У 2022 році до Німеччини прибуло більше біженців з України, ніж під час «кризи біженців» 2015 року (міграційна криза 2015 року — гуманітарна катастрофа, викликана масовим напливом мігрантів до Європи з охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу. Найбільша міграційна криза в Європі з часів Другої світової війни — перекладач). Проте публічний дискурс про біженців був сприйнятий спостерігачами по-різному — часто більш позитивно. Нещодавній аналіз газети Bild досліджує, чи існують насправді вимірювані відмінності між повідомленнями про біженців у 2015 і 2022 роках, і якщо так, то які саме. (Газета була особливо критично налаштована щодо імміграції починаючи з 2015 року).

Близько мільйона людей: саме стільки шукали притулку в Німеччині у 2022 році внаслідок російської агресії проти України (BMI, 2023). Це означає, що лише з України у 2022 році було прийнято більше людей, ніж за весь 2015 рік — рік, коли часто говорили про «кризу біженців» (BAMF, 2016). З усім тим, спостерігачі швидко висловили враження, що висвітлення біженців у 2022 році було напрочуд більш позитивним, ніж у 2015 році. Тоді медіа повідомляли про біженців дещо неоднозначно (а з передноворічної ночі 2015/2016 років явно негативно), зосереджуючись, зокрема, на політичних аспектах імміграції (Fengler та ін., 2018; Hestermann, 2020; Maurer та ін., 2023). Біженці відігравали лише підпорядковану роль як актори (див. Haller, 2017; Fengler & Kreutler, 2020; Maurer та ін., 2023).

Обговорення цих відмінностей стало приводом для наступного кількісного контент-аналізу, який досліджував те, чи можна припущення, яке ще не було науково підтверджено, також підтвердити емпірично. Щоб з’ясувати це, було проаналізовано та систематично порівняно репортажі газети Bild у 2015 та 2022 роках. Газета Bild була обрана як предмет дослідження тому, що, з одного боку, вона охоплює дуже велику аудиторію як німецька щоденна газета з найбільшим тиражем. З іншого боку, таблоїдна газета вже привертала увагу у 2015 році та в наступні роки через свої критичні та негативні репортажі про біженців (Maurer та ін., 2018). Оскільки такі дослідники, як Ессес та ін. (2013) і Еберл та ін. (2018), припускають, що медіа також мають значний вплив на соціальне сприйняття біженців, важливо регулярно проводити науковий аналіз такої преси з великим охопленням аудиторії, як Bild.

Таке дослідження було проведене навесні 2024 року під назвою «Біженці тоді та зараз: порівняльний кількісний контент-аналіз репортажів про біженців у 2015 та 2022 роках». В рамках бакалаврської роботи було закодовано 200 статей, які були опубліковані протягом дванадцяти тижнів. Щоб мати можливість якомога краще порівняти результати, було вирішено знову проаналізувати контент за 2015 рік — навіть попри те, що цей період вже був предметом кількох досліджень. Таким чином, у бакалаврській роботі було проаналізовано репортажі газети Bild про біженців у 2015 та 2022 роках, при цьому особливий інтерес становили категорії тем, акторів, фреймів та роль біженців.

Результати показали, що існують значні відмінності між висвітленням теми біженців під час «кризи біженців» у 2015 році та після прибуття українських біженців у лютому 2022 року. Найчіткіші відмінності виявлені щодо акторів, тем і медіафреймів.

Тематика повідомлень про біженців у 2015 та 2022 роках

Якщо результати за 2015 рік значною мірою відповідали попереднім дослідженням і ще раз підтверджували сильну політичну спрямованість тогочасних репортажів, то у 2022 році спостерігалася зовсім інша картина. Значно меншу роль стали відігравати політичні питання. Наприклад, політика щодо біженців, яка була головною темою в середньому кожної четвертої статті у 2015 році, була визначена як така лише у дев’яти відсотках проаналізованих статей у 2022 році. Натомість теми допомоги біженцям та становища біженців домінували в репортажах газети Bild, складаючи майже половину основних тем — загалом 49%. Для порівняння, у 2015 році ці дві теми були головними лише у 23% випадків. Виклики, пов’язані з рухом біженців, відігравали тоді ще більшу роль – 15% (у 2022 році – 10%).

