Нещодавно опубліковане дослідження підтвердило існування прямих та непрямих впливів на трьох рівнях в українських медіа: міжособистісному, міжорганізаційному та всередині медіа.

Про це йдеться у статті викладачки Могилянської школи журналістики Анастасії Гринько, опублікованій в осінньому числі академічного журналу “Central European Journal of Communication” (Volume 5, No 2 (9) Fall 2012), який було присвячено темі відповідальності медіа. Застосувавши метод фокус-груп, дослідниця з’ясувала, яких форм набувають різні впливи на журналістів в умовах українських медіа. Журналісти, які взяли участь у фокус-групах, підтвердили існування як прямих методів впливу (джинси) , так і різних непрямих форм впливу на трьох рівнях. Тоді як міжособистісний рівень непрямих впливів передбачає подарунки журналістам від ньюзмейкерів, неформальні зв’язки з піарщиками тощо, впливи на міжорганізаційному рівні можуть включати тиск рекламодавців на маркетингові відділи в медіа та подальший вплив маркетингових відділів на редакції. Впливи всередині медіа мають місце тоді, коли непрозоре висвітлення (осіб, компаній, їх діяльності і т.д.) формалізоване як платні інформаційні послуги

У статті “Уявлення українських журналістів про неетичні практики: кодекс та щоденна етика” (“Ukrainian Journalists` Perceptions of Unethical Practices: Codes and Everyday Ethics”) А. Гринько також аналізує, як українські журналісти сприймають хабарництво та інші неетичні практики. В ході фокус-груп дослідниця з’ясувала, які практики журналісти вважають етичними, які – неетичними та як вони пояснюють їх існування в медіа.

У статті зазначається, що хоча українські журналісти вважають непрозорість неетичним явищем, вони, втім, схильні виправдовувати прямі та непрямі впливи. Тоді як хабарництво на міжособистісному рівні пов’язується з особистими рішеннями медійників, а також їх особистим професіоналізмом, відповідальністю та репутацією, журналісти більше толерують практики непрямих впливів на рівні організацій та всередині організації. Така відносна лояльність пояснюється сприйняттям цих практик як таких, що не залежать від рішень журналістів, а тому вони рідко протистоять таким практикам.

Разом з тим, журналісти, які взяли участь у фокус-групах, вважають впливи та тиски на журналістів однією з головних перешкод для розвитку та професіоналізації журналістики. Вони зазначили, що залежність від власників та споносорів є основним фактором впливу, який ускладнює роботу медіа та призводить до порушень журналістських принципів.