Від початку пандемії дезінформація в деяких випадках поширювалася швидше, ніж сам COVID-19. Цього року ми бачили й читали як нібито медичні поради, так і різноманітні теорії змови.
Сьогодні дезінформація про вакцину від COVID-19 вийшла на новий рівень. Спочатку йшлося просто про винайдення вакцини. Тепер, коли різні країни починають використовувати її, у соціальних мережах та інших медійних платформах розповсюджується наратив проти вакцин. Ми, можливо навіть більше, ніж раніше, маємо уважно ставитися до джерел інформації, якими послуговуємося, зокрема до того, що отримуємо з медіа, особливо в соціальних мережах. Украй важливо зберігати критичне ставлення до контенту і, перш ніж поширювати інформацію, здійснювати виснажливий процес верифікації.
Медіагіганти об’єднують зусилля
Літня жінка з Великої Британії 8 грудня стала першою людиною в світі, яку вакцинували від COVID-19. Двома днями пізніше BBC оголосила, що технологічні й інформаційні гіганти об’єднують зусилля для боротьби з дезінформацією про вакцини. До коаліції увійшли традиційні ЗМІ, такі як BBC, Washington Post, Financial Times, Reuters, AP та AFP, а також технологічні гіганти Facebook, Google, YouTube і Twitter. Безперечно, це крок у правильному напрямку, але його недостатньо, щоб зупинити поширення дезінформації – і це було доведено попередніми спробами.
Facebook заявив, що видалятиме пости, які містять дезінформацію про вакцини, проте групи антивакцинаторів уже пустили коріння на цій платформі. NiemanLab звертає увагу, як ці групи збільшили свою віртуальну мережу до восьми мільйонів нових підписників за перші шість місяців 2020 року. У дослідженні First Draft, опублікованому в листопаді 2020 року, згадується, що 84% дезінформаційних інтеракцій про вакцини походить з Facebook та Instagram.
«Вакцина з трьох запитань» проти дезінформації
У квітні цього року я розробив стратегію, яка, як мені здається, добре відповідає динаміці поширення дезінформації про COVID-19. Запропонований мною метод «вакцини» від дезінформації полягає в тому, щоб перевіряти весь контент за допомогою трьох запитань. Отже, перш ніж прийняти щось за істину, ми повинні поставити ці три основних запитання й відповісти на них.
Перше запитання: «Хто автор і чи заслуговує він на довіру?». Кожна опублікована інформація походить від автора. Дуже важливо розуміти, хто вони, яка сфера їхніх знань, що дає їм право надавати цю інформацію, а також їхній авторитет і послужний список.
Друге запитання: «Чи перевіряли ви історію в кількох джерелах?» Це підкреслює важливість прочитання однієї й тієї ж інформації на різних майданчиках і платформах. Це допоможе створити більш ясну картину істини, оскільки забезпечує ширший світогляд і повніший контекст.
Третє запитання, яке ми повинні поставити собі: Чи заснована інформація на фактичних даних і чи підкріплена допоміжними ресурсами? Це підтверджується достовірними й офіційними джерелами? Чи включає вона фотографії, відео або інші факти, які можна перевірити?
Якщо ми зможемо відповісти на ці три запитання, то почнемо формувати «імунітет» до дезінформації. Ми зможемо бути більш впевнені в достовірності контенту. Ми уникнемо дилеми плутанини, тому зможемо знайти потрібні нам відповіді тільки в достовірній інформації. Я вважаю, що, застосовуючи метод трьох запитань, ми навчимося безпечно отримувати доступ до інформації в медіа, зрозуміємо, чи те, що ми читаємо є фактом чи вигадкою.
Переклад з англійської мови статті The ‘vaccine’ against COVID-19 disinformation: Валерія Федоренко
Перша версія цієї статті була опублікована на Hive-Mind.
Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO.
Стежте за нами у Facebook та Twitter підписуйтеся на щомісячну розсилку
