Німецькі медіа переживають кризу. Банкрутство другої найбільшої новинної агенції “DAPD”, яка припинила свою діяльність 11 квітня 2013 року, порушило низку запитань щодо майбутнього новинної індустрії.

Чи існує досі потреба у новинних агенціях? Чи можуть блоги та соціальні медіа виконувати їхні функції? Чи залишаються новинні агенції “кістяком” індустрії новин? Чи можуть вони пристосуватись до нових потреб ньюзрумів?

Метою одного з досліджень, що є частиною дослідницького PhD проекту під керівництвом професора Клауса Майєра (Klaus Meier) з Політехнічного університету Дортмунда, був пошук відповідей на порушені питання.

Автор дослідження провів інтерв’ю з членами правління, головними редакторами і представниками редакцій новинних агенцій, газет, радіо і телевізійних станцій, онлайн ньюзрумів, а також з дослідниками. Він запитував респондентів про перспективи і виклики, які постануть перед новинним агенціями протягом наступних десяти років. Перша хвиля опитування припала на літо 2011 року і охоплювала 111 учасників. Друга хвиля припала на осінь 2011 року і охоплювала 74 членів відділів правління тих ЗМІ, які взяли участь у дослідженні.

Новинні агенції як контролери (з англ. gatekeeper)

Дослідження показало, що новинні агенції залишаються головними постачальниками інформації для медіаіндустрії у Німеччині, і 75% учасників дослідження вірять у те, що в майбутньому новинні агенції відіграватимуть важливу роль. Респонденти підтвердили свою думку таким чином: новинні агенції виконують функцію попереднього сортування новин, а також оцінюють значення і надійність журналістського матеріалу.

Цієї думки широко дотримуються представники традиційних медіа. Один з представників менеджменту газети зазначив: “Лише новинні агенції можуть збирати, структурувати і надавати вчасно текстові новини, які ми можемо використовувати, не перевіряючи їх. Новинні агенції також пропонують мультимедійний контент. Редакційний штат ЗМІ скорочується, тому ньюзруми потребують тих матеріалів, які виготовляються новинними агенціями”.

Основа репортерства

Натомість, онлайн журналісти вважають, що роль новинних агенцій зменшуватиметься. Вони стверджують, що відбувається перехід до більш регіональних і локальних тем і що попит більше зростатиме на ексклюзивний контент, аніж на матеріали широкої тематики, які пропонують новинні агенції. Однак онлайн журналісти цінують новинні агенції як “основу репортерства”, “страховку” і “надійне джерело”. Представники радіо і телевізійних станцій вважають новинні агенції “коригуючим фактором і постачальником ідей” для їхніх історій.

На думку керівника телевізійної новинної станції, “соціальні медіа та інші онлайн платформи є сильними конкурентами для новинних агенцій. Вони одразу надають телестанціям враження, іноді – навіть враження очевидців”. З іншого боку, новинні агенції досі залишаються провідним джерелом надійної інформації.

“DPA”: улюблена агенція редакцій

До того, як припинила роботу новинна агенція “DAPD”, на німецькому ринку новинних агенцій спостерігався найвищий рівень конкуренції: існували дві повноцінні агенції і дві додаткові у вигляді представництв міжнародних агенцій, тоді як у багатьох країнах є лише одна новинна агенція. Більшість респондентів, зокрема, представники радіо, газет і онлайн платформ вважають, що новинна агенція “DPA” (Deutsche Presse-Agentur / German Press Agency) залишиться найбільш популярною серед медіа у майбутньому, проте чверть респондентів зазначила, що з часом роль “DPA” зменшуватиметься.

Респонденти було оптимістично налаштовані і з приводу “DAPD” до того, як новинна агенція припинила своє існування. Телевізійні і радіо журналісти були більш позитивно налаштовані, аніж журналісти друкованих видань і онлайн ньюзрумів.

Дві додаткові новинні агенції “AFP” і “Reuters” не були представлені належним чином в опитуванні. Більшість респондентів прогнозували, що їхня роль з часом стане меншою. Близько 63% респондентів зазначили, що “AFP” стане менш вагомою новинною агенцією, і 55% – вважають, що зменшиться рівень впливу новинної агенції “Reuters”.

