Не очікуйте на рай після смерті преси

лютого 24, 2012 • Етика та якість, Менеджмент ньюзрумів • by

Якщо газети перестануть друкуватись – професія журналіста зазнає глибоких змін, і не обов’язково на краще.

Тоді як деякі медіа конгломерати в німецькомовному світі, включно з Ringier та Springer, вже подбали про своє онлайн майбутнє, об’єднавши окремі ньюзруми, в США декілька газет взагалі повністю зупинили друк своїх видань, пропонуючи своїм аудиторіям лише онлайн версії. Газета The Capital Times у місті Медісон, штат Вісконсін (Madison, Wisconsin), – серед піонерів такого підходу.

На сьогодні The Capital Times є, ймовірно, першою в історії газетою, перехід якої з друку в онлайн настільки добре досліджений. У статті “Журналістика як процес” (“Journalism as Process”), опублікованій в Journalism Monographs, Vol. 13, No.3, 2011, С’ю Робінсон з університету Вісконсін-Медісон (The University of Wisconsin–Madison), показує, як традиційні межі та професійні ролі зникли з ньюзрумів онлайн-газет. Дослідниця також зазначає, що в таких ньюзрумах новини вже не сприймаються як “закінчений продукт”, а натомість створюються та поноволюються у постійному процесі взаємодії між журналістами та їх аудиторією.

Згідно з дослідженням Робінсон, межа між приватним та особистим життям все більше стирається: редактори, які стали “онлайн-мешканцями” (“netizens”), вже не мають обов’язково бути фізично присутніми у ньюзрумі, однак від них вимагається цілодобова віртуальна залученість. Невеликі, але активні та наполегливі групи людей постійно роблять внесок у загальний інформаційний потік, розміщуючи, обмінюючись інформацією та доповнюючи її. Таким чином, вони часто стежать за подіями “з багатьох перспектив, які відрізняються від єдиного викладу, що може запропонувати місцевий репортер”.

Разом з тим, у дослідження є один суттєвий недолік. Коли йдеться про активну публіку чи “громадянських журналістів”, Робінсон не розрізняє “звичайних громадян”, які виступають незалежними інформаторами та акторами, що прагнуть вплинути на журналістику, та PR-фахівців. Тому надмірний оптимізм уявлень про величезний потенціал учасницької журналістики може бути не зовсім виправданим. Це лише початок, і, з погляду майбутнього, співпраця між невеликою регіональною американською онлайн-газетою та однією з провідних шкіл журналістики виглядає перспективною.

Вперше опубліковано у Schweizer Journalist, 12/2011 + 1/2012

Tags: , , , , , ,

Send this to a friend