Цього року журналістам доведеться працювати наполегливіше, аби висвітлювати події правдиво і захищати свої джерела, твердять автори нового звіту Мережі етичної журналістики (Ethical Journalism Network). EJN  підкреслює проблеми нинішньої журналістики, коли “здається, що у всьому світі громадськість не дружить із фактами, людяністю та правдою”.

Журналістика рідко зіштовхувалася із таким стійким політичним та комерційним тиском як сьогодні, йдеться у звіті. Також автори пропонують медійникам практичні поради, як залишатися вірними фактам, захищати джерела, чесно писати про міграцію, виявляти мову ворожнечі, блокувати фейкові новини та остерігатися  пропаганди й розпалювання війни.

У своєму вступі до звіту директор EJN Ейдан Вайт (Aidan White) пише про кризу журналістики. Разом із расизмом, дезінформацією і політичною пропагандою довкола висвітлення президентської кампанії у США та британського референдуму про вихід з ЄС,  Вайт згадує репресивні заходи уряду щодо свободи преси у Туреччині, висвітлення так званих “убивств честі” у Пакистані, посилення мови ворожнечі в азійських медіа, журналістику підбурювання до війни в Індії та Пакистані.

Однак, Вайт упевнений, що є надія: “Багато оглядачів не надто оптимістичні щодо майбутнього у сфері медіа. Через переміщення ринку в онлайн-середовище нині може бути більше чуток, припущень, фейкових новин та дезінформації. Та разом з тим зростає рух за посилення журналістської професії”.

“У кожній частині світу, навіть там, де при владі ‘мегафонна політика’, журналісти працюють на совість, дотримуються цінностей правдивості, людяності та прозорості, взаємодіють з аудиторією, інколи навіть ризикують у процесі роботи. Суспільна довіра повернеться лише тоді, коли люди матимуть впевненість, що впливові інститути – уряд, держава, корпорації – беруть відповідальність та прислуховуються до їхніх застережень”.

Повідомлення правди та етика – ключ до відкритої демократії, вважає Вайт. Минулорічне розслідування Panama Papers, до якого долучилися 400 журналістів із 80 країн, він вважає прикладом сильної журналістики.

Як розпізнати фейкові новини? Кілька порад від EJN:

Користуйтеся сайтами для перевірки фактів. Більшість визнаних медіа двічі перевіряють усе, що потрапляє до їхніх поштових криньок. Журналістам-фрілансерам та невеликим медіа можуть допомогти спільноти з перевірки фактів, яких стає все більше. Йдеться про сайти на зразок factcheck.org у США чи fullfact.org у Великій Британії.

Будьте обережними з дивними назвами веб-сайтів. Дивні домени  чи сайти, що закінчуються, наприклад,  на “.com.co” часто є фейковими версіями справжніх новинних ресурсів.

Перевіряйте розділ “Про нас” на веб-сайті, з’ясуйте, чи існує таке медіа, пошукайте видавця у Вікіпедії.

Остерігайтеся історій, про які не писав ніхто інший. Про вражаючі, ексцентричні події розповість не одне джерело. У протилежному випадку – варто замислитися.

Будьте обачні, якщо у тексті не вказано автора чи джерела інформації. Інколи це виправдано, але потребує пояснення.

Перевірте дату. Один із улюблених трюків авторів фейкових новини – це “перепаковування” старих історій. Вони могли бути правдивими, та якщо їх використати невчасно і поза контекстом – можуть ставати навмисною брехнею.

І на останок: пам’ятайте про сатиру. Не всі фейки створюються зі злими намірами. Вони можуть бути кумедними, їх пишуть навіть шановані журналістські джерела. Провідний британський сатиричний журнал Private Eye, наприклад, публікує як чудові, засновані на фактах, розслідувальні матеріали, так і пародійний контент. Тим не менш, видання потрапило у список сайтів “фейкових новин”, що ширилися інтернетом на хвилі паніки щодо дезінформації після обрання Трампа.

Переклад з англійської мови статті “How To Be An Ethical Journalist In 2017”

Право на фото: Ethical Journalism Network