Актори в репортажах про біженців 2015 та 2022 років

Існували також чіткі відмінності між двома роками, коли справа дійшла до акторів репортажів. У 2022 році біженці фігурували як ключові гравці значно частіше, ніж у 2015 році (зростання на 8%). У той час – відповідно до тематичної спрямованості – політики були найпоширенішими головними дійовими особами – 41%, що ще раз підкреслює політичну спрямованість репортажів про біженців у 2015 році.  У 2022 році вони були визнані головними акторами лише у 25% проаналізованих статей. Також помітно змінилася кількість приватних осіб як акторів: якщо у 2015 році вони були в центрі уваги лише в 5% випадків, то у 2022 році про них переважно йшлося у 21% статей. Вважається, що причина такої несподіваної зміни полягає в тому, що у 2022 році, як описано вище, газета Bild значно частіше повідомляла про допомогу біженцям, і на цьому тлі приватні особи, які беруть участь або приймають біженців, також могли відігравати більшу роль.

Результати свідчать про те, що репортажі газети Bild у 2022 році були набагато «ближчими» до біженців, ніж у 2015 році. Замість того, щоб зосередитися на політичних аспектах руху біженців, газета поставила на перший план становище людей і пов’язані з ним кампанії з надання допомоги.

Медійні фрейми висвітлення теми біженців у 2015 та 2022 роках

Це враження підтверджують і результати аналізу фреймів. У 2022 році фрейми підтримки та співчуття становили майже дві третини виявлених фреймів. Ці фрейми імпліцитної оцінки були зібрані, коли стаття стосувалася кампаній допомоги та солідарності з біженцями (фрейм підтримки) або коли фокус був зосереджений на особистих долях та історіях біженців (фрейм емпатії). Для порівняння: у 2015 році вони не становили навіть третини закодованих фреймів. Натомість тоді більш виразними були фрейми кризи та спроможності, які стосувалися проблем і викликів, пов’язаних із біженцями (фрейм кризи), а також браку можливостей для прийняття біженців (фрейм спроможності). У 2015 році висновки Маурера та ін. (Maurer et al., 2023) підтвердили, що в тогочасних репортажах біженців зображували амбівалентно. Наприклад, в одній статті біженці були охарактеризовані як люди, які потребують співчуття, в той час, як в наступній статті про них говорилося як про тягар і кризовий фактор для приймального суспільства. Однак у 2022 році не могло бути й мови про амбівалентне зображення, оскільки біженці в цей період переважно зображувалися втікачами від війни, які потребують допомоги, і як учасників операцій з надання допомоги. Ці відмінності також відображені в досліджуваній тенденції фреймів: газета Bild оцінювала біженців набагато позитивніше у 2022 році, ніж у 2015 році.

Роль біженців у репортажах 2015 та 2022 років

Категорію «Роль біженців» було введено для аналізу того, чи висловлюють свою думку біженці, і як часто. Хоча в цьому відношенні також очікувалася чітка різниця між 2015 і 2022 роками, під час аналізу даних було виявлено лише незначні відмінності. І у 2015, і у 2022 роках біженці жодного разу не згадувалися в понад 80% проаналізованих статей. Отже, маргіналізація біженців як спікерів у репортажах, яку вже виявили кілька дослідників (пор. Fengler & Kreutler, 2020; Hestermann, 2022; Haller, 2017; Maurer et al., 2018), збереглася й у 2022 році.

Висновки

Проведений контент-аналіз показав, що вищезгадане спостереження про нове, більш позитивне висвітлення теми біженців у 2022 році є не просто суб’єктивним враженням, а може бути емпірично доведено. Водночас однак, слід зазначити, що питання причини цієї зміни залишається відкритим. Через обмежений обсяг бакалаврської роботи не було можливості дослідити, чому газета Bild писала про біженців інакше у 2022 році, ніж у 2015 році. Хоча деякі припущення були зроблені в рамках аналізу — наприклад, краща доступність і культурна близькість до біженців могли зіграти свою роль — вони не були емпірично досліджені та підтверджені. Однак це було б бажано зробити в майбутніх дослідженнях, щоб пояснити подібні результати.

