Facebook, Twitter, Amazon та Google – багато технологічних компаній пов’язані з журналістикою. Тим не менш головна сила – це Google News Initiative. Та куди йдуть гроші Google? Ми проаналізували і побачили, що типовий отримувач фінансування компанії – це відоме традиційне ЗМІ у Західній Європі. Тимчасом, неприбуткові новинні медіа та суспільні медіа рідко отримують кошти від технологічного гіганта. Однак цікаво, чого Google хоче досягти через це спонсорство?
«Операційна система» для журналістики
За останні кілька років Google все глибше занурювався у сферу, що є базовою для функціонування демократії – світ журналістики. Це крок на довготривалу перспективу. Стратегія компанії не лише в тому, що медіа видавці-конкуренти полюють за рекламною вигодою. Все більше трафіку для ЗМІ надходить від Google Search та Google News.Поступово Google розбудував екосистему, яку не може ігнорувати жоден видавець. Її можна назвати «операційною системою» для журналістики.
Та крім своїх буденних бізнес-інтересів, Google також керує програмою на 150 мільйонів євро, що має на меті просувати інновації в журналістиці. Digital News Initiative (DNI) започаткували 2015 року, в час, коли багато медіавидавців у Європі жорстоко критикували Google як руйнівника журналістської бізнес-моделі.
За останні три роки Google’s Digital News Initiative виділила 115 мільйонів євро на проекти, пов’язані з журналістикою. Аналіз, проведений netzpolitik.org, включив 447 проектів, які фонд DNI підтримав у перші чотири раунди програми. Наші дані, що базуються на реєстрі проекту з сайту DNI та матеріалах ЗМІ, проливають світло на те, кому Google дає гроші і якого роду проекти фінансуються інтернет-гігантом.
Google – святий патрон журналістики?
За оцінками, Facebook та Google належить близько 85% загального обсягу цифрового доходу у світі.
Як Google став таким популярним серед медіавидавців? Можлива відповідь – гроші. Схоже, Google у стилі Ренесансу перетворився на покровителя журналістики. Нечасто приватна компанія роздає так багато кешу іншим приватним компаніям, і з дуже невеликою кількістю умов.
Ми виявили, що більша частина грошей Google надходить медіа-істеблішменту. 54% фінансування у Європі припадає на багаторічні комерційні видавничі доми, в тому числі на проекти Trinity Mirror, Telegraph Media Group та Thomson Reuters у Великій Британії. Жодна з цих трьох компаній досі не відповіла на наш запит щодо суми грошей, отриманої від фонду Google, а також не відкривала цієї інформації публічно.
Більше половини організацій-отримувачів були засновані 1997 року і раніше. Більшість (87%) базуються у Західній Європі. Типовий отримувач фінансування Google – це традиційна інституція, західноєвропейська, прибуткова. Водночас, фонд DNI не такий щедрий до неприбуткової журналістики. Лише 10% проектів, виходячи з наших даних, отримали неприбуткові чи суспільні ЗМІ.
Куди йдуть гроші Google також дивіться на нашому інтерактивному графіку, що доступний тут.
PR-знаряддя для Google
Google News Initiative дуже допомогла видавцям у їхньому бажанні інновацій, каже виконавчий директор швейцарської медіагрупи NZZ Вейт Денглер (Veit Dengler), нині керівник Bauer Medien у Німеччині. Денглер очолює раду фонду DNI, члени якої вирішують, хто отримує фінансування великих проектів. Серед 10 членів ради, які зараз зазначені на сайті, троє працюють у Google. Решта – з академічної сфери чи видавничого світу. На зустрічі у Гамбурзі наприкінці серпня Денглер сказав, що Digital News Initiative – це також PR-інструмент для Google з метою задобрити сферу медіавиробництва.
Серед тих, хто подавався на фінансування – такі відомі медіа як Telegraph та NZZ – а вони дуже добре знайомі дорадчому комітету. Таким є побічний ефект того, що світ медіа стає настільки мережевим завдяки таким, фінансованих компанією Google, подіям як Міжнародний фестиваль журналістики (International Journalism Festival).
