Однією з основних функцій журналістики є висвітлення поточних подій у суспільстві. Новини, які зазвичай є важливими для громадськості, часто мають негативний характер, що може викликати у читачів, слухачів та глядачів скептицизм і втрату інтересу. Це призводить до втоми аудиторії.

За даними дослідницького інституту Reuters, деякі глядачі уникають новин, очікуючи напливу негативної інформації, яка може зіпсувати настрій та сприяти депресії. Що можна зробити в такій ситуації? Одним із можливих рішень є журналістика, орієнтована на рішення, або так званий «solution journalism». По-перше, цей підхід може допомогти покращити загальний емоційний стан, а по-друге, надихнути, пропонуючи конкретні рішення.

Проте журналіст повинен уникати тиску на читача чи нав’язування своїх висновків.

«Журналістику рішень часто помилково сприймають як активізм чи піар через її фокус на позитивному контенті та на тому, що працює. Однак, оскільки вона надає обґрунтовані докази впливу та висвітлює слабкі сторони запропонованих підходів, саме якісна журналістика збагачує публічну дискусію щодо можливого розв’язання соціальних проблем», – пояснює Люсі Черна з організації Transitions, яка вже багато років є тренером і ментором у цій галузі.

Вона додає, що це не активізм, адже мета цього жанру — інформувати про рішення, які вже показали свою ефективність, включаючи їхні недоліки, а не вимагати дій. Це не обов’язок журналіста, а активних громадян. Найчастіше журналіст стикається з журналістикою рішень, коли досліджує певну суспільну проблему та знаходить приклади її практичного вирішення. Хоча ці рішення не завжди ідеальні, вони можуть слугувати натхненням та дороговказом.

Методологія якісної журналістики

Методологія якісної журналістики, розроблена Solutions Journalism Network, слугує керівництвом і джерелом натхнення для створення високоякісного медіапродукту та публікації матеріалів, які спонукають до читання. Організація визначила чотири основні критерії, що відповідають цьому методу. Журналістика рішень — це якісна журналістика, що зосереджується на розслідуваннях, доказах і критичному погляді на проблеми. Хоча створення таких матеріалів зазвичай є трудомістким і складним процесом, це не завжди має бути так.

Інтерес редакцій до журналістики, орієнтованої на рішення, за спостереженнями Люсі Черни, поступово зростає, хоча спочатку такий підхід здавався їм більш вимогливим. «Це потрібно ретельно опрацьовувати. По суті, це журналістське розслідування з позитивним фокусом», — пояснює вона. Важливо не зволікати на етапі дослідження і ретельно підготуватися, щоб уникнути ситуації, коли стаття заходить у глухий кут на половині шляху. В цьому випадку допоможуть чотири критерії, за якими можна оцінити, чи має історія журналістський потенціал для розв’язання проблеми.

Навіть якщо журналіст виявляє, що розв’язання проблеми не має щасливого кінця та не привело до задовільних результатів, історія не повинна бути втрачена. Зрештою, стаття, що описує невдалий досвід, може слугувати своїй меті та стати корисним уроком для інших, які можуть зіткнутися з подібною ситуацією.

Попри трудомісткість та витрати часу, статті, орієнтовані на рішення, є вигідними для редакцій. Це підтвердило дослідження SmithGeiger, проведене у 2020 році, в якому аналізувалася реакція читачів на статті, присвячені журналістиці рішень, у шести різних місцевих медіа в США. У всіх вікових групах, які брали участь у дослідженні, переважав інтерес до матеріалів, що висвітлюють саме рішення, а не лише проблему.

«Результати дослідження чітко підтвердили значну привабливість, вплив та ефективність підходу журналістики рішень у регіональних редакціях», – зазначає Ендрю Фінлейсон, віцепрезидент з досліджень solutionsjournalism.org.

Він рекомендує редакціям зменшити акцент на негативних новинах та більше заохочувати створення матеріалів, присвячених журналістиці рішень.

Дослідження також показало, що статті, орієнтовані на розв’язання проблеми, викликають більше довіри, ніж матеріали, зосереджені лише на самій проблемі. На десять відсотків більше читачів повідомили, що статті, присвячені розв’язання проблеми, змінили їхнє сприйняття і викликали бажання продовжувати стежити за редакційним висвітленням. І це незалежно від віку, статі чи географічного розташування. Загалом 51% респондентів віддали перевагу журналістиці рішень перед традиційними новинними статтями. І навпаки, лише 32% обрали б матеріал, орієнтований виключно на проблему.

Чотири критерії

Суть журналістики, орієнтованої на рішення, полягає не в створенні власного підходу до розв’язання певної проблеми, а в представленні вже застосованих рішень з їхніми позитивними та негативними ефектами.

За словами Черни, доцільно розбивати великі й складні проблеми на менші складові, для яких можна знайти відповідні рішення, про які варто писати. Зазвичай для великих проблем не існує універсального ефективного рішення. Шукаючи тему для статті, орієнтованої на вирішення, важливо точно визначити проблему, щоб було зрозуміло, на що конкретно спрямоване рішення. Суть статті полягає в представленні конкретних кроків і принципів, які привели від початкової проблеми до змін. Таким чином, встановлюється зв’язок між проблемою та її вирішенням.

Як уже згадувалося, організація Solutions Journalism Network розробила методологію, що включає чотири критерії, які допомагають журналістам створювати якісний контент, орієнтований на рішення, який не має стосунку до PR, активізму чи просто емоційних історій.

Першим критерієм є пояснення рішення. Автор має представити принцип роботи рішення та особливості його впровадження на практиці. Звісно, журналіст обмежений довжиною статті, тому важливо включити всю необхідну інформацію.

Другий критерій з’являється після визначення проблеми та полягає в забезпеченні зрозумілості принципу, щоб читач міг застосувати рішення на власному досвіді. Якщо розв’язання проблеми не може бути відтворене або випробуване іншими, воно не приносить практичної цінності.

Часто існує безліч тем та спроб вирішення, про які можна писати, але саме можливість їх передачі чи тиражування є ключовим фактором для того, щоб медіапродукт став справжнім внеском у громадську дискусію. Стаття повинна містити чіткий принцип та філософію даного рішення, включаючи рекомендації та можливості підвищення обізнаності.

Третім критерієм журналістики рішень є представлення надійних доказів того, що обраний підхід дійсно працює. Фактичні результати повинні бути ілюстровані конкретними прикладами, а рішення має бути перевірене на практиці. Необхідно уникати написання про те, що існує лише на папері. Для забезпечення певності доцільно включати точні кількісні дані, якщо такі є, а також статистику, результати досліджень та виявлені тенденції.

«Важливо не робити поспішних висновків й дати можливість говорити фактам та експертам. Думка журналіста не є пріоритетною; він лише виконує роль провідника в історії», – пояснює Черна.

Останній критерій полягає у вказівці на слабкі сторони проєкту. Ідеальних рішень не існує; всі вони обмежені певними факторами, які можуть робити їх неідеальними, з якими зіткнулися їхні автори. Це можуть бути фінансові перешкоди, брак кваліфікованих працівників, низький рівень поінформованості, обмежена доступність певних послуг, а також співпраця з державними адміністраціями тощо.

Отже, журналістика рішень не виконує роль сторожового пса демократії; вона скоріше є помічником. Цей підхід сприяє підвищенню якості та глибини журналістики, надихає читачів та збагачує публічне обговорення інноваційних підходів.

Цей текст було вперше опубліковано на чеському сайті EJO 20 травня 2024 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook.