Попри постійні заяви українських політиків про євроінтеграцію, тематика взаємин «Україна – ЄС» посідає далеко не перше місце в міжнародних блоках вітчизняних теленовин. Образ ЄС для українського телеглядача – це об’єднання  27 європейських держав, лідери яких постійно наголошують на вибірковому правосудді в Україні і політичному переслідуванні Ю.Тимошенко, – такі результати контент-аналізу українських теленовин за 2012 рік.

2013 рік буде вирішальним для євроінтеграційного поступу України. Бути чи не бути  Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС – це питання року. Це вибір, що визначить майбутнє України на десятиріччя вперед.

Телебачення залишається наймасовішим ЗМІ в Україні і тому важливо з’ясувати, яким побачив ЄС український глядач і наскільки поінформованим він є насамперед про відносини Україна – ЄС. Контент-аналіз щоденних вечірніх випусків новин на 8 загальнонаціональних каналах («Інтер», ICTV, «1+1», СТБ, Новому, Першому національному, 5-му, ТРК «Україна»)  і інформаційно-аналітичних підсумкових програм на 7 загальнонаціональних каналах («Інтер», ICTV, «1+1», TBi, Першому національному, 5-му, і ТРК «Україна») дає таку можливість.* Період дослідження: січень – грудень 2012 року.

Кількісні параметри. В середньому міжнародна проблематика складає 3-10% повідомлень від їх загального числа у випусках. Це як головна тема.  І ще 2-7% – як додаткова. Пік журналістської уваги до міжнародних подій припадає на квітень, мінімум – у серпні.

При цьому ЄС в блоці міжнародних новин посідає не перше місце. Максимальна частка теми «Україна – ЄС» припадає на квітень і червень – це 1% як головна новина і 1-1,3% як додаткова. А от у серпні і вересні  тема «Україна – ЄС» жодного разу не стала головною у щоденних новинах.

Для порівняння: висвітлення відносин «Україна-Росія» щомісяця в середньому складає 1%. З-поміж країн-членів ЄС на особливу увагу телевізійників заслужила Польща. У травні і червні – час підготовки і проведення ЄВРО-2012 –  Польща була лідером за кількістю згадувань.

Інший критерій – міжнародний контекст політичних подій. Це відсоток повідомлень, що містять відповідні власні назви від загального числа повідомлень. За період серпень – грудень середні показники були такими: органи ЄС – 1,4%; країни ЄС (крім Великобританії, Франції, Італії і Німеччини) – 5,7%; країни «Великої вісімки» (крім Росії та США) – 8,6%; Росія – 8,3%; США – 3,5%; інші країни -10,8%. Очевидно, що Росія – лідер за згадуваннями серед окремих країн. Жодна з європейських країн не складають їй конкуренцію. Лише сумарний відсоток країн-членів ЄС буде вищим за показник Росії.

Найчастіше згадувані в ефірах такі європейські організації  та інституції ЄС: ПАРЄ, ОБСЄ, Європарламент, Європейська Комісія, Європейський Суд з прав людини. Мінімум або й взагалі не було інформації про діяльність Європейської Ради, Ради Міністрів ЄС, Європолу, Європейського центрального банку.

Найбільш згадувані країни-члени ЄС в теленовинах: Франція, Німеччина, Великобританія, Польща.

Найбільш цитованими упродовж року в теленовинах були: Жан-Клод Міньйон – президент ПАРЄ, Штефан Фюле – комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства, Жозе Мануель Пінта Тейшейра  – голова представництва Єврокомісії в Україні та Кетрін Ештон – Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики.

Значно менше український глядач чув позицію Президента Європарламенту Мартіна Шульца, президента Європейської ради Германа ван Ромпея та голови Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

А тепер про складові образу ЄС або основні теми, які піднімалися в теленовинах щодо ЄС. Аналіз звітів з моніторингу дозволив виділити такі тематичні блоки:

– політика ЄС щодо України, перспективи євроінтеграції,

– безвізовий режим між Україною і країнами-членами ЄС,

– зона вільної торгівлі з ЄС,

– економічна криза в єврозоні,

– взаємини окремих країн-членів ЄС з Україною.

Тема номер один за популярністю – політичні відносини України з ЄС, перспективи євроінтеграції. В цій темі центральною стала екс-прем ’єр Юлія Тимошенко. Вимога звільнити її та інших політичних в’язнів була головною в контексті Угоди про Асоціацію. Другою вимогою було проведення чесних парламентських виборів у жовтні 2012 р.

Значно менше дізнався український глядач про перспективи безвізового режиму і економічної співпраці з ЄС.

З точки зору дотримання професійних стандартів, тема «Україна – ЄС» висвітлювалась неодноразово з серйозними порушеннями. Для  провладних телеканалів характерними є замовчування окремих фактів і подій, неповнота інформації. А журналісти опозиційних телеканалів  цю тему подавали нерідко з оцінковими судженнями, тобто надаючи перевагу смисловому типу новин над оповідним. При цьому були події в цій темі, про які жоден канал не повідомив. Наприклад, про рішення Ради ЄС щодо України  у грудні 2012.

У підсумкових програмах за рік лише 2 телеканали згадали про відносини Україна – ЄС (5 канал, ТВі).

Щодо джерел інформації про Європейський Союз, то їх переважно три:

– матеріали власних кореспондентів (на цьому фоні виділяються інформаційні служби каналу «1+1» та Інтер, які мають постійних  власних кореспондентів у країнах Центральної Європи),

– міжнародні та українські інформаційні агентства,

– закордонні ЗМІ (Deutsche Welle, газети).

Не використовуються тележурналістами як джерела соціальні мережі та офіційні сайти опозиційних партій та їх лідерів.

Зауважити варто: контент-аналіз проводився лише інформаційних та підсумкових за тиждень інформаційно-аналітичних програм. ЄС не раз був в центрі уваги спеціалізованих телепрограм і економічної, і соціальної, і політичної тематики. Але для аналізу були обрані саме новини як найбільш рейтинговий інформаційний телепродукт.

Як підсумок – образ ЄС для українського телеглядача – це об’єднання 27 європейських держав, лідери яких постійно наголошують на вибірковому правосудді в Україні і політичному переслідуванні Тимошенко.

З економічної точки зору, 2012 рік виявився важким для єврозони, особливо для Греції та Іспанії. В той самий час український глядач не отримав інформації ані про банківську систему ЄС, ні про європейські пріоритети соціальної, науково-технічної, регіональної, податкової політики, ні про засади економічної інтеграції в межах ЄС. Постійно наголошувалось лише на ультимативній вимозі для України не вступати в Митний союз.

Описаний образ ЄС насамперед поширений серед немолодих українців, адже для людей старше 40 років телебачення залишається безперечним лідером як джерело інформації. Для молоді це місце посідає інтернет.

Для довідки. 48% українців підтримують вступ України в ЄС, 40% – в Митний союз. Ще півроку тому співвідношення було 42% – за ЄС і 46% – за Митний Союз. Це дані останнього соціологічного опитування.**

*В дослідженні використано дані моніторингу ГО «Телекритика» (http://www.telekritika.ua/media-continent/monitoring/)  та Академії Української Преси (http://aup.com.ua/?cat=monitoring&subcat=newst)

** http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2013/01/130110_ukraine_eu_cu_az.shtml