Чи задумувались ви коли-небудь, чому ми довіряємо певним новинним джерелам, а інші викликають сумніви? Що стоїть за нашим вибором щоденно відкривати одні й ті самі вебсайти чи дивитися певний новинний канал? Відповідь на це питання може бути значно глибшою, ніж здається на перший погляд.

Зниження довіри до новин у багатьох країнах світу стало важливою темою для обговорення серед науковців та медіаекспертів. Що ж насправді спричиняє цей занепад і чи є шляхи для відновлення довіри до журналістики? Зазвичай дискусії зосереджуються на тому, що новинні медіа виконують функцію демократичного інституту, надаючи політичну інформацію для громадськості. Однак такі підходи є надто вузькими, оскільки не враховують реальний досвід людей у щоденному споживанні новин.

Нове дослідження, проведене міжнародною командою науковців з Оксфорду, Міннесоти та Стратклайда, присвячене питанню довіри до новин, пропонує нам подивитися на цей феномен через призму соціокультурних ритуалів. Дослідники вирішили відійти від традиційних уявлень про новини як виключно канал для передачі інформації та зосередились на тому, як звички, емоції та ідентичність впливають на те, кому і чому ми довіряємо.

Дослідження показує, що довіра до новин має складнішу структуру. Дослідники пропонують новий підхід, орієнтований на аудиторію, яка часто формує свою довіру до новин не лише на основі політики чи професіоналізму журналістів. Замість цього на перший план виходять три важливі фактори — звичка, емоції та ідентичність.

Більше, ніж політика

Зазвичай довіру до новин вивчають через призму політики: як новини виконують функцію четвертої влади в демократичних суспільствах. Однак, команда дослідників вирішила подивитися на це питання інакше, звернувшись до людей безпосередньо. Як виявилося, більшість з нас сприймають новини не лише як джерело політичної інформації, а як частину щоденного ритуалу, пов’язаного із нашими звичками, емоціями та ідентичністю. У дослідженні брали участь фокус-групи та інтерв’ю з жителями Бразилії, Індії, США та Великобританії, що дозволило побачити загальні тенденції в різних культурах.

Дослідження проводилося за допомогою глибинних інтерв’ю та фокус-груп, які охоплювали понад 130 осіб з чотирьох країн. Вчені зібрали інформацію про те, як люди отримують новини, що вони думають про надійність різних джерел і як новини впливають на їхні почуття та думки. Окрім політичних уподобань, дослідники звернули увагу на три головні аспекти: звичку, емоції та ідентичність.

Звичка

Для багатьох людей довіра до новин починається зі звички. Ті самі джерела новин, які люди використовують роками, стають частиною їхнього повсякденного ритуалу. Це може бути ранкове читання газети з кавою чи перегляд вечірніх новин на одному й тому ж каналі. Дослідження показало, що для більшості людей звичка формує довіру більше, ніж аналіз якості інформації. Вони довіряють новинним джерелам, з якими знайомі протягом певного часу.

Багато учасників дослідження довіряли тим новинним джерелам, якими вони користувалися протягом багатьох років. Це довіра, що виникає на основі повторюваних ритуалів. Цікаво, що ця звичка часто випереджає раціональне оцінювання новин: люди довіряють тому, що стало частиною їхнього життя.

Емоції

Довіра до новин також часто пов’язана з емоційними відчуттями. Люди схильні довіряти тим джерелам, які викликають у них почуття комфорту, спокою чи безпеки. Емоційний зв’язок з журналістами може бути настільки сильним, що довіра базується на особистій симпатії, а не на змісті новин.

Емоційна прив’язаність до певних новинних брендів також відіграє ключову роль у формуванні довіри. Це пояснює, чому багаторічні ведучі теленовин чи популярні колумністи викликають більше довіри — аудиторія емоційно зв’язується з ними, сприймаючи їх майже як знайомих.

Ідентичність

Ще одним важливим аспектом є ідентичність. Люди схильні довіряти тим новинним джерелам, які відображають їхні власні цінності, соціальну або політичну позицію. Наприклад, респонденти з Бразилії чи Великої Британії частіше довіряли новинам, які резонували з їхньою національною ідентичністю чи соціальним статусом. З іншого боку, ті, хто відчуває себе недооціненими або виключеними з суспільної дискусії, схильні до недовіри до новин. Тож наше відчуття себе та приналежності до певної спільноти також впливає на те, кому ми довіряємо.

Ці результати вказують на те, що відновлення довіри до новин потребує ширшого підходу. Журналістам слід звертати увагу не лише на професійні стандарти, а й на соціокультурні аспекти споживання новин. Створення нових ритуалів, стимулювання новинних звичок, емоційного зв’язку з аудиторією та розуміння її ідентичності можуть стати ключем до повернення довіри громадськості до медіа.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Pexels.

Стежте за нами у Facebook.