Ми виявили, що більша частина грошей Google потрапляє до медійного істеблішменту. Багато ЗМІ, до яких ми зверталися, не захотіли розкрити, як багато грошей вони отримали від Google. DNI повідомляє лише широкий діапазон обсягу фінансування, наприклад, від 50 тисяч до 300 тисяч євро на проекти середнього розміру. Нам вдалося з’ясувати точні суми для менш, ніж половини (217) з 447 проектів.
Не всі гроші Google надходять до новинних медіа. Чверть фінансування припадає на організації, що не є засобами масової інформації, натомість серед них є стартапи, що розробляють сервіси для індустрії. Наприклад, 50 тисяч отримала компанія Trint, що створює програмне забезпечення для переведення голосу в текст.
Що вважається інновацією у світі Google?
Наші дані допомагають пролити світло на те, що у світі Google вважається інновацією. Чотири з десяти проектів, підтриманих DNI, мають справу з автоматизацію та журналістикою даних. Наприклад, Google допомогла спільному проекту британської новинної агенції Press Association та медійного стартапу Urbs Media, виділивши їм 706 тисяч євро на те, щоб розпочати проект автоматизації у місцевих новинах.
Індустрія медіавиробництва, що доволі повільно впроваджує інновації, також використовує фінансування Google для розробки нових аудіовізуальних форматів та платформ. П’ята частина проектів DNI, які ми досліджували, мали на меті нові форми презентації контенту, в тому числі віртуальну реальність. 8% проектів були присвячені факт-чекінгу та достовірності, 12% були спрямовані на побудову спільноти та краудсорсинг. Описи проектів у цій сфері часто згадують поняття «блокчейн», «фейкові новини», «мова ворожнечі», повторюючи модні слова з журналістських подій останніх років.
Однак, гроші від Google надходять з однією важливою умовою: вони не фінансують сам по собі контент, а тільки проекти, що демонструють інновації». В останні раунди програми фонд DNI вимагав від заявників демонструвати, як їхні проекти створюють «економічну додану вартість для бізнесу». Іншими словами, фонд просуває певні бізнес-моделі. Серед проектів, які ми розглядали, 5% мали на меті в першу чергі привернення онлайн-реклами, а 11% – створення нерекламних джерел доходу, таких як пейвол.
Що Google отримує натомість
База даних проектів DNI показує деякі приховані переваги, які Google має від цієї програми. Деякі з проектів базуються на сервісах Google. Наприклад, австрійський розробник отримав фінансування на розробку програми VoiceAd, що дозволяє користувачам створювати їхні власні звукові рекламні повідомлення за допомогою сервісів Google – Text to Speech та AdWords API. Інші проекти послуговуються Fusion Tables, побудованій на Google News, Trends та Analytics чи використовують дані Youtube. Поширюючи ці свої сервіси, Google посилює їхнє домінування у індустрії медіавиробництва.
Для Google медіаіндустрія тісно пов’язана з їхнім ключовим бізнесом: збором даних користувачів. Згідно з дослідженням веб-аналітичної фірми BuiltWith, 40 мільйонів активних веб-сайтів інтернету використовують Google Analytics для відстежування своєї аудиторії. Новинні сайти відіграють тут ключову роль через свою популярність. Багато хто використовує продукти Google і допомагає компанії збирати дані користувачів.
Роль новинних медіа у зборі даних нещодавно було підкреслено у дослідженні, проведеному Дугласом Шмідтом (Douglas C. Schmidt) з Університету Вандербільта (Vanderbilt University). У дослідженні порівняно потоки даних з мобільних телефонів, що працюють на операційній системі Android, з телефонами Apple iPhones. З’ясувалося, що користувачі надсилають дані до Google навіть коли вони не використовують жодних продуктів цієї компанії та не відвідують веб-сторінки Google. «Ця комунікація забезпечується винятково сервісами для рекламодавців та видавців», – зазначає Шмідт. Сайти ЗМІ допомагають Google відстежувати навіть найбільш невловимих користувачів інтернету.
