Ринок безпілотних літальних апаратів (дронів) стрімко зростає. Скоро вони матимуть важливе значення для професійної діяльності журналістів. Про це йдеться у новому дослідженні.

Міжнародна асоціація безпілотних апаратів (The Association for Unmanned Vehicle Systems International) оцінює вартість ринку дронів протягом наступних десяти років у 190 мільярдів євро.

Лише у США виготовляється 146 різних моделей літаючих дронів. Про це йдеться у новому звіті, опублікованому Інститутом Ройтерз з вивчення журналістики. У звіті пояснюється, яким чином дрони дедалі більше стають невід’ємною частиною повсякденного життя.

Дослідники Девід Голдберг (David Goldberg), Марк Коркоран (Mark Corcoran) та Роберт Пікард (Robert G. Picard) вважають, що у майбутньому літаючі дрони, або літальні апарати на дистанційному управлінні, або безпілотні літальні апарати відіграватимуть важливу роль у сфері медіа та новинній індустрії. З самого початку дрони використовувались у воєнних цілях, проте сьогодні їх все більше починають використовувати у цивільній сфері, наприклад, у сфері збору новин. “Застосування літальних платформ – не новинка для журналістики”, – зазначають дослідники. Медіа не ігноруватимуть можливість отримати ексклюзивне відео або фото з протестів лише з допомогою дешевого, маленького, безпілотного, спритного робота. Насправді новинні медіа вже протягом певного часу вивчають можливість використання дронів, і кількість випадків збору даних за допомогою дронів збільшується. Для журналістів існує кілька причин використовувати дрони у професійній діяльності.

Одна з проблем, що постає, полягає у тому, що в ньюзрумах досі немає загальноприйнятої термінології, яка б використовувалась для позначення дронів. У новинних історіях та повсякденному спілкуванні поняття “безпілотний літальний апарат” вживається як синонім поняття “дрон”. Цей термін має воєнне походження і використовується для позначення “безпілотного, радіоконтрольованого авіабуксирувальника”. У друкованій пресі поняття “дрон” використовується саме у цьому контексті, щоб описати славнозвісні незаконні воєнні дії американської армії у Пакистані, де воєнні безпілотні літальні апарати моделі “Predator” використовувались для нападу на вразливі воєнні цілі. Проте у звіті також зазначається, що окрім воєнних дронів, існують також “сотні різних типів маленьких, дешевих безпілотних літальних апаратів з кількома гвинтами”, які можуть підніматись в небо. Деякі з них мають функцію фотозйомки, що важливо для журналістської роботи.

Наприклад, дрон моделі “Parrot AR 2.0” є найбільш популярною комерційною моделлю, яку можна придбати за 270 євро у магазинах електроніки. Дрон оснащено двома камерами, одна з яких знімає відео у форматі HD. Дроном можна керувати за допомогою смартфону або планшету на висоті 50 метрів. Максимальна тривалість польоту становить 12 хвилин. Більшість цивільних дронів можуть швидко літати над місцем події, що варта уваги медіа: тож вони мають значний потенціал для використання журналістами і ньюзрумами. Дрони можуть використовуватись для висвітлення природних катастроф, вуличних заворушень і важливих спортивних подій. Завдяки дронам можна отримати відео з ізольованих або закритих територій. Таким чином, дрони функціонують як “ефективні платформи […] для фотозйомки зверху, і […] вони також пропонують нові шляхи висвітлення історій”, – зазначається у звіті Інституту Ройтерз.

Наприклад, у 2011 році компанія “AirPano”, щоб отримати фотографії з неба, запустила дрон над Болотною площею у Москві, де проходили протести. Анонімна група польських активістів знімала протест у Варшаві, використовуючи маленький RoboKopter. Навіть “офіційні” новинні видання починають використовувати дрони у репортерських цілях. В австралійській новинній програмі “90 minutes” було показано документальне відео, зняте над центром утримання іммігрантів на Острові Різдва, після того, як журналістам передачі відмовили у доступі на територію центру. Не так давно журналісти програми “FoxSports” запустили Foxkopter, щоб зняти гру в крікет на чемпіонаті “Twenty20 Big Bash Cricket”. У передачі “Sunday Night” австралійської телевізійної мережі дрони були використані для висвітлення двох історій, у тому числі для проведення розслідування у сфері утилізації морських суден у Бангладеші. Завдяки безпілотним літальним апаратам було знято відео з кількох пляжів, де утилізуються судна, у яких закінчився строк придатності. В результаті такої діяльності руйнується природній ландшафт територій.

