Той факт, що медіа країн Європейського Союзу мало цікавляться ЄС, тривалий час вважається найбільшою перешкодою для появи європейської публічної сфери. Та сьогодні нам також необхідно подумати, чи обов’язково зосередження на європейських проблемах означає бажаність спільної європейської ідентичності – того, що ми могли б у цьому контексті назвати взаємопроникненням.

Чи може такий фокус навпаки свідчити про більш негативну тенденцію? Політики-популісти, як-от Борис Джонсон (Boris Johnson), Віктор Орбан (Viktor Orbán) і Маттео Сальвіні (Matteo Salvini), часто використовують ЄС і його представників як об’єкти насмішок у своєму прагненні розпалити ворожнечу до ідеї об’єднаної Європи. Однак, хоч одержимість популістів темою ЄС допомагає забезпечити домінування європейських проблем у медійному порядку денному їхніх країн, це не дорівнює створенню європейської публічної сфери. 

На виборах до Європейського парламенту в 2019 році домінував Брекзит, найбільша загроза єдності ЄС з моменту його створення. Це були вибори крайнощів: ніколи раніше не спостерігалося вищої явки виборців, ніколи не було такого розколу в новообраному парламенті. Це історичне голосування дало можливість оцінити стан європейської публічної сфери й поглянути на різні типи медійного висвітлення.

Різний фокус медіа

У нашому дослідженні ми розрізняємо горизонтальну європеїзацію (наскільки інші країни ЄС і їхні політичні лідери фігурують у медіависвітленні країн-членів) і вертикальну європеїзацію (наскільки медійне висвітлення зосереджено на самому Європейському Союзі – його інститутах, політиках тощо).

Частка / кількість горизонтальних тем і згаданих країн ЄС

Ми застосували двоетапний підхід до оцінки та порівняння різних типів медійного висвітлення. Перший етап включав аналіз 57 943 статей про вибори в ЄС із застосуванням алгоритмів для визначення обговорюваних тем.

Статті були взяті з низки впливових медіа досліджуваних країн: Німеччини, Угорщини, Італії, Польщі, Португалії, Чеської Республіки та Великої Британії. Тематичні карти, створені в рамках цього процесу, потім були проаналізовані міжнародною групою дослідників з мережі «Європейська обсерваторія журналістики» (EJO). Результати алгоритмічного аналізу були інтерпретовані з урахуванням конкретного контексту окремих країн – переважних політичних дискурсів і наративів, загальної політичної та культурної ситуації тощо. Метою було об’єднати відносно об’єктивні результати, отримані за допомогою алгоритмів, із баченням експертів з цих країн.

«Горизонтальне» висвітлення проти «вертикального» 

Дослідження підтверджує, що два різних типи медійного висвітлення – горизонтальна й вертикальна європеїзація, як зазначено вище, – це різні явища й мають бути розглянуті окремо. Вони, здається, виконують різні функції в досліджуваних публічних сферах, як проілюстровано в таблицях. Однак, якщо ми подивимося на результати опитувань громадської думки Євробарометра, проведених навесні 2019 року для визначення рівня схвалення членства в ЄС у різних країнах, ми побачимо появу закономірності.

Частка/кількість вертикальних тем і частка комбінованого вимірювання (сума горизонтальних і вертикальних тем)

Перше вражаюче відкриття полягає в тому, що Португалія і Німеччина, де були зареєстровані найвищі рейтинги схвалення ЄС – 69% і 76% відповідно, також є країнами з найвищою часткою горизонтально орієнтованого медійного висвітлення. Зацікавлення іншими країнами ЄС можна пояснити позитивним ставленням до ЄС в цілому. Португалію і Німеччину можна розглядати як народи ЄС, які в цілому ідентифікують себе з європейськими цінностями й тому можуть бути описані як конвергентні.

З іншого боку – країни з найнижчими рейтингами схвалення членства ЄС – Чеська Республіка (33%) й Італія (36%). Це також ті, чиї медіа містили найменше  вертикальних посилань. Висвітлюючи вибори в ЄС, медіа цих країн мало звертали уваги на сам ЄС, його інститути і представників; натомість приділяли увагу  національним питанням. Загалом Чеська Республіка й Італія є групою менш інтернаціоналізованих народів, які можна охарактеризувати як орієнтовані на національну державу.

Третя група характеризується середнім рейтингом схвалення (Великобританія: 43, Угорщина: 61, Польща: 68, середній рейтинг по ЄС: 61). Ще одна спільна риса цих країн полягає в тому, що висвітлення ЄС в медіа демонструє найбільшу розбіжність між цінностями вертикальної і горизонтальної європеїзації, при цьому вертикальні теми набагато перевищують горизонтальні теми.

Сильніше, ніж у більшості інших досліджених країн, угорські, польські та британські медіа зображують ЄС як монолітне утворення, особливо в контексті конфліктів між цими країнами-членами і Європейським союзом. Іншим членам ЄС приділяється дуже мало уваги. Ця характеристика найбільш яскраво виражена в Угорщині й Польщі, де преса часто відображає точку зору уряду, критично налаштованого до ЄС. Помітна різниця в ступені вертикальної і горизонтальної європеїзації пов’язана з конфронтаційним ставленням до ЄС.

Ця класифікація країн як конвергентних, орієнтованих на національні держави і конфронтаційних, не має прямого стосунку до їхніх медіасистем. Однак, варто зазначити, що Угорщина й Польща, країни з нашої вибірки з найнижчим рівнем свободи преси згідно з Всесвітнім індексом свободи преси Репортерів без кордонів 2019 року, відносяться до конфронтаційної категорії. Тимчасом, Німеччина й Португалія, країни з вибірки з найвищим рівнем свободи преси, представляють конвергентний тип.

Результати нашого дослідження показують, що європеїзація медіа – це не обов’язково добре. Конфронтаційне висвітлення – це свого роду популістська європеїзація: вона фокусує увагу на ЄС, але й водночас розпалює антиєвропейські настрої й тим самим сприяє загальній поляризації. У контексті недавніх змін, особливо референдуму про Брекзит, виправдано говорити про токсичну європеїзацію, яка проєктує образ брюссельської еліти як чужої сутності. Це різко контрастує з проєвропейськими репортажами, які спираються на точки зору різних країн-членів і, таким чином, роблять внесок у загальну європейську ідентичність.

Переклад з англійської мови статті «Toxic Europeanisation – coverage of the 2019 EU elections»: Валерія Федоренко

Повна академічна публікація англійською мовою: “The State of Europeanisation: Between Clash and Convergence. A Comparison of the Media Coverage of the 2019 European Elections in Seven Countries”. Автори: Ґерет Фон Нордхайм (Gerret Von Nordheim), Tina Bettels-Schwabbauer (Тіна Беттельс-Шваббауер), Philip Di Salvo (Філіп Ді Сальво), Paula Kennedy (Пола Кеннеді), Kornélia R. Kiss (Корнелія Кіс), Michal Kus (Міхал Кусь), Ana Pinto Martinho (Ана Пінто Мартіньо), Sandra Stefanikova (Сандра Стефанікова) та Décio Telo (Деціо Тело).

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та Twitter і підписуйтеся на щомісячну розсилку