Уве Крюгер під час лекції у рамках літньої школи з конфліктно-чутливої журналістики, Лейпциг, 3.07.2017

Засоби масової інформації публікують здебільшого «погані» новини з акцентом на негативних відхиленнях. Альтернатива цьому – так звана «конструктивна журналістика», підхід, орієнтований на пошук позитивних сторін і на вирішення проблем. Це добре впливає на читачів, суспільство, і самі медіа, вважає Уве Крюгер (Uwe Krüger), медіадослідник із Лейпцизького університету (Німеччина).

Про особливості конструктивної журналістики, історію та критику підходу він розповів у рамках літньої школи з конфліктно-чутливої журналістики, що відбулася в Лейпцигу та Берліні з 2 по 12 липня.

«Мейнстримні медіа схиляються до поганих новин, тож ми пропускаємо половину світових історій», – каже Уве Крюгер, посилаючись на нью-йоркську організацію Solutions Journalism Network (Мережу журналістики рішень). Підхід, орієнтований на вирішення проблем, допоможе знайти і показати цю другу половину, переконаний Крюгер. Завданням журналіста він бачить пошук позитивних «відхилень», а не лише негативних.

Конструктивна журналістика зародилася на основі ідей австрійського журналіста Роберта Юнґа (Robert Jungk), норвезького соціолога Йогана Ґальтунга (Johan Galtung) та «позитивної психології» Мартіна Селіґмана (Martin Seligman). «Вона чітко та переконливо розповідає, як відповідати на соціальні проблеми. Вона у критичний та правдивий спосіб розслідує і пояснює, показує приклади людей, які працюють над вирішення проблем. Вона фокусується не лише на тому, що могло б спрацювати, але і як  і чому це може спрацювати або не спрацювати», – так цей підхід поясюють у Solutions Journalism Network.

Уве Крюгер звертає увагу, що у конструктивній журналістиці важливо просувати не просто «хороші новини» в стилі таблоїдів, а змінювати критерії новинної цінності. Окрім якогось нещастя, там має з’явитися і фактор успішного результату. Завдання такої журналістики – шукати, що і де відбувається успішно.

Приміром, у Данії на свинофермах в їжу тварин додавали антибіотики, щоби запобігти бактеріальним інфекціям. Зрештою, це призводило до того, що тварини дуже швидко ставали несприйнятливими до медикаментів. Журналісти данського суспільного мовника DR знайшли у Нідерландах фермера, який запобігає хворобам, поширюючи добрі бактерії. Згодом таку практику запровадили данські фермери, і тепер використовують на 95% менше антибіотиків. Цей приклад – із книги «Конструктивні новини» (Constructive News) данського тележурналіста Ульріка Хаагерупа (Ulrik Haagerup). Влітку 2015 року ця книга була найбільш читаною у німецьких редакціях, каже Уве Крюгер.

Медіменеджери та видавці говорили, що потрібно публікувати більше «позитивних» новин. У контексті кризи біженців редактор ARD-aktuell Кай Ґніффке (Kai Gniffke) писав, що їхня редакція намагається приділяти увагу людям, ініціативам та організаціям, що діють конструктивно, говорити про те, що могли б зробити самі громадяни.

Запит на «позитивні новини» був і від аудиторії. У своїй лекції Уве Крюгер посилається на опитування аналітичної компанії Forsa, проведене на замовлення RTL aktuell 31 серпня – 1 вересня 2015 року. У ньому 45% опитаних сказали, що новинні випуски перевантажені проблемами, 80%  – що в новинах потрібно показувати не лише саму проблему, але й підходи до її вирішення, і 73% висловилися, що має бути більше підбадьорливих новин.

У цей час, за словами Крюгера, у німецьких ЗМІ спостерігався своєрідний «бум» хороших новин. У серпні 2015 року у Spiegel Online вийшов матеріал, в якому йшлося про те, що озоновий шар Землі відновлюється і «людство може вирішувати глобальні проблеми, якщо захоче». Тоді ж на першій шпальті Welt am Sonntag вийшов текст із заголовком «Все налагодиться» (Alles wird besser) і врізом «Попри погані враження, світ в порядку: ніколи не було  так багато роботи і так мало бідності і воєн». У матеріалі містилися графіки, які  базувалися на статистичних даних і демонстрували реальний стан речей.

На думку Уве Крюгера, газети звернулися до цього підходу через загальну кризу в медіа, і зокрема – зниження довіри до ЗМІ. Також слугував цьому вихід книги  Ульріка Хаагерупа в Німеччині і велика увага до неї. Через певний час цей ажіотаж спав, хоч і досі практикується у деяких великих медіа, наприклад у Spiegel.

Уве Крюгер визнає, що у цього підходу є і критики. «Ставити в центр вирішення – це зводити проблеми до окремих аспектів чи симптомів і прикривати їхні причини», – каже німецька журналістка та письменниця Катрін Хартман. Соціальні зміни, за її словами, можливі лише через просвітництво, дискурс, протест і опір; натомість конструктивна журналістика лише «створює видимість, що все буде добре». Крюгер каже, що Хартманн насправді критикує погану конструктивну журналістику, і мета написати «позитивну» історію не має бути досягнута будь-якою ціною. «Ми повинні писати правду і не займатися рекламою», – каже він.

Уве Крюгер вважає, що конструктивна журналістика здатна допомогти на різних рівнях. По-перше, може забезпечувати «психогігієну» читачів і самих журналістів – допомогти їм не стати циніками у відповідь на постійні «бомбардування поганими новинами». По-друге, конструктивна журналістика може покращити імідж самих засобів масової інформації і збільшити аудиторію. Крюгер каже, що у дні, коли taz чи інші видання виходили із позитивними новинами, продажі зростали. По-третє, конструктивна журналістика сприяє суспільному прогресові.

Журналістам експерт пропонує зібратися у своїх редакціях і поставити кілька запитань: що на наших сторінках; чи складається у читача враження, що світ – це «долина плачу», а новини подаються лише з точки зору «проблема, криза, конфлікт»; який настрій передають заголовки і зображення (негатив чи позитив, орієнтація на проблему чи на її вирішення); про що говорять люди в нашому регіоні і що б вони хотіли змінити; чи вирішили проблему в іншому місті або країні?

Детальніше про історію та особливості конструктивної журналістики читайте у статті Уве Крюгера:

Krüger, Uwe (2017). Constructive News – A new journalistic genre emerging in a time of multiple crises. In: Hofkirchner, Wolfgang/Burgin, Mark (eds.): The Future Information Society: Social and Technological Problems. New Jersey: World Scientific, pp. 403-422