Оскільки в майбутньому слід очікувати нових криз і потенційних нових переміщень біженців, важливо продовжувати спостерігати та аналізувати медіадискурс про біженців та міграцію. Лише тоді, коли ми знаємо, від чого залежить висвітлення теми біженців, можна виявити дискримінацію щодо певних груп — або спростувати звинувачення в такій дискримінації.

Примітка: Для легшого сприйняття в бакалаврській роботі та в цьому тексті переважно використовувався чоловічий рід. Однак, якщо не вказано інше, використані особисті позначення стосуються всіх статей і не мають на меті дискримінації жінок або третьої статі.

Література:

• Bundesamt für Migration und Flüchtlinge (2016, 14. Dezember). Migrationsbericht 2015. Abgerufen am 02.02.2024 von https://www.bamf.de/SharedDocs/Anlagen/DE/Forschung/Migrationsberichte/migrationsbericht-2015.html?nn=403964 
• Bundesministerium des Innern und für Heimat (2023, 11. Januar). Acht von zehn Schutzsuchenden kommen aus der Ukraine. Abgerufen am 02.02.2024 von https://www.bmi.bund.de/SharedDocs/pressemitteilungen/DE/2023/01/asylantraege2022.html
• Fengler, S., Bastian, M., Brinkmann, J. & Zappe, A.C. (2018). Die „Flüchtlingskrise“: Ethnische Herausforderungen für Medien in Europa und Afrika – Migrationsberichterstattung in 11 afrikanischen und europäischen Ländern. In M. Prinzing, N. Köberer & M. Schröder (Hrsg.), Migration, Integration, Inklusion: Medienethische Herausforderungen und Potenziale für die digitale Mediengesellschaft (S. 39-52). Baden-Baden: Nomos Verlagsgesellschaft.
• Fengler, S., Kreutler, M. (2020). Stumme Migranten, laute Politik, gespaltene Medien: Die Berichterstattung über Flucht und Migration in 17 Ländern. Frankfurt am Main: Otto Brenner Stiftung.
• Haller, M. (2017). Die „Flüchtlingskrise“ in den Medien. Tagesaktueller Journalismus zwischen Meinung und Information. Frankfurt am Main: Otto Brenner Stiftung.
• Hestermann, T. (2020). Die Unsichtbaren. Eine Expertise für den Mediendienst Integration. Abgerufen am 14.11.2023 von https://ec.europa.eu/migrant-integration/sites/default/files/2020-07/Expertise_Hestermann_Die_Unsichtbaren.pdf
• Hestermann, T. (2022). Zwischen Stürmerstars und Gewalttätern. Die Berichterstattung über Eingewanderte und Geflüchtete. Abgerufen am 14.11.2023 von https://ec.europa.eu/migrant-integration/system/files/2022-01/Medienanalyse_Hestermann_Berichterstattung_Migration_2022_Mediendienst.pdf
• Maurer, M., Jost, P., Haßler, J., Kruschinski, S. (2018). Auf den Spuren der Lügenpresse. Zur Richtigkeit und Ausgewogenheit der Medienberichterstattung in der „Flüchtlingskrise“. Publizistik, 64 (1), 15-35. https://doi.org/10.1007/s11616-018-00466-y 
• Maurer, M., Jost, P., Kruschinski, S. et al. (2023). Inkonsistent einseitig. Die Medienberichterstattung über Geflüchtete 2015-2020. Publizistik 68, 13–35. https://doi.org/10.1007/s11616-022-00769-1
• Eberl, J.M., Meltzer, C.E., Heidenreich, T., Herrero, B., Theorin, N., Lind, F., Berganza, R., Boomgarden, H.G., Schemer, C. & Strömbäck, J. (2018). The European media discourse on immigration and its effects: a literature review. Annals of the International Communication Association, 42 (3), 207-223.
• Esses, V.M., Medianu, S. & Lawson, A.S. (2013). Uncertainty, Threat, and the Role of the Media in Promoting the Dehumanization of Immigrants and Refugees. Journal of Social Issues, 69, 518-536. https://doi.org/10.1111.josi.12027

Цей текст було вперше опубліковано на німецькому сайті EJO 7 червня 2024 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Pixabay.

Стежте за нами у Facebook.