Зображення: Asma Abidi

Одночасно піднялася і глобальна хвиля дезінформації та неправдивої інформації, підживлюючи хибні уявлення про вірус та сіючи страх і паніку по всьому світу. Теорії змови про походження вірусу і далі ширяться, а особливо – в інтернеті; з’явилися численні неправдиві заяви про ліки від хвороби.

Зростання кількості ненадійних джерел інформації – головний виклик для журналістів та їхньої аудиторії, але фактчекінгові проєкти роблять все можливе, щоб спростувати фейки та підживлювану панікою дезінформацію.

Як фактчекери борються з фейками?

Пропонуємо огляд того, які кроки зробили глобальні фактчекінгові платфоми, щоб надавати верифіковану та надійну інформацію про коронавірусю.

Американський фактчекінговий сайт PolitiFact, яким володіє неприбутковий Інститут медіадосліджень Пойтнера (Poynter Institute for Media Studies), опублікував багато статей, що спростовують неправдиву інформацію, що ширилася онлайн у тижні після початку спалаху. Кожна стаття завершується списком ресурсів, які PolitiFact використовують під час процесу фактчекінгу. PolitiFact підготували для своїх читачів путівник неправдивою інформацією про коронавірус, в якому аналізують оманливі твіти та дописи у Фейсбуці, а також фейки, що стали вірусними у WhatsApp чи інших месенджерах. The Washington Post писала про використання WhatsApp для  поширення теорій змов та дезінформації про коронавірус.

Британська незалежна фактчекінгова організація FullFact започаткувала спеціальну розсилку, присвячену новинам про коронавірус – читачі можуть отримувати останні факти на електронну пошту.

Після першого випадку у Тропічній Африці WhatsApp – один із найпопулярніших в Африці месенджерів – став ключовим каналом поширення дезінформації та неправдивої інформації.

Перший на континенті незалежний фактчекінговий вебсайт AfricaCheck, випускає голосове аудіо-шоу під назвою «What’s crap on WhatsApp»,  щоб розвінчувати фейки та чутки, що поширюються переважно через групи у месенджері. На початку лютого спеціальний випуск “What’s crap on WhatsApp?” був присвячений хвилі оманливої та небезпечної інформації про спалах коронавірусу в Африці.

Нігерійський редактор AfricaCheck Девід Айкобі (David Ajikobi) розповів EJO про Kweli, фактчекінгового чатбота. Він розроблений для того, щоб його підписники могли надіслати запит на перевірку отриманого мобільного контенту. Як тільки правдивість перевірили, чатбот надсилає користувачу результати перевірки через голосові повідомлення.

У 2017 році французьке новинне агентство Agence France Presse (AFP) започаткувало фактчекінговий блог AFP Fact Check. Зараз задіяні 70 фактчекерів, які перевіряють контент із 30 країн різними мовами, серед яких французька, англійська, іспанська, арабська та індонезійська.

Одна із фактчекерів AFP Жюлі Шарпентра (Julie Charpentrat) каже, що вона та її колеги верифікували багато шахрайських попереджень, що маскувалися під офіційні. Вони стосувалися нібито нових випадків захворювання, а також рекомендацій нібито від державних органів у сфері охорони здоров’я. Фактчекери AFP також натрапляли на неправдиву інформацію про те, як уникнути вірусу. Шарпентра звертає увагу, що багато цих порад насправді можуть завдати шкоди і навіть привести до смерті.

Низка інших фактчекінгових команд, таких як Les décodeurs у газеті Le Monde, The Observers у France24, Fact Check агенції AP та Snopes також докладають багато зусиль, щоб боротися зі зливою онлайн-дезінформації.

Ключове – це співпраця 

У січні 2020 року армія фактчекінгових організацій із 30 країн об’єднала зусилля для перевірки інформації про COVID-2019. Цей проєкт співпраці координувала незалежна Міжнародна фактчекінгова мережа (International Fact-Checking Network, IFCN), до якої входять близько 80 прибуткових та неприбуткових організацій у 40 країнах. Фактчекери, залучені до цього проєкту, започаткували два хештеги у соціальних мережах (#CoronaVirusFacts та #DatosCoronaVirus). Крім цього, вони використовують Google Docs, Таблиці та канал у Slack, щоб поширювати лінки на неправдивий контент, а також опубліковані спростування – аби журналісти могли перекладати і адаптувати ці матеріали своїми мовами для локальних контекстів.

Віце-директор IFCN Крістіна Тардаґіла (Cristina Tardáguila) сказала EJO, що з початку своєї роботи проєкт опублікував понад 500 спростувань та 7 звітів. Список із перших шести звітів можна знайти наприкінці цієї статті Тардаґуіли.Фактчекери IFCN використовують систему тегування ClaimReview, розроблену Schema.org, щоби допомогти фактчекерам бути помітнішими у Google-пошуку і промотувати їх у соціальних медіа, зокрема у Facebook. IFCN також підштовхує такі платформи як Google, Facebook та Twitter збільшити свої зусилля у протидії дезінформації про коронавірус, зокрема вдосконалити поверхневу перевірку фактів.

Що робити журналістам?

• Перевіряйте спростування, що вже існують

Fact Check Explorer компанії Google дозволяє користувачам знайти недавні результати фактчекінгу на тему коронавірусу. Пояснення про те, як працює новий інструмент можна знайти тут. Більше про зусилля Google із забезпечення своїх користувачів доступом до надійної інформації можна прочитати на сторінці Crisis Response. У співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров’я Google також запустив  SOS-сповіщення, що з’являється вгорі сторінки з результатами пошуку, коли людина шукає інформацію про коронавірус.

• Будьте уважними до фотографій та відео

Онлайн-фото чи відео, на які ви натрапили в інтернеті, або ж контент від користувачів можна перевіряти за допомогою таких інструментів верифікації, як обернене зображення на Google, Baidu чи розширення Tineye (для фото) та зручний для користувачів ресурс Invid для відео. Додаткові інструменти, такі як  Google Maps, Google Earth та Street View, можуть бути дуже корисними, коли треба перевірити локацію та орієнтири.

• Завжди звіряйтеся з офіційними джерелами

Пам’ятайте, що десь існує офіційна інформація. Попри те, що деякі уряди можуть намагатися приховати ситуацію в їхніх країнах, офіційні сайти у більшості випадків є надійним джерелом інформації про вірус та його поширення на певній території.

• Всесвітня організації охорони здоров’я
• Європейський центр з профілактики та контролю
• Центри з контролю та профілактики захворювань в США 

Інші корисні поради:

• Пам’ятка з безпеки СPJ: Висвітлення спалаху коронавірусу (від Комітету захисту журналістів)
• Поради: Висвітлення епідемії коронавірусу ефективно без поширення неправдивої інформації  (від The Open Notebook) 

*Згідно з даними ВООЗ, станом на 18 березня 2020 року зафіксовано 184 975 підтверджених випадків інфікування вірусом по всьому світу.  Вірус забрав понад 7 500 життів.

Переклад з англійської мови статті «Fact-checkers go into battle against coronavirus misinformation»