У світлі глобальних подій, таких як російське вторгнення в Україну, спостерігається швидкий розвиток нових форм журналістики. Однією з таких форм є співпраця традиційних медіа з онлайн-спільнотами, що займаються збором і верифікацією даних з відкритих джерел, відомими як OSINT (Open Source Intelligence).

Дослідження, яке провели міжнародні вчені, зосереджене на взаємодії між онлайн-спільнотами відкритих джерел інформації (OSINT) та журналістами на цифрових платформах. Дослідники вибрали дві спільноти, які мають різні організаційні моделі. Project Owl — це некомерційна група, що виникла органічно у 2018 році, а Bellingcat — це більш структурована організація, яка активно співпрацює з журналістами. Обидві спільноти використовують платформу Discord для комунікації та верифікації інформації, що дозволяє створювати середовище для відкритого обміну даними між учасниками.

Важливою частиною дослідження стало вивчення трьох спірних подій, пов’язаних з російським вторгненням в Україну, які викликали обговорення в цих спільнотах. Дослідники мали доступ до обговорень, що відбувалися в дискорд-серверах обох груп, а також до журналістських матеріалів, у яких цитувалися результати роботи цих спільнот. Вчені провели якісний аналіз контенту обговорень, що мали місце у відповідні часові рамки. Вони кодували інформацію, яку учасники спільнот обговорювали, та вивчали, як ці групи організовуються та як співпрацюють з журналістами. Основний акцент робився на тому, як OSINT-спільноти обробляють, перевіряють і поширюють інформацію про важливі події.

Виявилось, що ці спільноти працюють як канали для збору та обробки інформації, що допомагає журналістам будувати вірогідні наративи про події. Ці онлайн-спільноти з різними підходами (громадські та професійні) спільно працюють над тим, щоб знищувати неперевірені наративи, поширювані як у традиційних, так і в соціальних медіа.

Зв’язки та контексти

Ключовою особливістю OSINT-спільнот є використання різноманітних джерел інформації. На тематичних каналах серверів учасники діляться контентом із соціальних мереж, таких як Twitter, Telegram, YouTube, урядових вебсайтів та інших ресурсів. Інформацію, залежно від її контексту, коментують або анотують, додаючи позначки щодо вірогідності чи попередження про можливу дезінформацію. Наприклад, матеріали із приватних Telegram-каналів чи Twitter часто сприймаються як “сирі” і потребують ретельного аналізу.

Часто до потоків додаються супутникові знімки, аудіо- та відеоматеріали без зазначення джерел. Такі матеріали вбудовуються у структурований потік інформації, створюючи єдиний контекст для аналізу. Інколи інформацію передають через ланцюжки платформ. Наприклад, під час трансляції радіоперехоплень в реальному часі через Twitch учасники не тільки слухали, але й одночасно перекладали події.

Особливою цінністю є персональні джерела — учасники спільнот, які стверджують, що отримують інформацію безпосередньо від очевидців чи учасників подій в Україні. Наприклад, один із користувачів повідомив, що український солдат надіслав йому невідомі раніше кадри боїв.

На етапі обробки інформації OSINT-спільноти активно використовують зовнішні сервіси для геолокації, організації даних і автоматизованого перекладу. Google Maps допомагає визначити географічне розташування, Google Sheets або Trello слугують інструментами для координації команд. Інтегровані функції, такі як автоматичний переклад на Discord, дозволяють оперативно працювати з багатомовним контентом.

У випадках, коли аналіз потребує специфічних знань, спільноти звертаються до інших OSINT-груп, створюючи міжплатформну співпрацю. Цей підхід забезпечує глибше опрацювання даних і підвищує якість кінцевого продукту.

Результати OSINT-аналізу, як правило, перевіряються та публікуються на платформах, що фокусуються на документуванні конфліктів. Наприклад, карта, створена Центром інформаційної стійкості, дозволяє візуалізувати важливі події війни в Україні. Крім того, Wikipedia стала ареною для боротьби з дезінформацією: учасники OSINT-спільнот моніторять і коригують сторінки, видаляючи сумнівні джерела.

Моніторинг та архівування

Одним із ключових процесів, який відбувається між спільнотами OSINT і журналістськими структурами, є моніторинг. Учасники OSINT-спільнот постійно відстежують різноманітні джерела інформації: Telegram-канали, урядові сайти, аналогові радіосигнали, медіаресурси чи навіть контакти серед знайомих. Важлива інформація, яка потребує верифікації, ретельно обробляється. Як пояснив один із досвідчених користувачів: «Люди […] моніторять соцмережі, медіа та Telegram-канали. Потім усе, що стосується шкоди цивільним чи викликає запитання, геолокують (іноді колективно), а співробітники додають це на карту».

