“Dataři – подкаст Чеського радіо, який намагається інноваційно використовувати дані

Швидкість і чіткість – основні принципи журналістики. Вони означають, що матеріал треба підготувати у щонайстисліші терміни, але і результат потрібен бездоганно чистий. Та як бути журналістам, що працюють із величезною кількістю складних даних?

«Про будь-який наш проект ми можемо сказати “Це ще складніше”», – так Петр Кочі (Petr Kočí) із команди журналістики даних Чеського радіо резюмує виклики, з якими зіштовхуються він та його колеги.

EJO розпитала Петра Кочі та його колегу Яна Цибулку (Jan Cibulka) про журналістику даних у Чехії. Говорили про те, як затяжну та мінливу роботу з аналізу даних узгоджувати із напруженим графіком новинної агенції, як із купи інформації витягти чіткий заголовок та як знаходити цікаві дані.

Команда з журналістики даних могла б швидко діставати дані, потрібні для щоденних новин. Але колеги рідко звертаються до нас по допомогу.

На перший погляд, робота журналістів даних Чеського радіо не дуже відрізняється від роботи інших їхніх колег. Вони також стежать за темою протягом певного часу, мають мережу експертів, політиків, громадські організації тощо. Крім цього, вони співпрацюють з іншими відділами Чеського радіо та надають дані, яких ті потребують.

Один із найбільших викликів – як зробити ефективний внесок у щоденну роботу всієї мережі. «Іноді для новинних історій потрібні дані. Ми могли б їх досить швидко дістати і хотіли б робити більше, але редактори рідко звертаються до нас по допомогу», –  скаржиться Петр Кочі.

Потрібна уважність

Робота журналістів, які працюють із даними, часто розходиться із такими цінностями новин, як швидкість, зрозумілість та чіткість. «Коли ви заглиблюєтесь у дані, то часто розумієте, що пояснити це швидко та просто неможливо», – каже Кочі.

Він згадує нещодавню історію довкола статистичних даних річного звіту Державного інституту контролю за наркотиками. Із цифр випливало, що споживання антидепресантів у Чехії різко зросло за останні роки. «Такі числа для тих, хто не в темі, звучать тривожно. Тож зайнята редакція легко може підібрати сенсаційний заголовок», – зазначив він.

Однак, коли команда попросила психіатра прокоментувати, що може стояти за таким різким зростанням, прояснилася інша картина. «Насправді це не такі вже й великі цифри. Нове покоління психофармацевтичних препаратів спричинило збільшення споживання, оскільки змінилися умови їхнього призначення», – пояснює Кочі.  І додає, що треба дуже обережно інтерпретувати дані – адже такі ситуації можуть виникати часто.

Дорога іграшка?

Деякі чеські редакції наймають спеціалістів з даних. Це можна пояснити тим, що для гарної журналістики даних треба багато часу, а чи буде у роботи результат – невідомо.

Інколи іти пішки – швидше. Карта, яку підготувало Чеське радіо, показує час пішого ходу між станціями.

«Журналістика даних не окупиться в сучасних економічних моделях чеських ЗМІ. Економічно вигідніше найняти стажера для збору та публікації прес-релізів чи інших PR-матеріалів. Це навряд чи це якісний контент, але його обсяг та швидкість створення генерують дорогоцінні кліки», – розповідає Цибулка.

Працюючи на суспільному мовнику, ми маємо більше підтримки та простору для роботи, ніж раніше у комерційному медіа

Команда даних Чеського радіо розпочала свою роботу кілька років тому в щоденній рубриці консервативної щоденної газети Hospodářské noviny.  Зрештою, газета вирішила розпустити команду через брак ресурсів. Тогочасний головний редактор пояснив їм, що мати відділ журналістики даних – наче володіти блискучим кабріолетом: це дорога іграшка, яка гарно виглядає, але не підходить для щоденного використання.

«Працюючи на суспільному мовнику, ми маємо більше підтримки та простору для роботи, ніж раніше у комерційному медіа», – каже Кочі. Газета Hospodářské noviny все ще не має спеціальної команди для роботи з даними і обмежується зусиллями кількох ентузіастів зі статистики та інфографіки.  Ще один великий видавничий дім, Vltava-Labe-Media, найняв одного журналіста даних. Інші видавці та редакції покладаються на комерційні статистичні агентства.

Добуваючи дані

Дані надходять із різних джерел, більшість із яких – онлайнові. «З мого досвіду, близько 80% даних, які ми використовуємо, збираються в інтернеті.  Це не обов’язково означає, що вони легко доступні. Для доступу до якісних даних треба більше, ніж просто технічні навички», – зазначає Кочі, додавши, що журналістам-нефахівцям наявні дані часто складно читати та інтерпретувати.

Для доступу до якісних даних треба більше, ніж просто технічні навички

У деяких випадках журналісти власноруч збирають первинні дані. Наприклад, у проєкті «Як шкодить марафон» бігуна-аматора забезпечили датчиками, що відслідковують його життєві показники під марафону.  Лікар проаналізував дані, зібрані в режимі реального часу, і в прямому ефірі прокоментував уплив таких виснажливих фізичних навантажень на організм бігуна. «Завдяки доступу до даних лікар зміг запобігти його травмуванню», –  сказав Цибулка.

Ще один спосіб збору даних – вимагати їх від державних органів, використовуючи законодавство про свободу інформації. Влада зобов’язана надавати інформацію. Проте, щоб отримати її, команді збору даних неодноразово доводилося вдаватися до правових заходів. «Станом на зараз ми подали 12 позовів, а могли б подати і більше.  Та весь цей процес займає багато часу – і не дуже резонно отримувати дані через три роки після того, як вони були потрібні. Влада знає, що поки суд прийме рішення, дані вже застаріють. У деяких випадках журналіст, який подав позов, на момент його врегулювання вже просунувся далі», – пояснює Цибулка.

Повільний прогрес

Влада Чехії надто повільно публікує відкриті урядові дані. До 21 листопада 2019 року Національний каталог відкритих даних, підпорядкований Міністерству внутрішніх справ, зареєстрував лише 38 суб’єктів надання цих даних (включаючи органи державної влади, компанії та муніципалітети). При цьому значна частина оприлюдненої інформації є неповною.

Велика частина відкритих даних публікуються тільки для проформи

«Велика частина відкритих даних публікуються тільки для проформи. Важлива інформація часто відсутня», – резюмує Цибулка готовність влади зробити державні дані легко доступними. Його досвід збігається з оцінкою Міжнародного барометра відкритих даних (ODB), який класифікує країни за ступенем відкритості даних.  У 2016 році ODB поставив Чехію на 31 місце, оцінивши її лише в 44 бали зі 100.

Зображення: логотип подкасту  Dataři, інфографіка про празьке метро,  підготовлена командою даних Чеського радіо (використані з дозволу авторів)

Переклад з англійської мови статті Clarifying the complex: Czech Radio’s data journalism team: Дарія Сингаєвська