Наприкінці березня вийде перше число української версії науково-популярного журналу National Geographic. Реакція користувачів соціальних мереж уже засвідчила значний інтерес до видання. Про те, чому Україна так довго не мала локального NatGeo, а також про плани редакції – в інтерв’ю із заступником головного редактора журналу Дмитром Губенком.

Про запуск українського National Geographic говорять вже декілька років, але ось лише зараз буде перше число. Чому знадобилось так багато часу, щоб реалізувати цей проект?

Д.Г.: National Geographic уже виходив в Україні у 2004-2006 роках, російською мовою, але через фінансові проблеми видавництва «Національний книжковий проект» ліцензію на його видання Національне географічне товариство тоді відкликало. Україномовний National Geographic був уже готовий до запуску наприкінці 2008 року, проте фінансово-економічна криза, на жаль, поставила хрест на цій ініціативі. На щастя, видавництво Sanoma Media не відмовилося від своїх планів, тож наприкінці цього місяця National Geographic Україна нарешті побачить світ.

В контексті попереднього питання, чому на українському медіаринку так довго не було національного видання формату National Geographic?

Д.Г.: Отримання ліцензії та підготовка до видання локальної мовної версії National Geographic – це досить складний та дуже недешевий процес. Якщо не дотримуватися стандартів та вимог Національного географічного товариства, то ліцензію можна втратити (як сталося в Україні 2006 року). Тому перш ніж наважитися на такий проект, видавництво повинно зважити всі за та проти. Зрештою, не тільки Україна не мала донедавна свого NatGeo. Журнал не виходить у більшості пострадянських країн, крім Росії, країн Балтії та Грузії. Та й у Грузії та Латвії журнал почав виходити тільки наприкінці минулого року.

Якою буде концепція українського National Geographic? Чи будуть якісь особливості, порівняно із загальною концепцією видання?

Д.Г.: Концепція National Geographic в усіх країнах світу залишається незмінною. Це науково-популярний журнал, який особливу увагу приділяє фотожурналістиці. Матеріали, які додають місцеві видання (зазвичай це 25-20%), теж відповідають стандартам та витримані у стилі материнського видання. National Geographic Україна теж планує довести частку власного контенту до 30%, проте у перших номерах українських матерілаів буде дещо менше.

Судячи зі сторінки на фейсбуці, вихід журналу викликав неабиякий інтерес. Як Ви гадаєте, з чим пов’язаний такий інтерес?

Д.Г.: На мою думку, українська аудиторія скучила за науково-популярним жанром. Українські ЗМІ переважно заполітизовані або заповнені гламуром. National Geographic натомість відкриває вікно у світ науки, географічних відкриттів та першопроходжень, змушує замислитися про глобальні проблеми. Ще один важливий чинник – вихід журналу українською мовою. National Geographic буде першим україномовним журналом під міжнародним брендом на українському медіа-ринку. Українська аудиторія просто зачекалася на таке видання своєю мовою.

Чи маєте ви плани розвивати онлайн-проект National Geographic? Якщо так – що це буде? Онлайн-версія? Окремий додаток для планшетів/смартфонів?

Д.Г.: Поки що ми зосереджені на розвитку друкованої версії журналу. На створення електронних версій для планшетів потрібна окрема ліцензія Національного географічного товариства, тож головне завдання зараз – зробити популярним паперовий журнал. А далі вже можна буде подумати про вихід в інтернет.

Яким, на вашу думку, є майбутнє видань формату National Geographic в умовах постійного розвитку онлайн-продуктів для медіа? Що український National Geographic може запропонувати читачам, щоб зберегти їхню увагу та лояльність?

Д.Г.: National Geographic Україна запропонує читачам унікальний мікс найкращих зразків світової та української науково-популярної журналістики, а також фото найвищої якості. На нашу думку, це все чудовий стимул передплатити або купити паперовий журнал. Але ми чудово усвідомлюємо, що нашим наступним кроком буде вихід в інтернет.

Фото –  Дмитро Губенко