Процес моніторингу складається з декількох етапів: після виявлення потенційно важливої інформації її перевіряють, часто за участі інших OSINT-спільнот. Далі підтверджені дані зберігаються в архівах спільноти, відкритих для спостереження внутрішніми чи зовнішніми зацікавленими сторонами — журналістами, юристами або громадськими організаціями.

Однак OSINT-спільноти не лише відстежують інформацію. Вони також активно моніторять журналістські медіа, обговорюючи та аналізуючи їхню роботу. Наприклад, учасники критикували деякі медіа за неконтрольоване поширення жорстоких зображень, що стосуються цивільних. Крім того, спільноти створюють окремі канали для збереження згадок про OSINT у медіа, що свідчить про системний підхід до відстеження публікацій і одночасне усвідомлення того, що самі OSINT-спільноти перебувають під постійним наглядом журналістів. Ця взаємодія демонструє складну динаміку: OSINT-спільноти формують нові підходи до роботи з інформацією, створюючи додатковий рівень перевірки та контролю в сучасному цифровому інформаційному просторі.

Архівування є ще одним важливим елементом взаємодії OSINT-спільнот із журналістами та іншими зацікавленими сторонами. Якщо моніторинг відображає безперервне спостереження один за одним, то архівування включає дві незалежні у часі взаємодії: (1) регулярне документування та збереження процесів OSINT самими спільнотами та (2) їхнє подальше використання журналістами чи, наприклад, правовими органами.

Учасники OSINT-спільнот часто замислюються над тим, для чого саме використовується їхня робота. Наприклад, один із користувачів висловив запитання, чи можуть результати OSINT розслідувань використовуватися не лише журналістами, але й у правовій сфері для переслідування воєнних злочинців. Модератор однієї зі спільнот підтвердив: «Інформація з відкритих джерел уже використовувалася для отримання судових вироків у минулому».

Ця практика не лише зберігає результати роботи спільнот, але й розширює межі використання відкритих джерел, створюючи цінний ресурс для журналістів, правозахисників та інших організацій. Архівування стає основою для довгострокової роботи з інформацією, яка може мати як суспільне, так і юридичне значення.

Як журналісти взаємодіють з OSINT-спільнотами

Попри те, що більшість взаємодій між OSINT-спільнотами та журналістами базується на спостереженні за процесами верифікації один одного, існують і приклади прямої співпраці. Учасники OSINT-спільнот час від часу повідомляють про контакти з журналістами чи про безпосередню допомогу у зборі та аналізі даних.

Наприклад, один із користувачів зазначив: «[Associated Press] звернулися до мене із запитаннями» щодо обробки радіосигналів. Це демонструє приклад опосередкованої співпраці, коли журналісти звертаються до окремих учасників спільноти для отримання даних або пояснень. Інші випадки показують більш безпосередню взаємодію: журналісти реєструються на серверах і працюють разом із членами спільноти. Один користувач писав, що працює над статтею про ракети, використані в Краматорську, і потребував допомоги у визначенні типу боєприпасів.

Одна з ключових мотивацій для членів OSINT-спільнот – це визнання їхньої роботи зовнішніми акторами, зокрема журналістами. Такі приклади демонструють не лише цінність співпраці, а й глибоку взаємодію між цифровими спільнотами та медіа. Наприклад, один із журналістів подякував членам спільноти у Discord-каналі, зазначивши, що матеріал, опублікований у New York Times, базувався на OSINT-даних. 

Ця взаємодія знаходить відображення і в інших формах: окремі канали у спільнотах присвячені збереженню згадок про OSINT у медіа, створюючи архів досягнень та підтверджуючи внесок цих спільнот у процес створення знань. Для багатьох учасників це визнання стає вагомим стимулом до подальшої роботи. Як зазначив один із користувачів: «Якщо щось потребує розслідування чи спростування, ми одразу це беремо до роботи».

Цей процес ілюструє динамічну природу взаємодії між OSINT-спільнотами, журналістами та громадськістю. Учасники спільнот одночасно є й моніторами інформації, і джерелом перевірених даних, які знаходять своє місце в медіа чи навіть стають основою для юридичних справ. Визнання їхнього внеску сприяє розвитку нових форматів співпраці, де цифрові спільноти відіграють ключову роль у перевірці та поширенні правдивої інформації.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Джерело зображення: Freepik.

Стежте за нами у Facebook.