Цифрові права заслуговують на такий же захист, як і фундаментальні права людини. Такої думки дотримується Європейський парламент у Страсбурзі, який нещодавно підтримав доповідь «Стратегія цифрових свобод у зовнішній політиці». Представник Парламенту від Нідерландів, Маріетте Шааке (Marietje Schaake) – без сумніву, найбільш «технічно просунутий» європейський політик – представила доповідь, що повинна вплинути на майбутню європейську політику у сфері цифрових свобод та Інтернету. Доповідь, затверджена у Страсбурзі значною більшістю, визначає багато конкретних ініціатив, які за умови офіційного затвердження ЄС перетворять Європу на один з найбільш прогресивних регіонів у сфері захисту прав у цифровому середовищі. Насправді, доповідь підтвердила, що «незаборонений доступ до відкритого Інтернету, мобільні телефони та інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) вплинули на права людини та фундаментальні свободи, викликавши збільшення можливостей через розширення меж свободи слова, доступу до інформації, права на приватність і свободи об’єднань у всьому світі».

71 пункт, висвітлений у доповіді, охоплює багато спірних питань, що стосуються цифрового середовища, таких як соціальні медіа, що «надають урядам можливості для прямої дипломатії» та ІКТ, що у конфліктних регіонах «сприяють діяльності з підтримки миру на рівні громадянського суспільства». Доповідь також наголошує на потребі прозорого та спільного прийняття рішень у політичних обговореннях щодо всесвітньої павутини, акцентуючи увагу на важливості сприяння поваги до відкритої і колективної природи Інтернету. Ті ж кроки потрібні для підтримки мережевої нейтральності і принципу, згідно з яким Інтернет провайдери «не вчиняють блокування, дискримінації, пошкодження чи перешкоджання, у тому числі через цінову політику, можливостей будь-якої особи використовувати послуги з метою доступу, використання, надсилання, розміщення, отримання або пропозиції будь-якого контенту, додатку чи послуг на вибір цієї особи, незалежно від джерела чи мети».

Більше того, доповідь описує, яким чином нові технології часто використовуються у країнах з режимом диктатури на порушення прав людини через цензурування, цифрове спостереження та відслідковування діяльності користувачів Інтернету, щоб їх арештувати або змусити мовчати. Аби спрямувати європейську політику проти цих неприпустимих актів порушення демократії, доповідь закликає до «заборони експорту репресивних технологій та послуг авторитарним режимам» і просить Європейську комісію «звернути увагу на те, що є країни, де поширені репресії і контроль за населенням, громадянським суспільством і активістами, у той час як в інших країнах бізнес тримає в руках зростаючий технологічний компонент, що використовується з метою блокування контенту, моніторингу та виявлення захисників прав людини, журналістів, активістів та дисидентів». Окрім того, доповідь закликає Комісію «виступити проти криміналізації законного висловлення поглядів в онлайні». Беручи до уваги останні події у Сирії та багатьох інших країнах, де Інтернет використовувався, щоб допомогти в організації протестів, це питання належить до найбільш термінових.

За словами Маріетте Шааке (Marietje Schaake), підтримка Європейським парламентом її доповіді підтверджує, що «нові технології надають величезні можливості, проте люди можуть дійсно скористатися ними, якщо ми також боротимемося із загрозами, що випливають з розвитку ІКТ, як наприклад, їх використання авторитарними режимами». Робота Шааке має на меті розгляд спільної стратегії у технологічній сфері зовнішньої (і внутрішньої) діяльності ЄС. Цифрові свободи, як зазначається у доповіді, слід повністю брати до уваги у відносинах ЄС з третіми країнами, щоб ЄС перетворився на світового гравця у сфері захисту нових прав, генерованих новими технологіями. Як і у випадку з No Disconnection Strategy, переглянутою і підтриманою Неллі Крус (Neelie Kroes), Європейський Союз знову виявив неабиякий інтерес до питань, пов’язаних із цифровим середовищем та Інтернетом. Сподіваємось, що доповідь Шааке матиме достатньо сили, щоб стати наріжним каменем у Європейській комісії та Європейській раді, аби, як зазначено у заключних положеннях доповіді, «прийняти Стратегію цифрових свобод у зовнішній політиці ЄС якомога швидше».