Без незалежного суспільного мовника Україна не зможе бути повноцінною європейською державою, вважає голова Групи підтримки України при Єврокомісії Пітер Вагнер. Про головні проблеми, результати та сподівання щодо реформи він розповідає в інтерв’ю.

‒ Чому суспільне мовлення таке важливе для незалежних країн?

‒ Суспільне мовлення грає важливу роль у по-справжньому незалежних країнах, у тому числі в процесі побудови нації. Суспільний мовник здатний показати розмаїття регіонів країни ‒ політичне, культурне, освітнє. Все це допомагає об’єднати країну. Це ‒ одна з головних причин, чому, на нашу думку, суспільне мовлення таке важливе для України.

Ми переконані, що в цілому в країнах Східної Європи та в Україні зокрема суспільний мовник може допомогти сформувати здорове медіасередовище.

На жаль, в Україні високий рівень недовіри до медіа. Ваші ЗМІ вільні ‒ і ми дуже це поважаємо, але лише кілька – дійсно незалежні. Багато з них пов’язані з політичними чи бізнес-інтересами. Для людей це проблема, бо вони не знають, кому можна вірити. Особливо, коли мова йде про реформи – адже вони стосуються кожного в Україні.

Незалежний суспільний мовник, що виробляє якісний продукт, якому можна довіряти підвищить довіру до українських новин і дозволить глядачам і слухачам робити власні висновки.

Він також міг  би стати найкращим антидотом російській дезінформації, а це питання, як ми знаємо, дуже важливе для України.

‒ Чи помічаєте Ви прогрес у побудові суспільного мовлення в Україні? Що Ви можете сказати про результати?

‒ Для кожної реформи потрібен час. Але ми цілком задоволені прогресом. Ми також вважаємо, що на сьогодні це одна з найбільш успішних реформ в Україні.  Це результат роботи багатьох людей, включаючи представників громадянського суспільства ‒ і це заслуговує визнання. Для нас також дуже важливо, що Наглядова рада продовжує цю справу, справді  відстоює незалежність мовника, бореться за фінансування.

‒ За фінансування справді доводиться боротися.

‒ Ми особливо стурбовані тим, що всупереч закону про суспільне мовлення, що був ухвалений 2015 року, сума, передбачена Національній суспільній телерадіокомпанії, так і не була виділена з державного бюджету цього року. Більше того, її, ймовірно, можуть не виділити й наступного року. Раніше в червні Європейський Союз закликав уряд у рамках офіційної дискусії щодо Угоди про асоціацію виконати юридичні зобов’язання щодо повного фінансування ПАТ «НСТУ».

Деякі люди вбачають у пропозиції зменшити фінансування ПАТ «НСТУ»  спробу саботувати новий канал. Це дуже недалекоглядно, бо  суперечить інтересам усієї країни. Я вважаю, що ця – досить скромна – інвестиція повернеться безцінною користю для українського суспільства.

Також я знаю про нещодавнє рішення суду, згідно з яким ПАТ «НСТУ» доведеться успадкувати борг колишнього державного телеканалу. Нести тягар минулого, намагаючись збудувати щось нове – погана ідея. Новий мовник має бути зосереджений на виробництві нових програм, а не на поверненні старих боргів.

Належне фінансування є ключовим для майбутнього ПАТ «НСТУ». В першу чергу, це необхідно для забезпечення трансляції. Також потрібно створювати нові програми, виробляти більше новин. І головне: суспільний мовник має модернізуватися й реорганізуватися таким чином, щоб відображати розмір й різноманітність країни. Все це вимагає відповідних інвестицій. Якщо передбачені законом кошти не будуть виділені, це матиме суттєвий негативний вплив на якість програм і новин, що вироблятимуться. Більше того, брак фінансування загрожує модернізації телерадіокомпанії, а, отже, її майбутньому взагалі. Тому так, гроші зараз – велика проблема.

До речі, ЄС об’єднався з багатьма іншими міжнародними партнерами України (Німеччиною, Великою Британією, Швецією, Японією), щоб забезпечити деякі прямі інвестиції – додаткові до фінансування, виділеного відповідно до закону – для допомоги в модернізації ПАТ «НСТУ». Наш проект, що готується спільно з Deutsche Welle та BBC, допоможе побудувати й обладнати сучасний ньюзрум та навчати журналістів Суспільного, які працюють у відділі новин та аналітики.

‒ На Вашу думку, яка фінансова модель є найбільш прийнятною для українського суспільного мовлення?

‒ Це має бути українська модель, яка буде адаптована під вас. Немає єдиного, стандартного рішення щодо фінансування в країнах ЄС. У нас є дуже різні моделі ‒ хтось фінансується з податків, хтось отримує кошти з абонентської плати, яку сплачують глядачі і слухачі, хтось із реклами, а хтось комбінує різні джерела надходжень. У вас зараз хороше керівництво, яке намагається знайти модель, що пасуватиме Україні найкраще та працюватиме протягом довгого часу.

Але сьогодні важливо, щоб суспільному мовнику виділили кошти, передбачені законом. Сміливо будувати плани на майбутнє можна буде тільки тоді, коли мовник матиме стабільне фінансування.

‒ Коли можна буде сказати, що реформа вдалася?

‒ Реформи ніколи не закінчуються: це безперервний процес. Це, безумовно, стосується суспільного мовника, який мусить постійно адаптуватися й боротися за свою нішу в сучасному й різноманітному медіасередовищі. Таким чином, суспільному мовнику доведеться стежити за рейтингами  у порівнянні з приватними каналами, переконуючись у тому, що  його програми настільки ж цікаві та якісні. Але у випадку з суспільним, рейтинги ‒ це не все. Такий мовник має постійно стежити за тим, чи є його контент  незалежним і об’єктивним. ПАТ «НСТУ» має постійно підтримувати високий рівень довіри громадян України. Якщо Суспільне  стане найнадійнішим серед усіх українських ЗМІ та  зможе підтримувати цю довіру, тоді реформу можна буде назвати вдалою. Те, що ми бачили досі, дає велику надію. І ми бажаємо вам успіхів у майбутньому у вашій життєво важливій роботі.

Фото: guzi4real (Twitter, Peter M. Wagner)