“Війна новинних агенцій”

У 2010 році на ринку новинних агенцій стались суттєві зміни: відбулось об’єднання новинної агенції “Deutscher Depeschendienst” (“DDP”) з представництвом у Німеччині американської міжнародної новинної агенції “Associated Press”. В результаті виникла нова агенція під назвою “DAPD”. Якщо раніше на ринку існувала одна повноцінна новинна агенція і чотири представництва, то у 2010 році ситуація змінилась: конкурувати між собою почали дві повноцінні новинні агенції і два представництва міжнародних новинних агенцій. Почалась “війна агенцій”, яка супроводжувалась юридичними спорами та непорозуміннями. Війна скінчилась, коли “DAPD” оголосила себе банкрутом у жовтні 2012 року.

Респонденти прогнозують ще більше скорочення ринку протягом наступних десяти років. Близько 65% респондентів вважають, що відбудуться скорочення у трьох новинних агенціях. Один з п’яти респондентів прогнозував, що через десять років на німецькому ринку залишаться лише дві новинні агенції. Банкрутство “DAPD” є підтвердженням такої думки.

Портал користувачів і якість журналістики

“DPA” і “DAPD” створили нові платформи, як наприклад, портал користувачів, та інші інструменти, подібні до новинних сайтів, де користувачі могли б одразу бачити найважливіші історії. Окрім того, вони могли одразу бачити, які тексти, фотографії та відео новинна агенція пропонує до різних тем, які висвітлюються на сайті. Майже 90% респондентів зазначили, що подібні портали користувачів сприятимуть покращенню якості продуктів. Зокрема, представники друкованих видань очікують, що якість підвищиться, оскільки користувачам буде простіше отримати конкретну історію та інформацію від новинної агенції.

Агенції продовжуватимуть виробляти матеріали на власний розсуд. Проте респонденти вважають, що 20% матеріалів, які пропонують новинні агенції, ґрунтуватимуться на запитах конкретних користувачів. Відповідно новинні агенції ставатимуть постачальниками матеріалів на вимогу.

Пошук нових джерел фінансування

Респондентів також запитували про майбутній економічний та фінансовий розвиток. На думку респондентів, єдиної моделі не існуватиме. Респонденти очікують, що буде багато різних джерел фінансування, які зможуть співіснувати. Більшість респондентів вважають, що новинні агенції отримуватимуть прибуток, здебільшого функціонуючи як спільна або приватна компанія. Респонденти менш схильні вважати, що новинні агенції існуватимуть у формі державних компаній, проте вважають, що фінансування шляхом благодійних дотацій є можливим. Лише один з десяти респондентів вважає, що державне субсидування є прийнятною або принаймні частково прийнятною формою фінансування новинних агенцій.

Окрім того, близько 52% респондентів очікують, що новинні агенції розвиватимуться за рахунок відкриття дочірніх компаній або участі в інших сферах бізнесу.

Зміни у ньюзрумах

Ньюзруми новинних агенції змінюються. Близько 80% респондентів схвалюють ідею відкритого ньюзруму, який дозволяє журналістам працювати у тимчасових робочих групах, а не в постійних департаментах.

Швидкість не буде визначальним фактором у майбутньому. Проте новинна лексика залишатиметься стандартом.

Агенції як постачальники мультимедіа

Результати дослідження свідчать про те, що агенції стануть постачальниками мультимедійного контенту, який виготовлятиметься і пропонуватиметься у різних форматах, у тому числі на мобільних пристроях.

Близько 90% всіх респондентів очікують збільшення висвітлення дивних новин, злочинів та інших подібних тем. 80% опитаних вважають, що зростатиме висвітлення зірок і тем, пов’язаних зі стилем життя. Висвітлення політики, економіки, спорту залишатиметься важливим, проте понад половина респондентів вважають, що висвітлення мистецтва і спорту стане менш важливим, у той час як лише 32% респондентів вважають, що ці теми будуть важливими. Дев’ять з десяти респондентів зазначили, що соціальні медіа і блоги набуватимуть ваги як альтернативні джерела інформації.

Переклад з англійської мови статті “Talking to the Wire. Agencies and the Future of News”