Важливо зазначити, що наведені вище приклади не пов’язані зі “збором новин у режимі реального часу”. Як зазначається у звіті, вони “були результатом виваженого планування дій, проведених на чітко визначених територіях, [і] про які було домовлено з авіадиспетчерами і на проведення яких було отримано відповідний авіаційний дозвіл”. Проте досі використання дронів викликає багато запитань. На думку дослідників, перше запитання пов’язане з тим, яким чином дрони можуть використовуватись у журналістських цілях. Наприклад, літаючі дрони можуть застосовуватись у журналістських розслідуваннях, уможливлюючи польоти над територіями, куди журналісти не мають доступу. Це, в свою чергу, як зазначається у звіті, “порушує важливі етичні та юридичні питання, які мають бути розглянуті в межах ньюзрумів і журналістської професії, і слід інформувати про нові способи збору інформації, що стали доступними завдяки розвитку технологій”. У зв’язку з використанням дронів постають також питання дотримання приватності, нагляду, громадянських свобод і безпеки.

З цих причин, на думку дослідників, “розуміння політики і правил використання безпілотних літальних апаратів є важливим для представників медіа”. Застосовуючи дрони, медіакомпанії та журналісти мають звертати увагу на технічні норми, видані державами, якими регулюється використання повітряного простору. Дрони розглядаються як “літальні апарати”, а отже, норми, якими регулюється використання літаючих дронів “створюються парламентами і адміністративними органами” – зазначається у звіті. Наприклад, у Великобританії регламент про повітряну навігацію розрізняє використання дронів з рекреаційною метою та використання дронів з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою відеозйомки. Схожою є ситуація в Австралії. Польоти маленьких дронів можливі, проте використання дронів з метою фото- чи відеозйомки з технічної точки зору вважається протизаконною. Постанови, які б регламентували використання дронів з цивільною метою, знаходяться переважно на стадії розробки. Міжнародні установи обговорюють перспективи запровадження таких постанов. Європейська комісія, яка нещодавно опублікувала звіт з цього приводу, та Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) не так давно оновили свої правила, щоб включити цивільне використання безпілотних літальних апаратів до авіаційної системи та норм безпеки.

З точки зору правового врегулювання, Австралія є однією з найбільш дружньо налаштованих країн у питаннях використання дронів. Відповідно до звіту в Австралії у 2002 році було запроваджено закон, який регламентував використання дронів з цивільною метою. У той час літаючі дрони не належали до кола чутливих проблем, як наприклад, зараз. “Усвідомлюючи, що технологічний прогрес перетворює існуючі норми на застарілі, Управління Австралії з безпеки цивільної авіації пропонує внести радикальні зміни у діючий закон, що дозволить використання сотні маленьких дронів з комерційною метою, у тому числі у діяльності медіа”. Наразі 33 австралійські авіаоператори надали управлінню згоду на проведення наукового дослідження, спостереження і аерозйомки. Основний принцип у врегулюванні роботи дронів полягатиме у наступному: “чим більший дрон, тим суворішим має бути контроль”.

Дослідники Інституту Ройтерз переконані, що “у найближчому майбутньому дистанційно контрольовані літальні апарати підніматимуться у повітряний простір багатьох країн, оскільки вони надають цілком конкретні можливості та переваги для журналістів”, хіба що цьому може завадити зростання невизначеності у питаннях використання дронів. Можливо, невипадково колишній головний редактор журналу “Wired” Кріс Андерсон (Chris Anderson) покинув журналістику у 2012 році і заснував “3D Robotics” – старт-ап, що займається виготовленням дронів. Андерсон, чия компанія вже пропадає до 1000 дронів щомісяця, не був би здивований, якби більшість з них опинилась на парковках медіакомпаній по всьому світу.

Право на зображення належить ausdemFF/Flickr CC

Переклад з англійської мови статті “The Rise of Drone-Journalists”