед нових. Адже їхнє становище вже було сумним: старі медіа намагалися зарадити падінню, а нові – досягти стабільності. Деякі стартапи повністю зникнуть. Багато традиційних скоротяться до хронічного стану зомбі-без-редакції, які вже існують у США (Rocky Mountain News, The Youngstown Vindicator) або будуть куплені більш чи менш доброзичливими індивідами (є реальний ризик захоплення медіа). Деякі з цих втрат будуть трагічними для всієї спільноти, в якої немає інших можливих джерел доходу.

Але навіть якщо деякі видання закриються і багато послабляться, дехто, на мою думку, отримає нові можливості. У Великій Британії ті, хто висловлювали бажання «обскакати»  BBC, замовкли – адже люди звернулися до суспільних медіа. Неприбуткові ЗМІ, а також ті, що заробляють на членстві і мають чітко артикульовану місію та намір слугувати всім, а не лише тим, хто платить, намагаються мобілізувати підтримку і від існуючих, і від нових членів. Ті, хто базуються на моделі передплати, демонструють, що їхня журналістика варта того, щоби за неї платити.

Не всі виживуть, але деякі – таки зроблять це. Коронавірус ускладнив багато речей, в тому числі новинний бізнес. Старі формати і локальні медіа постраждають. Так само буде із проблемними стартапами і нестабільними медіа, що працюють для неблагополучних спільнот. Те, що стане великим ударом для розвинених ринків, наприклад для Великої Британії, може обернутися катастрофою в інших країнах. Руйнування дасть більше простору для нових форм лайна для підтримки старих форм лайна. Але це не означає, що редакційні ідеалісти та прагматичні комерційні реалісти не можуть працювати разом, аби будувати стабільне майбутнє для чіткої, ціннісної та більш різноманітної журналістики, і на локальному, і національному рівні, і в нішах, і з глобальними амбіціями.

Глобальна пандемія переповнила деструктивну частину креативної деструкції, що пронизує новинну індустрію і журналістику як професію. Але це свідчить про ще більшу важливість спільної роботи над творчою частиною. Ми потрібні людям, тож давайте зробимо це.

Переклад з англійської мови статті What will the coronavirus pandemic mean for the business of news?, опублікованої на сайті Інституту Ройтерс із вивчення журналістики