Як професійні журналісти використовують соціальні медіа? З ентузіазмом, пересторогою чи скепсисом?

В академічному журналі “Цифрова журналістика” (Digital Journalism), який віднедавна публікує “Taylor & Francis Group” і який присвячений трансформаціям у журналістиці в епоху цифрових технологій, було опубліковано два дослідження. Вони проілюстрували важливі зміни у використанні журналістами соціальних мереж.

Ульріка Хедман (Ulrika Hedman) і Моніка Джерф-П’єрре (Monila Djerf-Pierre) проаналізували, як журналісти використовують соціальні медіа у професійному та особистому житті.

У дослідженні було розглянуто практики використання соціальних мереж 2500 шведськими журналістами. Дані були отримані за допомогою анкетування шведських журналістів, що проводиться кожні 5 років.

Результати дослідження вказали на три чіткі моделі використання соціальних мереж журналістами, яких дослідники поділили на скептиків, прагматичних конформістів і оптимістичних активістів.

Перша група журналістів, яка охоплює від 10% до 15% вибірки, дуже скептично ставиться до соціальних медіа і повністю уникає використання соціальних мереж на кшталт Twitter і Facebook. Типовий скептик – це журналіст старшого віку, який працює у друкованому медіа.

Більшість журналістів належить до типу прагматичних конформістів. Цей тип журналістів представлений усіма віковими групами і видами медіа. Вони використовують соціальні медіа регулярно, проте вибірково. Зокрема, журналісти використовують Twitter і читають блоги з метою пошуку інформації або сканування середовища, проте вони рідко постять щось самостійно у соціальних мережах. Головні характеристики цього типу – амбівалентність і прагматизм. Журналісти витрачають час на соціальні медіа частково через зовнішній тиск з боку колег, який змушує перших рухатись в ногу із сучасними трендами. Цінуючи можливості, які надають соціальні медіа, прагматичні конформісти все ж непевні щодо сили адаптування аудиторії, побудови особистого бренду і стирання меж між приватною і публічною сферами.

І нарешті, дослідження виявило групу оптимістичних активістів. Вони становлять менше 5%. Не дивно, що до цього типу належать молоді журналісти, які працюють на цифрових або кросмедійних платформах. Респонденти у цій групі використовують соціальні медіа повною мірою. Вони застосовують їх для пошуку інформації, спілкування, побудови особистого бренду і співпраці. Оптимістичні активісти діляться основоположними уявленнями про професію журналіста з представниками інших груп, проте вони переконані, що журналістика як професія переживає глибокі зміни у зв’язку з появою соціальних мереж.

Варто зазначити, що шведські журналісти активно залучені у професійні об’єднання: 85% всіх офіційно влаштованих журналістів і близько 50% фрілансерів є членами Союзу журналістів Швеції. Членство у цій організації є виявом сильної професійної ідентичності, яку поділяють учасники Союзу.

Друге дослідження, проведене Агнес Гуляс (Agnes Gulyas) – це порівняльний аналіз впливу професійних трансформацій на використання і сприйняття журналістами соціальних медіа у чотирьох країнах. Дослідниця вивчала журналістів з Фінляндії, Німеччини, Швеції та Великобританії. Дані для аналізу були отримані за допомогою онлайн анкетування 1560 журналістів (Фінляндія – 448, Німеччина – 189, Швеція – 256, Великобританія – 667). По-перше, одне з завдань дослідження полягало у тому, щоб виявити різницю між моделями використання і погляду на вплив соціальних медіа у чотирьох країнах. По-друге, дослідниця намагалась з’ясувати, чи впливають такі фактори, як тип медіа, тривалість професійної кар’єри і розмір медіа, на використання і сприйняття соціальних медіа у чотирьох країнах.

Результати дослідження показали, що журналісти з Великобританії позитивніше ставляться до соціальних медіа і використовують їх більш інтенсивно, порівняно з журналістами у Німеччині, Фінляндії і Швеції. Журналісти цих трьох країн дотримуються схожих моделей у використанні соціальних медіа, хоча німецькі журналісти схильні до найбільш негативного ставлення до впливу соціальних медіа. Таке ставлення, можливо, пояснюється існуючою журналістською культурою і усталеними медіасистемами, які впливають на швидкість прийняття соціальних медіа.

Фактор типу медіа був відносно важливим у Великобританії та Фінляндії, на відміну від Німеччини і Швеції. Тривалість журналістської кар’єри і розмір медіа організації, як виявилось, мали незначний вплив на моделі використання і сприйняття соціальних медіа. Цікаво, що певні групи в межах одного типу медіа віддавали перевагу конкретним способам використання соціальних медіа. Наприклад, телевізійні журналісти зупиняли свій вибір на платформах, що дозволяють поширювати аудіо і відео. Натомість, онлайн журналісти і фрілансери віддавали переваги блогам. Останні могли використовувати блоги для просування себе як журналістів. Мікроблогінг, інструмент для миттєвого обміну інформацією і поширення гарячих новин, був найбільш популярним серед журналістів, які працюють на великі медіаорганізації.

Загалом результати дослідження свідчать про те, що існуюча журналістська культура впливає на те, як журналісти сприймають соціальні медіа. Відносна неважливість професійних факторів говорить про те, що існує велика кількість інших факторів, вплив яких слід вивчати у подальшому.

Джерела:

Hedman, Ulrika & Djerf-Pierre, Monika (2013): The social journalist. Digital Journalism 1(3). In: Digital Journalism 1(3), p. 368-85 (вільний доступ).

Gulyas, Agnes (2013): The influence of professional variables on journalists’ uses and views of social media. In: Digital Journalism 1(2), p. 270-85.

Право на зображення: Felix Huth / Flickr Cc

Переклад з англійської мови статті “Who Tweets Most? Journalists and Social Media”