Білоруські журналісти тривалий час працювали в надзвичайно складних умовах. Їм доводилося боротися з обмеженим доступом до інформації та суворими утисками свободи слова. Вольга Сяхович описує репресивні заходи стосовно медіа, що набули безпрецедентних масштабів після президентських виборів, і те, як журналісти відреагували на дії уряду.

Протягом президентства Олександра Лукашенка пропаганда радянського зразка була одним з основних інструментів впливу на громадську думку.  Міністерство інформації, до масштабних повноважень якого входять закриття ЗМІ, працює над тим, щоб мало хто міг почути альтернативну до державної пропаганди точку зору.

Медійну сферу Білорусі можна розділити на два сектори: державний та незалежний. Медіа  незалежного табору перебувають або приватній власності, або фінансуються з-за кордону. Поділ на два сектори призвів до існування двох організацій, що представляють медіапрацівників: провладний Білоруський союз журналістів та Білоруська асоціація журналістів (БАЖ), що передусім опікується інтересами журналістів, які працюють на незалежні ЗМІ.

Усі білоруські телеканали контролюються державою. Альтернативну точку зору пропонує тільки супутниковий канал «Белсат», що базується в Польщі. Це підрозділ Польського телебачення, фінансований Міністерством закордонних справ Польщі, Польським телебаченням та міжнародними донорами.

Постійна загроза переслідування

Білоруські незалежні ЗМІ та громадянські журналісти роками працювали в надзвичайно несприятливих умовах, з обмеженим доступом до інформації та під постійною загрозою переслідування з боку міліції та судової системи. Тобто БАЖ не лише захищає інтереси своїх членів – вона також діє як правозахисна організація, що захищає свободу слова в Білорусі.

Державні ЗМІ щедро фінансуються з державного бюджету, однак це не обов’язково означає більшу аудиторію. В інтернеті приватні ЗМІ можуть працювати відносно вільно, і мають там значно більше охоплення, ніж їхні колеги з державних. Цьому сприяло постійне зростання доступу до інтернету в Білорусі (близько 80% населення до 2020 року) та зміна поколінь. Зараз ми досягли точки, коли генерація інтернету змінила генерацію телевізорів.

У 2017 році прямі веб-трансляції журналістів та блогерів, що висвітлювали акції протесту проти так званого «податку на соціальних паразитів» (застосовується до громадян, які не працюють на повну зайнятість), зробили урядову пропаганду неефективною. У той момент влада програла інформаційну війну в інтернеті. У відповідь на це були прийняті поправки до Закону про ЗМІ, які полегшили державі обмеження свободи слова в інтернеті. Ці нововведення призвели до більшої кількості судових переслідувань за висловлення точок зору в онлайн-просторі.

Жорстокі розправи

Президентська виборча кампанія 2020 року наочно продемонструвала, наскільки білоруси втратили віру в Лукашенка і більш ніж готові до змін. Цього року свобода ЗМІ різко погіршилася, адже уряд розпочав жорстокі репресії, намагаючись відлякати журналістів від висвітлення протестів, пов’язаних з виборами. Починаючи з травня, влада активізувала свої зусилля зі стримування медійного висвітлення  протестів. За цей час журналістів арештували більше, ніж будь-коли раніше.

У перші три дні після виборів, що відбулися 9 серпня, в Білорусі були серйозні проблеми з доступом до інтернету.  Часом електроенергію вимикали повністю, часом блокували певні інтернет-послуги, сайти, соціальні мережі та месенджери – як місцеві, так і глобальні.  В результаті цілеспрямованих дій уряду доступ до низки новинних веб-сайтів було заблоковано. Одним із перших постраждав сайт БАЖ; заблокували також гарячу мобільну лінію  БАЖ для журналістів.

Незважаючи на ці важкі та небезпечні умови, незалежні журналісти продовжували виконувати свої професійні обов’язки.

During three days of turbulent post-election protests, more than 70 Belarusian and foreign journalists were arrested and 54 were kept in detention. Journalists were also the targets of brutal treatment on the part of the riot police: 25 journalists were beaten up, three were wounded when police fired rubber bullets and stun grenades at the protesters, and many had equipment damaged or seized. Several foreign journalists were deported and had entry bans ranging from five to ten years imposed on them.

За три дні бурхливих акцій протесту було заарештовано більше 70 білоруських та іноземних журналістів, 54 затримали. Журналісти зазнали жорстокого поводження з боку спецназу: 25 журналістів побили, трьох поранили гумовими кулями та світлошумовими гранатами, багатьом пошкодили чи вилучили обладнання. Кількох іноземних журналістів депортували і заборонили в’їзд на термін від п’яти до десяти років.

Переломний момент

Незважаючи на ці важкі та небезпечні умови, незалежні журналісти продовжували виконувати свої професійні обов’язки. БАЖ постійно стежить за ситуацією та надає допомогу постраждалим журналістам.

Повідомлення про жорстокість білоруської поліції щодо журналістів охопили широку аудиторію. Як тільки інтернет знову став доступним і ці новини стали відомі білоруській аудиторії, протести проти насильства пройшли по всій країні.

Для багатьох журналістів, які працюють у державних ЗМІ, насильство щодо своїх співгромадян стало критичним моментом. Деякі відомі телеведучі публічно заявили про свою протидію політиці Лукашенка і звільнилися.

Сотні працівників державного мовника страйкували і розпочали акцію протесту проти цензури, вимагаючи дати їм можливість розповісти правду про те, що відбувається в їхній країні. Дехто з них також пішли з роботи. Те саме зробили співробітники державної щоденної газети «Звязда» та державної регіональної радіостанції «Сталіца».

Гібридна війна

Аби білоруське телебачення функціонувало і події фреймувалися «правильно», Лукашенко швидко завербував російських «найманців» – співробітників відомих пропагандистських каналів, на зразок Russia Today – і запропонував їм у кілька разів вищу зарплату, ніж отримують білоруські працівники.

Незадовго до виборів Лукашенко заявив, що проти Білорусі ведуть гібридну війну невизначені сили. Однак, за словами голови БАЖ Андрія Бастунця, можливо, правдивіше буде сказати, що білоруський режим зараз веде гібридну війну проти власного народу.

21 серпня Міністерство інформації наказало інтернет-провайдерам заблокувати 73 сайти новинних ЗМІ та громадських організацій. У список потрапили впливові медіа, серед яких «Белсат», білоруська служба Радіо Свобода та Єврорадіо. Незважаючи на те, що сайт БАЖ відсутній у переліку, а Міністерство інформації заперечує, що його внесли до чорного списку, з 9 серпня доступ до нього з Білорусі був неможливий.

Крім онлайн-медіа, під приціл потрапили впливові газети «Комсомольська правда» (білоруське видання), «Народна воля», «Белгазета» та «Свободные новости». Державна друкарня відмовилася їх друкувати, заявляючи про технічні проблеми.

22 серпня БАЖ опублікувала заяву з вимогою відновити доступ до сайтів, зняти тиск на медіа та забезпечити можливість відновлення діяльності газет. БАЖ закликала білоруські та міжнародні організації підтримати цю заяву.

Настільки грубими порушеннями прав журналістів білоруська влада заперечує право громадян на інформацію. Оголосивши війну незалежній пресі, вона оголосила війну правді.

Переклад з англійської мови статті «Declaring war on the truth: the crackdown on independent media in Belarus» 

Точки зору, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та підписуйтеся на щомісячну розсилку

Зображення: Протести у Мінську, 16 серпня 2020, автор фото Homoatrox/Джерело: Wikimedia /Ліцензія CC-BY-SA-3.0