Створення волонтерських ініціатив для вирішення соціально значущих проблем вийшло на новий рівень із новими медійними можливостями. Відчуття громадянського обов’язку та доступ до мультимедійних технологій всіх і всюди – ось чинники, які змінюють наш світ сьогодні. Кожен може стати творцем чогось більшого на умовах “краудсорсингу”, головним принципом якого є добровільність. EJO наводить приклади відомих у світовому та українському медіапросторі аматорських медіапроектів, ідеї яких реалізуються із залученням потенціалу ентузіастів.
Віртуальне волонтерство дедалі більше набирає обертів у соціально значущих справах. Як повідомляє PLATFORMA, онлайн-проект для краудсорсингових розслідувань Tomnod (з монгольської “велике око”) заснований в 2010 році дослідниками з Каліфорнійського університету Шайєм Хар-Нойєм, Люком Баррінгтоном, Нейтом Рікліном та Альбертом Ю Мінь Ліном, а вже в 2013 його викупила компанія DigitalGlobe. До прикладу, зі зникненням літаку Malaysia Airlines MH370, ресурс Tomnod у онлайн-режимі пропонує всім охочим взяти участь у пошуку літака. На завантажених супутникових фотознімках місцевості, де орієнтовно відбулася катастрофа, кожен, крок за кроком, досліджує регіон, звітуючи про об’єкти, які можуть бути важливими для пошуку: уламки літака, рятувальні шлюпки, витоки пального на поверхні води та інше.
Саме ця компанія долучала до участі у багатьох інших важливих заходах: розшукати могилу Чингизхана в Монголії, пошуки зниклого літака МН370, допомогти шукати нелегальні рибальські судна в океані, знайти розбитий гелікоптер. Кількість охочих взяти участь у таких пошуках у деякі періоди становила до 100 тис. на хвилину. І не дивно, адже багатьом хочеться відчути себе “супер-агентом” чи науковцем, який має доступ до передових технологій.
Stop The Traffik – глобальний рух активістів, які прагнуть запобігти торгівлі людьми. Медіапроект намагається донести світовій спільноті (окремим особам, громадським організаціям, представникам бізнесу та влади), що торгівля людьми існує, але всі вони можуть з цим щось вдіяти. Активісти збирають та аналізують інформацію, що надходить від різних людей про те, як і де відбувається торгівля людьми. Ресурс пропонує кожному не тільки ознайомитися з небезпеками торгівлі людьми, а й докласти зусиль для запобігання цього, надати свої ідеї вирішення питань, пов’язаних з цією проблемою. Ініціатива створення ресурсу виникла після того, як один із її авторів безпосередньо натрапив на проблему торгівлі людьми в Індії. За словами ініціаторів ідеї, у світі мільйони випадків сексуальної експлуатації, примусової праці і навіть жертвоприношення дітей. Засновник організації Стів Чалк (Steve Chalke), завдяки цьому ресурсу, заручившись підтримкою близько півтора мільйона людей, згодом став спеціальним радником відділу ООН по боротьбі з торгівлею людьми.
Створений британцем Еліотом Гіґґінсом (Eliot Higgins), блогером, який, не маючи спеціальної освіти, розробив і втілив в життя неординарний і важливий проект, наслідки діяльності якого використовують державні служби та офіційні ЗМІ. Його ресурс об’єднав навколо себе активістів, які аналізують дані з соцмереж, зокрема фото- та відеоматеріали, на яких видно пересування та базування російської військової техніки. В Україні проект Bellingcat відстежує рух російських військ, що підтримують сепаратистів на сході країни. Також, інтернет-проект, використовуючи дані з супутникових знімків, наводить переконливі докази обстрілів української території з боку Росії. Розробники запевняють, що постійно роблять оновлення на основі перевірених матеріалів. Такий краудсорсинговий проект залучає дані, отримані від очевидців, які діляться ними у соціальних мережах. Завдяки цьому доводиться причетність російської армії до дестабілізації ситуації на Донбасі.
В Україні також є декілька прикладів ефективних краудсорсингових медіапроектів, хоча вони є меншими за масштабом, порівняно із зарубіжними проектами.
“Аеророзвідка” – це волонтерське некомерційне об’єднання, учасники якого збирають безпілотники і працюють з ними на різних ділянках фронту в зоні АТО. “Наша головна ціль – збереження життя бійців та мирного населення України”, – пояснюють автори ідеї на своїй офіційній сторінці у фейсбуку. Об’єднання через свої онлайн-осередки збирає добровільні пожертви та впроваджує в життя більш дешевший та мобільний спосіб аеророзвідки. Порівняно із урядовими пропозиціями, як повідомляв керівник проекту Володимир Кочетков-Сукач, “Аеророзвідка” пропонує альтернативний спосіб: стандартні “коптери”, які можна придбати в магазинах, власноруч модернізуються та слугують бійцям в зоні АТО. Це, за твердженням авторів ідеї, в кілька разів здешевлює, пришвидшує та убезпечує аеророзвідку бійцям. Для реалізації ідеї активісти, використовуючи Інтернет як майданчик для пошуку та залучення потенціалу, долучають українських фахівців, ентузіастів і спортсменів на добровільних засадах для виготовлення, купівлі, тестування та використання безпілотних апаратів на користь української армії. Чимало відео, відзнятого завдяки безпілотникам “Аеророзвідки” згодом потрапляє в мережу та слугує доказами військових злочинів сепаратистів та росіян, а також джерелом журналістських матеріалів.