Google: від опонента до патрона
У липні, перед голосуванням у Європарламенті за реформу авторського права у директор Google зі стратегічних зв’язків, новин та видавців Мадхав Чіннаппа (Madhav Chinnappa) застеріг видавців щодо цих законодавчих змін у листі робочій групі DNI, що першою висвітлила Financial Times. Чіннаппа написав, що авторське право, засноване на «німецькій моделі» – «погане для новинної екосистеми», а зобов’язання фільтрувати контент – «поганe для інтернету». Лист закінчується пропозицією сконтактувати з політиками у Брюсселі. Повідомлення Чіннаппи свідчить про бажання Google використати Digital News Initiative на користь власним фінансовим інтересам. Цими прямими порадами компанія нагадує індустрії медіавиробництва про свою ставку у прийнятті таких рішень.
Але як Google, що багато років вважався ворогом видавців по всьому світу, став їхнім партнером? Кілька років тому європейські політики дискутували щодо так званого «податку для Google», спеціального збору для фінансування журналістики. Такий підхід наштовхнувся на спротив компанії: зрештою, нове регулювання авторського права в Німеччині 2013 року стало для Google тріумфом замість того, щоби коштувати їй грошей (напередодні голосування у проект було внесено зміни – ред.). В Іспанії, де запровадили такий збір на користь медіавидавців у 2014 році, сервіс Google News просто закрився. Медійники посварилися з Google, а FT описала цю ситуацію так: «Google потрібно більше друзів у Європі».
Google винесла з цього урок, навчившись давати. Після політичних дебатів щодо запровадження податку для Google з доходів від реклами 2013 року компанія пообіцяла французьким медіавидавцям 60 мільйонів євро на цифрові інновації – створивши таким чином модель для Digital News Initiative.
Стипендії, конференції та дослідження – куди ще йдуть гроші Google
Не схоже, щоби потік коштів Google у журналістику сповільнювався. Фонд DNI нещодавно увійшов до глобальної Google News Initiative, що пропонує підтримку різним програмам та партнерствам у світі. Наприклад, через Google News Lab інтернет-гігант оплачує стипендії для журналістів (автор цієї статті також отримував таке фінансування як стипендіат Інституту Ройтерз та Google News Lab при NZZ у Цюріху).
Фінансування Google також отримують журналістські інституції Європи. Інститут Ройтерз із вивчення журналістики (який є партнером англомовного сайту EJO) отримав від Google грант на суму 5278000 фунтів на свій щорічний Digital News Report та пов’язані проекти на період з серпня 2015 до грудня 2018 року. Нещодавно Інституту пообіцяли збільшити фінансування.
Тимчасом Google (разом із Facebook) є також головним спонсором Міжнародного фестивалю журналістики у Перуджі, що є однією з найбільших подій такого типу в Європі. Більше того, Google оплачує навчальні проекти та посібники Європейського центру журналістики (European Journalism Centre) у Маастрихті. Обидві організації публічно не розкривають, яке саме фінансування отримали від Google. Ці інституції наголошують, що інтернет-гігант жодним чином не впливає на їхню роботу.
М’яка сила Google
Немає чіткої відповіді, чого Google хоче досягти через таке мільйонне спонсорство. Зрозуміло лише одне: бізнес-інтереси компанії у медіасекторі зростають.
То чого хоче Google? У цьому ключі ми можемо звернутися до американського політолога Джозефа Ная (Joseph Nye). Його концепт «м’якої сили» відсилає до здатності формувати преференції інших через привабливість –- і допомагає нам зрозуміти зусилля Google.
Фінансування, яке Google надає медіа-інституціям та видавцям є такою м’якою силою. Воно також допомагає компанії захистити свої далекоглядні інтереси. Google все більше відходить від ролі звичайного пошуковика до ролі центрального вузла для створення і поширення новин. Його значення для новинної індустрії стає життєво важливим. Google уже став визначнішим за будь якого газетного магната минулого.
Поки що Google дуже турбується, щоби не бути схожим на політичного гравця. Компанія, принаймні явно, не використовує свою владу над журналістикою для впливу на демократію. Постає запитання: а що, якщо вона коли-небудь змінить свою думку?
Це – скорочений переклад з англійської мови статті «The Publisher’s Patron: How Google’s News Initiative Is Re-Defining Journalism»
Можливо, вас також зацікавить: «Влада інтернет-платформ»
Точки зору, висловлені на цьому сайті, належать винятково авторам і не обов’язково відображають погляди та позиції EJO
Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа
Tags: Google, інновації, інтернет-платформи, медіа і політика, технології