У 2012 році представники влади ініціювали напади на журналістів, прийняли закони, спрямовані на знищення нових незалежних цифрових ЗМІ, а також спровокували гучний дипломатичний скандал навколо іграшкових ведмедиків. Про це йдеться у щорічному звіті про утиски представників медіа, підготовленому Комітетом захисту журналістів (Нью-Йорк).

Правозахисна організація, яка здійснює моніторинг загроз для журналістики і журналістів у світі, опублікувала щорічний огляд стану ЗМІ. За визначенням організації, журналісти – це особи, які створюють новини або коментують події громадського життя у друкованій пресі, на радіо, телебаченні, в Інтернеті та через фотографії. У звіті 2012 року наведено кількість вбитих та ув’язнених журналістів у період з 1 грудня 2012 року.

Згідно з даними звіту “Утиски ЗМІ. Журналістський фронт у 2012 році”, найбільш небезпечною країною для журналістів є Сирія.

Протягом минулого року у Сирії було вбито як мінімум 28 журналістів. Більшість з них – місцеві репортери або громадянські журналісти. Також було вбито принаймні чотирьох міжнародних кореспондентів. Дослідження, проведене Комітетом, вказує на те, що відповідальними за більшість смертей були урядові війська, підконтрольні Президентові Сирії Башару Аль-Асаду, проте на деяких журналістів напади були здійснені представниками загонів повстанців.

Країною, де ув’язнено найбільше журналістів, є Туреччина: з 1 грудня 2012 року як мінімум 49 журналістів утримуються у в’язниці. Суворий кримінальний кодекс, антитерористичний закон, який піддається широкому трактуванню, і кримінально-процесуальний кодекс діють на користь держави. За таких умов, що спрямовані проти ЗМІ, репортерів легко запроторити за грати. Більшість ув’язнених журналістів – курди, які висвітлювали діяльність забороненої у Туреччині “Робочої партії Курдистану”. За це журналістів звинувачують у підтримці тероризму. Прем’єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган часто звертався до суду із позовами про дифамацію і видавав накази, за якими власники ЗМІ та редактори повинні контролювати своїх журналістів.

Ізольованою від міжнародної спільноти залишається Білорусь: тут відбулось кілька жорстоких і неприпустимих нападів на журналістів. Принаймні чотирьом журналістам було заборонено виїжджати за межі країни у березні 2012 року, ще чотирьох – було ув’язнено минулого року. Кілька журналістів стали жертвами погроз, нападів і різкої критики з боку держави. Ще кільком – довелось сплатити штраф. Шведська рекламна компанія випустила з літака сотні іграшкових ведмедиків, на яких були написані заклики на підтримку свободи слова у Білорусії. Журналіста, який висвітлював цю подію, було ув’язнено. Ще двох журналістів, які опублікували фотографії та історії з цього приводу, було допитано. Згодом вони сплатили штрафи. Міністра закордонних справ було звільнено, а посла Швеції – видворено з країни. У лютому уряд Білорусії припинив дипломатичну діяльність посла Польщі та посла ЄС після того, як ЄС поширив заборону на в’їзд для посадових осіб Білорусі, мотивуючи своє рішення численними порушеннями прав людини у країні.

У звіті підкреслюється, що протягом останніх років рівень свободи слова суттєво знизився у Росії. Становище медіасередовища трохи покращилось під час президентства Дмитра Медведєва, проте з поверненням до влади Володимира Путіна у травні 2012 року знову різко погіршилось. Він підписав кілька законів, спрямованих на придушення вільнодумства і контроль над діяльністю інститутів громадянського суспільства. Медведєв декриміналізував дифамацію, перевівши злочин у категорію цивільних, а не кримінальних правопорушень. Путін знову ввів кримінальну відповідальність за дифамацію і підвищив максимальний розмір штрафу до 5 мільйонів рублів (115 тисяч євро), порівняно із попереднім штрафом у розмірі 3 тисяч рублів. Він також підписав жорсткий закон про Інтернет контент, який дозволяє представникам влади блокувати сайти, на яких виявлено “незаконний контент”. Нечітке визначення поняття “незаконний контент” включає “пропаганду війни” та “розпалювання міжетнічної ворожнечі”. Журналісти побоюються, що закон використовуватиметься з метою придушення свободи слова в Інтернеті, яка була важливою опорою для незалежних ЗМІ.

Українські законодавці також спробували криміналізувати дифамацію. Проте вони були вимушені зняти з розгляду законопроект через національні протести і критику міжнародної спільноти. Українські журналісти постійно зазнають утисків з боку держави у вигляді цензури, нападів і судових позовів проти ЗМІ з політичних мотивів. Уряд розпочав податкову перевірку опозиційного телеканалу “TVi”. У червні відбулося вторгнення у приміщення телеканалу, після чого банківські рахунки каналу було заморожено. Згодом прокурор закрив справу проти власника телеканалу Миколи Княжицького, проте зобов’язав його сплатити штраф. Як і в Росії, в Україні було введено закон про Інтернет контент.

Уряд Угорщини запровадив закон, який вимагає “збалансованого висвітлення” і передбачає штрафи за порушення закону. Законодавче нововведення викликало обурення з боку Європейської комісії.

В Азербайджані у 2012 році відбулись дві визначні події: конкурс “Євробачення” і Форум з питань Інтернет управління. Проте представники влади досі намагаються придушити думки, які не співпадають з офіційним баченням держави. Принаймні дев’ятьох журналістів, які критикували дії уряду, було звинувачено у хуліганстві, зберіганні наркотиків і шантажі. Правозахисні організації, у тому числі Комітет із захисту журналістів, вважають більшість справ сфабрикованими. На кількох незалежних журналістів, у тому числі на володаря нагород Ідрака Аббасова (Idrak Abbasov) було здійснено напади. Розслідувальна журналістка Хадія Ісмайлова (Khadija Ismailova) стала жертвою брудної кампанії після того, як написала матеріал про бізнесові інтереси представників влади. У відповідь на її статтю парламент провів закон, завдяки якому президент отримав широкий імунітет від кримінального переслідування, а корпорації отримали право не розголошувати фінансову інформацію.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на початку 2012 року підписав закон, спрямований проти ЗМІ. Закон було прийнято через кілька тижнів після жорстоких сутичок між поліцією і працівниками нафтової компанії, які страйкували у місті Жанаозен на заході країни через звільнення їх з роботи у грудні 2011 року. Репортери, які висвітлювали страйк, стали жертвами нападу, після чого їх допитували. У січні 2012 року у Казахстані було прийнято закон, який заборонив розповсюдження друкованих і онлайн новин, у яких влада ототожнювалась із загрозою для національної безпеки держави. Також було введено нові правила, згідно з якими власники кафе повинні блокувати доступ до веб-сайтів і проксі-серверів, включених до чорного списку, а також моніторити діяльність клієнтів у мережі та надавати цю інформацію державній службі безпеки. Програми міжнародних мовників, які транслюються у Казахстані, відтепер повинні звітувати перед державою.

Право на зображення належить: Freedom House DC / Flickr CC

Переклад з англійської мови статті “Teddy Bears and Threats. Reporter Threats in 2012″