Люди, які працюють у сфері ЗМІ, але не беруть участі у процесі медіавиробництва – більш задоволені своєю роботою, ніж ті, хто виробляє контент. Для журналістів найважливішим чинником тут є незалежність, а серед “продавців медіа” задоволення від роботи можна пояснити особистою рисою – екстравертністю, а також відчуттям адекватної компенсації.
Таких висновків дійшов німецький дослідник Бйорн фон Рімша (M . Bjørn von Rimscha) з Університету Майнца імені Йоганна Гутенберга (Johannes Gutenberg-University Mainz). У своїй статті “Вплив умов праці та рис характеру медіапрофесіоналів на задоволення від роботи ” (“The Impact of Working Conditions and Personality Traits on the Job Satisfaction of Media Professionals“) він описує результати дослідження, проведеного серед медіапрацівників Швейцарії.
Фон Рімша зауважує, що структурні зміни у медіа й сучасні процеси діджиталізації впливають на професійні ролі журналістів та інших працівників медійної галузі. Вимоги до медійників змінюються; ті, хто раніше цілком відповідав своїй посаді за навичками та психологічними особливостями, може “не вписуватися” у новий стан речей. “Хоч медіапрофесіоналів постійно описують як справді мотивованих і часто виражено креативних, їхню справжню особистість ніколи не вимірювали з точки зору психології”, – пише Бйорн фон Рімша.
За основу своєї праці він узяв тезу “щасливий працівник – продуктивний працівник”. Іншими словами, науковець припускає, що відповідність між особистими рисами характеру та посадовими обов’язками є ключовим чинником для задоволення роботою і, як наслідок, отримання доброго результату.
Говорячи про особистість та риси характеру, фон Рімша базується на п’ятифакторній моделі особистості, де виокремлюються такі стійкі індивідуальні відмінності у типах мислення, відчуттів та діяльності, як невротизм, ектравертність, відкритість до нового досвіду, доброзичливість та добросовісність.
Автор зауважує, що риси характеру серед дорослих сильно не міняються, а отже зміни у професійних обов’язках повинні чинити сильний вплив на задоволення від роботи. У своєму дослідженні фон Рімша ставить за мету дві речі. По-перше, описати відмінності між різними медійними професіями та іншими сферами діяльності залежно від рис характеру та рівня задоволення від роботи. По-друге, з’ясувати, до якої міри риси характеру та умови праці пояснюють задоволення роботою серед працівників різних медійних професій.
Дослідження проводилося методом онлайн-опитування серед німецькомовних працівників медійної сфери у Швейцарії. До вибірки потрапили представники семи різних напрямків діяльності: фотожурналісти, редактори розважальних програм, ведучі радіо й телебачення, продюсери розважального контенту, міжнародні кореспонденти, видавці та маркетинг-директори. Таку підбірку автор пояснив необхідністю охопити різноманітні спеціалізації, які в той же час були б однорідними всередині. Журналістів у більш загальному сенсі автор статті не охоплював, пояснивши це сильною неоднорідністю цієї групи. Окрім медійників, для порівняння були використані дані з національної бази Swiss Household Panel (SHP), що стосувалися звичайного зайнятого населення.
В результаті аналізу Бйорн фон Рімша виявив такі тенденції:
- Медіапрофесіонали за рисами характеру сильно відрізняються від решти зайнятого населення.
- Представники усіх досліджуваних медійних спеціалізацій демонстрували значно нижчі, ніж у іншого зайнятого населення, показники невротизму.
- Відкритість та добросовісність суттєво вища у звичайних працівників, а доброзичливість, відповідно, нижча у медіапрофесіоналів.
- Рівень екстравертності у медійників більшості досліджуваних спеціалізацій помітно вищий за інші категорії населення. В той же час фотожурналісти та редактори розважальних програм виявилися менш екстравертними, ніж загальна група зайнятого населення.
Найбільш драматичні зміни у професії у зв’язку із діджіталізацією, як виявило дослідження, пережили фотожурналісти, які показали найнижчий рівень задоволення роботою. “Однак, не потрібно відразу переходити до висновків про ефект технологічних змін: фотожурналісти мають найнижчий рівень доходу, а їхня діяльність – найбільший рівень небезпеки”, – пояснює дослідник. Для детальніших висновків на тему ефектів від діджиталізації, на його думку, слід проводити більш розтягнене у часі дослідження.
Цікаво також, що представники лише двох медійних спеціалізацій – видавці та маркетинг-директори – мають більший рівень задоволення роботою, ніж середня категорія зайнятого населення. Таким чином, більш позитивно своє становище оцінили ті, хто не бере безпосередньої участі у виробництві контенту. “Відповідно до тези про ‘щасливого продуктивного працівника’, це – тривожний результат. Ті, хто продає медіа – значно щасливіші за тих, хто їх виробляє”, – вважає автор.
Якщо говорити про риси характеру, то порівняно зі звичайним зайнятим населенням, медіапрацівники – менш невротичні, проте більш відкриті.
Стосовно зв’язку між задоволенням від роботи та умовами праці, то виявилося: ті, хто продає медіа, загалом значно задоволеніші, мають більший дохід, є старшими, мають більше незалежності та більше екстравертності, ніж їхні колеги, що виробляють контент. Водночас ті, хто виготовляє контент, значно відкритіші і більше присвячують себе роботі.
Право на фото: Flickr, Steve Bowbrick
Tags: дослідження, задоволення від роботи, медіа, онлайн-опитування, опитування, професія, психологія, риси характеру, умови праці, Швейцарія