Після того, як керівник компанії “Amazon” Джефф Безос (Jeff Bezos) повідомив про придбання газети “The Washington Post”, всі почали цікавитись його мотивами. Що робитиме з одним із найповажніших видань людина, яка вважає, що через 20 років друкованих газет не існуватиме?

Двоє американських медіаекспертів поділилися з Європейською обсерваторією журналістики своїми міркуваннями з приводу інвестиції Джеффа Безоса.

Медіааналітик Кен Доктор (Ken Doctor), засновник сайту Newsonomics.com і автор колонки “Newsonomics” у “Nieman Journalism Lab”, був здивований, коли вперше почув про інвестицію Безоса, проте зазначив: “цього слід було чекати”.

“Ми спостерігаємо, як газети переходять з публічних компаній у приватні руки. Ми спостерігаємо, як з’являється новий клас мультимільйонерів і мільярдерів, які не мають досвіду у видавництві, проте вони купують газети, вартість яких суттєво знижується”. Незадовго до придбання Безосом “Washington Post” власник бостонської бейсбольної команди “Red Sox” Джон Генрі (John Henry) придбав “Boston Globe”. Мільярдер Уорен Баффетт (Warren Buffett) придбав понад 60 газет протягом одного року.

“Газета “Washington Post” програвала своїм конкурентам і шукала нову стратегію, тому не дивно, що видання продали”, – каже Доктор. “Kaplan”, який був освітнім департаментом “Washington Post”, надавав субсидії газеті, проте згодом і сам виявився неприбутковим. Родині Грехемів, яка протягом 8 десятиліть володіла “Washington Post”, “забракло грошей і зусиль, щоб вижити протягом наступних п’яти років в умовах цифрових трансформацій”, – розповідає Доктор.

“Що здивувало мене ще більше, аніж продаж “Washington Post” – так це надмірно позитивна реакція громадськості на розширення приватної власності Джеффа Безоса”, – зазначає Скотт Мейєр (Scott Maier), професор журналістики в Університеті Орегону і член мережі Європейської обсерваторії журналістики. Здавалось, що навіть штат видання позитивно сприйняв завершення панування родини Грехемів. “На мою думку, це свідчить про те, що новинні медіа не лише визнають, а й приймають нову цифрову візію для газет”, – зазначає Мейєр.

В інтерв’ю німецькій газеті “Berliner Zeitung” наприкінці минулого року Безос зазначив: “Я переконаний, що через 20 років друкованих газет взагалі не буде. Вони існуватимуть хіба що у формі глянцевих видань, які зможуть дозволити собі кілька готелів як незвичну послугу для своїх клієнтів. Друковані газети зникнуть через 20 років”.

Втім, медіааналітик Кен Доктор вважає побоювання щодо того, що Безос зосередиться на цифровому розповсюдженні видання і закриє друковану версію “Washington Post”, перебільшеними. Медіааналітик не вірить, що Безос готовий втратити прибуток, який приносить друкований бізнес і який становить понад 75% прибутку “Washington Post”. “Різкі зміни призведуть до втрати цих прибутків”,– каже Доктор, – “Безос оцінить цю економіку”.

Разом з тим, Доктор вважає невідворотним перехід медіа від друкованої форми до цифрової: “завдання на наступні п’ять років полягає у тому, щоб втриматись на плаву та поєднати разом цифрові і друковані версії видання, рекламодавців і читачів в епоху цифрових технологій”.

Доктор не вірить у те, що через 20 років всі друковані медіа зникнуть, проте він вважає, що у майбутньому вони перетворяться на нішеві продукти. “Споживання медіа з планшетів замінює друковані видання із шаленою швидкістю. Окрім того, цифрові видання є дешевшими для видавців, і така форма ЗМІ є більш екологічною”, – зазначає медіа експерт. Доктор посилається на дослідження консалтингової компанії “Mequoda”, Дослідницького центру Pew (Pew Research Center) та Інституту журналістики імені Рейнолдза (Reynolds Journalism Institute), які вказують на те, що дедалі більше споживачів у США (і серед них – ті, хто протягом тривалого часу читали друковані видання) віддають перевагу планшетам, а не друкованим газетам. “Це означає, що щоденна газета проживе ще 5-10 років. Недільні газети та видання, які виходять у вихідні, проживуть трохи довше”, – таким є прогноз медіа експерта.

“Я підозрюю, що смерть друкованих газет настане раніше”, – стверджує Мейєр. Не обов’язково сприймати ці процеси як катастрофу. Цифрова індустрія приносить всі можливі фінансові та екологічні переваги. “Можливо, найважливішим фактором є те, що цифрові газети надають можливості для створення персоналізованих, інтерактивних і мультимедійних новин та рекламного контенту. Ця потужна комбінація може зрештою врятувати журналістику від негативних наслідків”, – зазначив Мейєр.

Мейєр вважає Безоса піонером цифрової ери: “думаю, що Безос рухатиметься тим шляхом, який не лише врятує “Washington Post” від небезпечних фінансових втрат, а й продемонструє шлях для всіх новинних медіа. Щось подібне він вже зробив раніше у сфері видавництва книг, запровадивши Amazon Kindle E-Reader”.

Доктор вважає, що директор “Amazon” Безос, придбавши “Washington Post”, повинен шукати шляхи співпраці між його бізнесами. На його думку, “Amazon” має найголовнішу перевагу, порівняно з іншими онлайн магазинами: послуги “Amazon”, у тому числі оформлення замовлення в один клік, є “золотим стандартом роботи споживачів у цифровому просторі”. Ці правила можуть бути застосовані у новинному середовищі. Доктор уявляє створення так званого “Netflix for News”. Американська компанія “Netflix” є найпотужнішою електронною службою передплати телевізійних сюжетів і фільмів у світі. “Washington Post” може укріпити свої позиції у журналістському бізнесі завдяки подібним платформам, де викладатимуться статті з різних газет. В результаті така платформа може стати місцем, де користувачі читатимуть, купуватимуть, поширюватимуть статті і отримуватимуть інформацію, не витрачаючи багато часу на пошук. Новинні архіви можуть стати успішними бізнес ідеями у майбутньому.

На думку Доктора, першим викликом, який постане перед Безосом, буде вихід “Washington Post” у мобільне середовище. Він припустив, що “Amazon” випускатиме планшети Kindle Fires, до яких будуть попередньо завантажені випуски “Washington Post” як пробна форма передплати.

Попри всю ейфорію навколо придбання “Washington Post”, зміни в американській індустрії друкованих видань порушують багато запитань з приводу майбутнього журналістики. Мейєр зазначає, що ми досі не знаємо, чи приватні власники на кшталт Безоса забезпечуватимуть прозорість і незалежність, що є важливими складовими вільної преси. Чи зможуть середні газети втриматись у власній ніші в епоху цифрових технологій, які приносять користь великим і спеціалізованим ринкам і можуть бути невигідними для тих видань, які опинились посередині? Чи сприятимуть нові цифрові інструменти глибокій журналістиці, чи вони допомагатимуть лише у створенні дрібних новин, які легко збирати і поширювати – якраз тих новин, якими “страждає” регіональне американське телебачення?

Очевидним є лише одне: новинна індустрія перебуває на етапі змін, і зміни неодмінно прийдуть.

Переклад з англійської мови статті “Bezos Will Lead the Way for All News Media”

Право на зображення належить: Esther Vargas / Flickr CC