26–27 березня у Львові на базі Школи журналістики та медіакомунікацій Українського Католицького Університету відбувся вже ІІ Міжнародний Студентський Медіасимпозіум. Захід вдруге став платформою для спілкування, обміну думками та ідеями, де було представлено близько трьох десятків конкурсних робіт молодих медіадослідників з різних регіонів України, а також з Польщі та Британії. EJO зібрала для вас найцікавіші відомості з симпозіуму.  

“Переосмислювали та протидіяли” студенти та молоді науковці різних гуманітарних напрямків,  представляючи свої моніторинги, огляди, статті та аналітику медіакритичного спрямування, що охоплювали теми “Пропаганда: від осмислення до спротиву” та “Медіакритика та журналістика в умовах кризи”. Ці теми, в зв’язку зі своєю актуальністю сьогодні в країні та світі, стали ключовими на симпозіумі. Структура заходу передбачала розподіл виступів учасників за чотирма секціями: “Феномен пропаганди”, “Медіакритика та журналістика в умовах кризи”, “Політична пропаганда як інформаційна технологія” та “Українсько-російський конфлікт в огляді національних і міжнародних ЗМІ”.

Учасники презентували свої роботи, долучаючись до дискусій про методи виявлення пропаганди, роль соціальних медій у поширенні пропаганди, про те, які виклики постали перед українською журналістикою в умовах війни. Також були представлені інструменти для перевірки пропаганди та платформи для боротьби з нею, із залученням міжнародного досвіду протидії дезінформації, “фейкам” та пропаганді.

Оригінальними визнали теми про воєнну та політичну пропаганду в комп’ютерних іграх, про громадський контроль ЗМІ, про висвітлення тероризму під час кризи в ЗМІ. Не обійшлися без активних обговорень і теми “Пропаганда війни в українських і російських друкованих ЗМІ” та “Проблеми української журналістики в умовах війни”. Також активним обговоренням супроводжувалася презентація про твіттер-дипломатію. На ній було наголошені на феномені соціальних мереж у міжнародних відносинах офіційних осіб як соціально значущому етапі взаємодії політиків з суспільством. Найкращі матеріали доповідачів, які були визначені журі, будуть розміщені на сайті “Телекритики” та StopFake, інформаційних партнерів Медіасимпозіуму.

Втім, медіасимпозіум не обмежився лише представленням студентських робіт. Для учасників та гостей симпозіуму була можливість відвідати круглий стіл, гостями якого стали Ніна Кур’ята (головний редактор “ВВС Україна”), Євген Федченко (співзасновник мережевого проекту StopFake та директор Могилянської школи журналістики), Катерина Горчинська (заступник головного редактора “KyivPost”) та Діана Дуцик (виконавчий директор ГО “Телекритика”). “Боротьба з пропагандою та виклики для свободи слова”, саме така тема обговорювалася провідними фахівцями у сфері медіа. Тут медійники говори про важливість факт-чекінгу, оскільки, як зазначила Катерина Горчинська, ми сильні саме фактами. Учасники круглого столу також зазначили, що безсторонність та націленість на інформування – ось що має стати головними пріоритетами для українських ЗМІ.

Діана Дуцик також презентувала результати моніторингів “Телекритики” про російські ЗМІ, які остаточно перейшли в поле пропаганди, та вплив їх меседжів на українське суспільство.

Почесним гостем та спікером заходу став британський журналіст, телепродюсер та письменник Пітер Померанцев, який виступив перед учасниками та гостями симпозіуму з доповіддю про поняття “інформаційної війни” та як воно стало ключовим в наші дні. Також Померанцев представив свою нову книгу “Nothing is true and everything is possible. The surreal heart of the new Russia”, переклад якої вже готується українською мовою. Презентація проходила у форматі інтерв’ю, модератором якого був Євген Федченко. “Це документалістика, покладена на текст”, – охарактеризував книгу Федченко.

Організатори Міжнародного Студентського Медіасимпозіуму вже вдруге (і не востаннє) згуртували цікавих людей з їх дослідженнями та ідеями. Наслідком роботи медіасимпозіуму стане публікація наукового збірнику із роботами учасників. Багато із обговорюваних тем дійсно готові до їх практичного впровадження. Будемо сподіватися, що молоді дослідники стануть тими, хто, переосмисливши медіа, зможуть продуктивно боротися із пропагандою та здобувати нові та якісні перемоги у сфері медіа.

Фото: Аліна Смутко