Як і раніше, польські ЗМІ перебувають під тиском “реформ” нинішнього уряду, який прагне тримати пресу під контролем. Відколи консервативна партія ПіС (“Право та справедливість”) виграла і президентські, і парламентські вибори 2015 року, польська медіа система докорінно змінилася.

Наприкінці 2015 року поправки до польського медійного законодавства надали Міністерству фінансів можливість висувати керівництво двох державних мовників, Польського телебачення (TVP) та Польського радіо (PR). Зміни у програмній сітці, що відбулися після цього, змусили відомих редакторів та журналістів суспільних каналів покинути роботу.

Торік у липні в Польщі запрацювала Національна медійна рада, члени якої призначаються парламентом і президентом. Ця структура уповноважена затверджувати керівництво і наглядові ради TVP, PR і Польського агентства преси. Таким чином усі суспільні медіа опинилися під одним “урядовим дахом”, а точніше – під постійною “турботою” представників ПіС. Серед п’яти представників Національної медійної ради, троє належать до правлячої партії.

Національна медійна рада також заявила, що хотіла б підкреслити “національну місію” суспільного мовлення. “Польська історія повинна стати важливою частиною їхньої програмної сітки, щоби стимулювати почуття польського патріотизму”, —  заявили у Раді. На думку медіа-експертів, критика польської історії навряд чи з’являтиметься в ефірі будь-яких суспільних мовників. Багато хто стурбований, що новий акцент на “національному” контенті призводить до самоцензури журналістів.

Побоювання щодо негативного впливу такої державної політики нещодавно підтвердилися. Контент-аналіз трьох каналів TVP виявив істотні відмінності між кількістю ефірного часу, присвяченого лідерам правлячої партії та лідерам опозиції. Ця  різниця особливо суттєва, коли порівняти нинішню ситуацію з обсягом ефіру, який до нещодавніх медіа реформ суспільні канали присвячували ключовим урядовим фігурам.

Деякі пропозиції партії “Право та справедливість”  спрямовані на збільшення фінансування суспільного мовлення. Національна медійна рада Польщі обговорює введення податку на аудіовізуальні засоби масової інформації, який сплачував би майже кожен резидент. Це дозволить замінити поточний ліцензійний збір в розмірі близько 48 євро в рік, що наразі сплачувається лише одним із трьох користувачів.

Спостерігаючи за урядовими реформами приватні теле- і радіостанції, можливо, почуваються захищеними від політичного втручання. Однак, нещодавно стало відомо, що ПіС безуспішно намагалися купити один із найбільших комерційних телеканалів Польщі, TVN, що належить американській компанії Scripps Networks Interactive.

Лідери правлячої партії неодноразово зазначали, що уряд хотів би повернути – чи, точніше, “полонізувати” –  щоденні газети, особливо регіональні. З 2013 року німецька видавнича група Verlagsgruppe Passau через дочірні компанії володіє більшістю регіональних ЗМІ Польщі. Схоже, що це – кістка в горлі правлячої партії.

Заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селлін (Jarosław Sellin) і представниця Сейму від партії PiS Барбара Бубула (Barbara Bubula), недавно дали зрозуміти, що плани реполонізувати медіавласність – не просто шум у пресі.

У цьому контексті законодавчі проблеми та суперечливі обмеження щодо роботи журналістів у будівлі парламенту видаються майже незначними.

Переклад з англійської мови статті “Poland’s Beleaguered Press”

Зображення: Filip Bramorski, Flickr (ліцензія Creative Commons)