“Канцелярська сотня” – волонтерський проект, який виник під час подій на Майдані взимку 2014 року, після втечі екс-президента України В. Януковича. Останній, як відомо, намагався приховати значний масив документації, що могла підтвердити його причетність до багатьох злочинів та махінацій. Ця “сотня” зайнялася відновленням багатьох документів, які намагалися нашвидкуруч знищити люди Януковича. За підтримки багатьох українських журналістів було створено спеціальний сайт, на якому публікувалися всі відновлені документи. Згодом, об’єднання окреслило для себе інші завдання. Зараз цей проект займається відновленням знищених документів українського олігарха-втікача Курченка. Засновником волонтерського такого об’єднання для відновлення документів є журналіст Денис Бігус. Така форма інтернет-активізму тримається на безоплатній участі багатьох людей, які готові власноруч займатися відновленням важливих документів для їх оприлюднення. На сьогодні, учасниками проекту запущено ресурс “Гарна хата”, на якому кожен охочий може ознайомитися з базою даних власників найдорожчої нерухомості України. Долучившись до такої медіа-ініціативи, будь-хто може не лише дізнатися про елітну нерухомість, що належить українським чиновникам, родичам політиків та бізнесменам, а й доповнити базу даних власними відомостями.
“ЕкоМапа” – проект, розроблений під егідою Всесвітнього фонду природи (WWF) в Україні. Суть його полягає у тому, щоб кожен небайдужий користувач може позначати місця з проблемним екологічним станом в своєму регіоні на спеціально розробленій інтерактивній екомапі. Кожен користувач, таким чином, об’єднується з однодумцями по всій країні для спільного пошуку шляхів вирішення забруднення природи, спричиненого людським фактором в конкретному регіоні. Розроблена на базі Google Maps API мапа доволі проста, тому кожен, натиснувши на “ПОВІДОМИТИ ПРО ПРОБЛЕМУ”, внесе дані про екологічний стан певної місцевості. Також, завдяки такому медіапроекту, користувачі можуть дізнатися про подібні проблеми в інших регіонах чи приєднатися до їх вирішення. За допомогою “ЕкоМапи” небайдужі можуть проголосувати обравши п’ять найбільших екологічних проблем, до вирішення яких за результатами голосування долучатиметься компанія WWF в Україні. Із збільшенням кількості відвідувань, спектр необхідних засобів для вирішення різноманітних природоохоронних питань розширюється. У розділі “РЕСУРСИ” автори проекту пропонують порядок організації прибирання парку, ліквідувати сміттєзвалище, запобігти жорстокому поводженню з тваринами та навіть відрізнити браконьєрську ялинку від легально зрубаної. Практичну реалізацію проект отримав, як повідомляють його ініціатори, силами активних та небайдужих людей. Початковий варіант цього сайту був написаний 3-ма людьми за 48 годин в межах доброчинного хакатону Hack4Good.
“Музей-архів преси” – некомерційна просвітницька установа, як її назвав автор проекту – журналіст та історик Вахтанг Кіпіані. Основа колекції – приватне зібрання періодики журналіста. Також, фонд музею-архіву збагачується почасти завдяки подарункам гостей та учасників проекту. Музей-архів – один із спроба оцифрування національної пам’яті. Рідкісні примірники в колекції музею архівуються, відскановуються та згодом потрапляють у відкритий доступ. Всі роботи робляться волонтерами за допомогою наявної у них комп’ютерної техніки. Схожим в Україні займаються Diasporiana, проект зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та ресурс “Львів 100 років тому“.
“Дріжджі” – некомерційна організація, медіаініціатива, що займається відстоюванням прав україномовних споживачів у сфері обслуговування Учасники руху моніторять маркування товарів, оформлення офіційних представництв у соціальних мережах та веб-сайтів, добиваються ведення документації (у тому числі гарантійних талонів, інструкції, цінників тощо), програмного забезпечення приладів українською мовою. Кожен україномовний клієнт, побувавши у закладах харчування де порушуються їх права чи купуючи іноземні товари без українських маркувань, завдяки цьому проекту отримує допомогу по захисту своїх порушених прав. Таким чином, ініціатори руху спільними зусиллями небайдужих людей намагаються закріпити позиції української мови.
Наведені приклади показують, що такі ініціативи виникають із необхідності реалізувати ті завдання, які традиційні державні та медійні структури вирішити не можуть. Попит на це у значної кількості суспільства свідчить про спробу пошуку альтернативи у вирішенні соціально значущих проблем. Такий спосіб створення компенсаційних механізмів свідчить про те, що сучасне суспільство формує нові порядки для себе. А Інтернет та нові технології зробили можливою реалізацію нових рішень у більш швидкий, доступний та дешевий спосіб. Враховуючи те, що всі ці проекти є доволі простими та доступними, кожен, не будучи спеціалістом в конкретній галузі, отримує змогу долучитися, а тому, вирішення певної проблеми відбувається ефективніше із залученням “ресурсів натовпу”(від англ. – crowdsourcing).
Зображення – скріншот сайту проекту “Гарна хата”
Tags: активізм, краудсорсинг, медіапроекти, нові медіа
