На фото: Юлія Айхгофер

Поширення російської дезінформації у Німеччині щодо подій в Україні сильно вплинуло на медійний образ країни серед німецької аудиторії. Аналітичний медіамайданчик Ukraine Verstehen (з нім. Розуміючи Україну) пропонує читачам глибше розуміння внутрішньоукраїнських процесів, що відбуваються на тлі російської агресії. Про основні завдання платформи розповіла менеджерка та редакторка проєкту Юлія Айхгофер. 

EJO: Як виникла ідея започаткувати цей проєкт?

Юлія Айхгофер: Цей проєкт було започатковано разом зі створенням Центру ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne, LibMod) у 2017 році. Ідея належить Марілуїзе Бек (Marieluise Beck) та її чоловіку Ральфу Фюксу (Ralf Fücks). Пані Бек брала активну участь у Революції Гідності, постійно їздила до Києва та знайома з багатьма людьми з України. Ідею також підтримав Міжнародний Фонд «Відродження», який і підтримував нас у перші два роки існування. Так було створено платформу для інформування про Україну в Німеччині. З 2019 року наш основний грантодавець – це Міністерство з економічного розвитку та співробітництва Німеччини (BMZ). Після закінчення пандемії коронавірусу ми запускатимемо краудфандингову кампанію зі збору коштів як в Україні, так і в Німеччині на продовження цього проєкту.

Чи пов’язані поширення російської пропаганди в Німеччині про Україну та створення такої платформи?

Так, це була одна з місій проєкту та головних ідей. Взагалі, якби не було цієї проблеми, напевно, і не було б цього проєкту. Тобто те, як висвітлювалися в Німеччині події в Україні від 2014 року, і стало головною причиною створення нашої платформи. Тому що з’явилося усвідомлення, що російська пропаганда була дуже сильною, а такого сайту як наш у принципі не існувало. Через це було вирішено створити потужного супротивника російським фейкам. Ми, звісно, не можемо сказати, що Ukraine verstehen є дуже потужним конкурентом російській пропаганді, адже вона має велику мережу, а ми – це лише одна крапля у морі.

Хто ваша аудиторія?

Нас читають представники німецьких міністерств, які підписані на нашу розсилку. Тому аудиторія проєкту – не лише широка громадськість,  але й політики та дипломати. З цього виходить, що мета проєкту – не лише просвітництво населення, але й донесення інформації людям, які безпосередньо ухвалюють політичні рішення. Ми маємо свої сторінки на всіх ключових платформах – Facebook, Twitter, Youtube. Завдяки цьому також маємо велику аудиторію серед української діаспори, яка теж дуже активна. Серед іншого, наша аудиторія – це також науковці та аналітики, які допомагають виробляти політичні рішення. У нас на сайті є різні формати: аналітика, репортажі, інтерв’ю, які також мають свою аудиторію.

“11 причин любити Україну” – заголовок статті на сайті Ukraine Verstehen

Чи вважаєте ви свій проєкт антифейковим?

Головна ідея проєкту виходить з його назви – пояснювати Україну поза кліше. Зокрема поза фреймом трьох К німецькою: Krieg, Korruption, Krise (Війна, корупція, криза – авт.). Хоча у нас на сайті і є великий розділ «Krieg und Frieden»  (Війна та мир – авт.), і ми говоримо на цю тему, але трохи з іншим фокусом.

В описі проєкту є формулювання «Критична емпатія до України». Можете пояснити, що воно означає?

Ми постійно стоїмо перед викликом, коли отримуємо пропозиції від авторів, наскільки чесно та критично буде висвітлена та чи інша тема про Україну. Чи це буде матеріал крізь призму рожевих окулярів, чи дійсно збалансований текст, що критично описує проблему. І наші читачі завжди ретельно слідкують за тим, наскільки критично написаний текст, і завжди дають свої зауваження, якщо їм так не здається. До особливо критичного ставлення належать історичні теми – зокрема, питання Голодомору та Другої світової війни. Для німців це дуже важливі питання, зокрема й через тісні історичні зв’язки з Росією. Тому для нас і тут критична емпатія дуже важлива, щоб не лише говорити, що Україна у Другій світовій була виключно жертвою, а й згадувати також про трагедії, спричинені саме українцями.

Як ви підбираєте теми та авторів?

В основному, серед наших авторів – люди, з якими ми вже так чи інакше співпрацювали в інших проєктах. Це автори з аналітичних центрів, дослідники, журналісти. Також ми перекладаємо та передруковуємо деякі матеріали з провідних українських медіа. Ще один ресурс – це німецькі та українські громадські організації, які займаються відповідною тематикою та мають цікаві історії та авторів у регіонах. Ми намагаємося тримати баланс між українськими та німецькими авторами.

Чи зазнає ваша редакція критики?

Звісно, як і усі, хто працює з цією тематикою, ми стикаємося з критикою. Наші SMM-редактори, які змушені перечитувати усі ненависницькі коментарі, відзначають, що такі атаки ненависті відбуваються не лише з боку ботів, але й з боку реальних людей. Тобто є реальні люди, які цілеспрямовано намагаються викликати хвилю негативних емоцій до Ukraine Verstehen. Найчастіше це стається, коли ми пишемо на історичні теми – наприклад, про історичну відповідальність Німеччини перед Україною або навпаки, а також, звісно, про війну на Сході України. Зокрема, це стосується визначення понять – на Донбасі війна чи конфлікт – взагалі, питання термінології є дуже болючим. Інша група критичних коментарів щодо нашої діяльності полягає у тому, що ми, мовляв, робимо «білий піар» для України, а насправді там вирує безлад та корупція. Здебільшого, такі коментарі надходять з так званої групи Russland-Versteher та Putin-Versteher.

Ми весь час намагаємось розширити формати, бо бачимо, що в інформаційному полі дуже легко загубитися. Неважливо скільки ти оновлюєш сайт чи ставиш окремі матеріали на рекламу у фейсбуці, все одно, через інформаційний шум часом важко пробитися. Тому ми намагаємося знайти  цікавинку, яка відрізняла б наш контент від інших німецьких сайтів. Взагалі в Німеччині про Україну пишуть все менше і менше, тому для нас є важливою роллю тримати цю тему на порядку денному. Бо ми відчуваємо, що у Німеччині є втома від України, тому завдання Ukraine Verstehen – не дати людям остаточно втомитися від неї. Для цього ми показуємо їм іншу Україну – цікаву та перспективну.

Фото: приватний архів Юлії Айхгофер та скріншот сайту Ukraine Verstehen

Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку «Європейської обсерваторії журналістики»