«На Заході журналістика видається комерційно життєздатною, а тому вважається, начебто так воно всюди. Проте це не про інші частини світу, особливо країни, що розвиваються, де економікам бракує масштабу», – ця думка виконавчого директора новинного порталу Malaysiakini Премеша Чандрана (Premesh Chandran) лежить в основі нового звіту «Боротьба за виживання: медіастартапи Глобального Півдня» (Fighting for Survival: Media Startups in the Global South), який досліджує перешкоди, з якими стикаються новинні медіа в країнах, що розвиваються.
«Боротьба за виживання» є продовженням попереднього звіту «Видавництво за копійки» (Publishing for Peanuts), який у 2015 році підготували Аня Шиффрін (Anya Schiffrin), Джей Джей Робінсон (J.J. Robinson) та Крістен Ґреннан (Kristen Grennan) – професори Школи міжнародних відносин та публічної політики при Колумбійському університеті (Columbia University). Тоді вони розглянули 35 журналістських стартапів із країн так званого Глобального Півдня.
Через три роки Шиффрін із новою командою дослідників повернулася до цієї теми і зосередилася на окремих історіях медіа, що займаються журналістськими розслідуваннями, а саме на їхніх стратегіях виживання у різних політичних та економічних умовах.
Серед досліджуваних проектів: Daily Maverick з Південної Африки, зімбабвійський Центр інновацій та технологій, кенійський IHub, 7iber із Йорданії, Himal Southasian зі Шрі Ланки та El Daily Post з Мексики. Більшість медіа працюють в інтернеті та використовують мобільні сервіси для поширення інформації.
Виживання і провал
Дослідницька команда залучила 21 видання, що взяло участь у проекті 2015 року, а також додала ще п’ять нових ресурсів. Виявилося, що три стартапів із першого дослідження зазнали краху, а шість серйозно трансформувалися чи змінили назву. У цього було багато причин. Головний виклик, з яким зіштовхувалася більшість стартапів – це фінансова нестабільність. Крім того, перешкодою для нових медіа в країнах на зразок Мексики були політичні риики та фізичні загрози для журналістів.
Більшість стартапів безперервно намагалися знайти стабільні джерела фінансування. Через ненадійність доходів від реклами та краудфандингу для більшості головним джерелом фінансування стали пожертви. Однак, новим викликом є зберігати зацікавлення донорів протягом тривалого часу. Шість організацій із 17, які відповіли на запитання про те, чи їхні доходи покривають видатки сказали, що не покривають. Десять із досліджуваних медіа найняли працівників, які займаються фандрейзингом та пишуть грантові заявки.
Рентабельність та фінансові труднощі
Щоб описати довготермінові перспективи стартапів, автори звіту надають перевагу використанню слова життєздатність (viability), а не стабільність (sustainability). На їхню думку, у випадку стабільності фокус на тому, чи медіа може приносити прибуток, в той час як життєздатність покриває більше, ніж фінансовий аспект – воно також стосується інтеграції медіа з його спільнотою. Досліджувані стартапи були більше мотивовані бажанням обслуговувати свої спільноти, ніж заробляти гроші. Проте цих гарних намірів не досить, щоби гарантувати виживання.
У цьому контексті Петер Дезелерс (Peter Deselaers), Кайл Джеймс (Kyle James), Рула Міхаел (Roula Mikhael) та Лаура Шнайдер (Laura Schneider) розглядають підхід, за який виступає Академія Deutsche Welle. Він включає п’ять різних аспектів медійного середовища (економічний, політичний, контент, технології та спільноту) як модель того, як підвищити життєздатність медіа. На їхню думку, медійні ресурси, що досягли успіху в отриманні балансу між цими аспектами, мають більші шанси на виживання.
Стратегії та рішення
У звіті рекомендується започаткувати галузевий орган, який би допомагав меншим ресурсам набути навичок фандрейзингу (в тому числі йдеться про пошук фінансування на міжнародному рівні). Автори також підкреслюють необхідність глобальної ініціативи з фінансування медіа, а також звертають увагу на роль, яку відіграє Глобальна мережа розслідувальної журналістики (Global Investigative Journalism Network, GIJN) у підтримці нових медіапроектів, допомагаючи їм розробляти бізнес-стратегії.
Самі засновники та редактори стартапів також мають деякі поради для новачків у цій сфері. Кілька учасників дослідження звернули увагу на важливість думок про бізнес із першого дня, а також необхідність довготривалого фінансового плану. Колишній головний редактор мексиканської El Daily Post Октавіо Рівера Лопез (Octavio Rivera López) застерігає нові стартапи від помилок, що призвели до невдачі його медіа. Роздумуючи про уроки, засвоєні на власному досвіді, він робить висновок: «Треба думати не про одне, а про багато джерел доходу. Ви маєте шукати гранти, а не лише рекламу чи продавати якісь продукти. Ви маєте знати, що для розвитку проекту потрібен час. Вам треба мати гроші, аби вижити. Краще починати з малого і потім рости, наскільки зможете».
Переклад з англійської мови статті «Struggling to survive: the story of media startups in the Global South»
Зображення: обкладинка звіту “Fighting for Survival”, опублікована Центром міжнародної підтримки медіа (CIMA)
Підпишіться на нашу щомісячну e-mail-розсилку найцікавішого у сфері медіа
Tags: бізнес-моделі, дослідження, стартапи