Зображення: Pixabay/mohamed_hassan

Попри невелику популярність серед широкого загалу, Твіттер все активніше використовується у політичній комунікації, зокрема журналістами. Ситуацію в Німеччині описує професор Вільного університету Берліна Йоахім Треббе.

Пряма сфера впливу Твіттера – досить обмежена. У Німеччині лише близько двох відсотків населення використовують сервіс коротких повідомлень щоденно, близько п’яти відсотків – принаймні раз на місяць. Тим не менш, у сфері політичних новин він стає все важливішим. Цей сервіс використовують не лише популістські політики (наприклад, Дональд Трамп) чи партії (як-от націоналістична політична сила «Альтернатива для Німеччини»), щоб оминути традиційні виборчі процеси за участі журналістів, а доносити свій контент безпосередньо народу. До цього додається ще один фактор: політичні журналісти стежать за цими процесами і все активніше використовують Твіттер як джерело для пошуку інформації.

Крістіан Нюрнберґк (Christian Nuernbergk) з Трірського університету (Universität Trier) та Ян-Гінрік Шмідт (Jan-Hinrik Schmidt) з Габмурзького інституту медіадосліджень імені Лейбніца (Leibniz-Institut für Medienforschung Hamburg) дослідили, як члени організації парламентських кореспондентів Bundespressekonferenz у Берліні – тобто столичні кореспонденти головних німецьки медіа – використовують Твіттер у їхній щоденній роботі. Для цього вони опитали 136 журналістів та проаналізували понад 240 тисяч твітів депутатів Бундестагу та столичних кореспондентів.

Широко використовується журналістами

Результати демонструють особливий статус Твіттера в політичній журналістиці. Понад дві третини опитаних журналістів сказали, що ведуть власний твіттер-профіль. Більше половини використовують аккаунт багато разів щоденно, але передусім пасивно – щоб стежити за іншими та споживати контент. Трохи більше 40 відсотків твітять активно, поширюють власні та чужі матеріали.

Ще цікавішим та глибшим є висновок, що Твіттер використовують передусім ті журналісти, які погоджуються, що твіти політичних діячів відіграють головну роль у приверненні уваги громадськості. Це, зрештою, призводить до того, що все більше політиків використовують цей канал – щоби зацікавити впливових політичних журналістів.

Якщо заглибитися, то стане помітно, що через цю спіраль взаємного спостереження та очікувань посилюється моніторингова та розповсюджувальна функція політичної журналістики – хоча її так хочуть уникнути політики-активні користувачі Твіттера.

Christian Nuernbergk und Jan-Hinrik Schmidt (2020): Twitter im Politikjournalismus. Ergebnisse einer Befragung und Netzwerkanalyse von Hauptstadtjournalisten der Bundespressekonferenz. In: Publizistik 65 (2020). https://doi.org/10.1007/s11616-019-00557-4

З німецької мови статтю «In der Twitter-Spirale» переклала Галина Будівська

Вперше опубліковано у tagesspiegel.de 12 січня 2020 р.