Сильний, стійкий та орієнтований на людину інтернет здатен стати фундаментом для реалізації свободи слова в демократичному суспільстві. З метою вивчення стану свободи вираження поглядів та якості онлайн-середовища у Болгарії, дослідницький проєкт проаналізував медіа та інтернет-ландшафт країни з використанням Індикаторів універсальності Інтернету ЮНЕСКО (ROAM-X).

Інтернет суттєво розширює можливості комунікації — як у професійній сфері, так і в повсякденному житті, сприяючи обміну думками, ідеями та громадянській участі. Але чи готове суспільство до цифрової трансформації? І чи може воно максимально використати потенціал інтернет-середовища для утвердження демократичних цінностей?

Індикатори ЮНЕСКО, розроблені у межах рамкової програми ROAM-X (Rights, Openness, Accessibility, Multi-stakeholder participation), пропонують комплексний інструмент оцінки. Вони допомагають зацікавленим сторонам, від урядів до громадянського суспільства, отримати глибоке розуміння якості та інклюзивності цифрового простору. У межах дослідницького проєкту, який реалізував консорціум громадянського суспільства «Право, інтернет, медіа, комунікація та культура» у 2022–2023 роках, було проведено національну оцінку інтернет-ландшафту Болгарії. Дослідження базувалося на 109 основних та 21 контекстному показнику й охоплювало такі аспекти, як дотримання прав людини, доступність онлайн-сервісів, залучення різних груп до процесів ухвалення рішень тощо. Проєкт реалізовувався за підтримки Міністерства електронного урядування Болгарії та був тісно пов’язаний із принципами глобальної ініціативи «Партнерство за відкриті уряди»: прозорістю, громадянською участю, підзвітністю та технологічними інноваціями. Однією з головних цілей було формування політичних рекомендацій та практичних заходів, спрямованих на подолання виявлених недоліків і прогалин. Дослідження спиралося на міждисциплінарний підхід, об’єднавши фахівців у галузях права, політології, соціології та цифрової політики для цілісного аналізу ситуації. Отримані результати мають потенціал стати основою для подальших реформ, що зміцнюють цифрову демократію в Болгарії.

Прогрес Болгарії в економічній сфері та виклики для свободи медіа

Аналіз контекстуальних показників, що охоплюють економічні, демографічні, гендерні, управлінські та ІКТ-умови, засвідчив помітний прогрес Болгарії в економічному розвитку в період із 2012 до 2023 року. Зокрема, зростання валового національного доходу на душу населення та стабільна частка сфери послуг у ВВП свідчать про позитивну динаміку. Водночас країна продовжує стикатися з викликами щодо повноцінної реалізації свободи підприємництва.

У нормативному вимірі правова система Болгарії забезпечує базовий захист основних прав і свобод громадян. Попри відсутність спеціального законодавства, яке б регулювало інтернет-простір, чинні офлайн-норми поширюються і на онлайн-діяльність, що дозволяє застосовувати загальні правові механізми для захисту цифрових прав. За даними міжнародної правозахисної організації Access Now, у період з 2018 по 2022 рік в Болгарії не було зафіксовано випадків навмисного відключення інтернету, блокування доменів чи іншого втручання держави в доступ до онлайн-контенту.

Невирішені проблеми свободи преси

Попри дотримання формальних стандартів і відсутність очевидних порушень, свобода преси в Болгарії залишається предметом постійної критики з боку міжнародних організацій. Звіти Європейської комісії, Freedom House та «Репортерів без кордонів» (RSF) систематично відзначають слабкі місця в медіасередовищі країни. У рейтингу свободи преси RSF за 2024 рік Болгарія посіла 59-те місце. У звіті зазначається: «Свобода преси залишається крихкою і нестабільною в одній із найбідніших та найкорумпованіших країн Європейського Союзу. Незалежні медіа перебувають під тиском».

До ключових проблемних тенденцій належать: численні позови про наклеп і стратегічні позови проти участі громадськості (SLAPP); онлайн-атаки на журналістів, зокрема через висвітлення тем, пов’язаних із війною Росії проти України або вакцинацією від COVID-19; загрози фізичній безпеці представників медіа; політичний тиск і спроби втручання у редакційну політику.

Ці виклики вказують на необхідність подальших зусиль для гарантування справжньої незалежності медіа та забезпечення умов для вільної журналістики як ключової складової демократичного суспільства.

Реформи у медіасекторі Болгарії

Звіт ЮНЕСКО підтверджує наявність системних проблем у регулюванні медіа в Болгарії, зокрема — у сфері суспільного мовлення.

На суспільних мовників накладаються суворіші вимоги порівняно з комерційними, що створює регуляторний дисбаланс.

Додаткове занепокоєння викликає стан незалежності Управління з регулювання аудіовізуальних медіа, репутація якого підривається через політичну вразливість та інституційну нестабільність. Зокрема, термін повноважень його членів давно сплив, однак вони досі залишаються на посадах до обрання нових кандидатур, що фактично означає безстрокове продовження мандатів поза межами правового регулювання. Ситуація ускладнюється також високим рівнем концентрації медіавласності. За даними звіту Media Pluralism Monitor за 2021, 2022 та 2023 роки, рівень ризику концентрації новинних медіа оцінюється як «дуже високий» (96%), і протягом трьох років поспіль не зафіксовано жодних позитивних змін.

Усі ці чинники свідчать про нагальну потребу глибоких реформ у медіасекторі. Поштовх до змін надходить, зокрема, з боку Європейського Союзу, який уже затвердив низку ключових законодавчих актів, зокрема Закон про цифрові послуги (Digital Services Act), Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act) та Європейський закон про свободу медіа (European Media Freedom Act). Паралельно із цим, національна програма розвитку «Болгарія 2030» має на меті прискорити економічну інтеграцію з ЄС. У межах цієї стратегії передбачено надання державної підтримки секторам із високою технологічною та науково-дослідною інтенсивністю. Це має сприяти зростанню конкурентоспроможності країни у глобальних ланцюгах створення доданої вартості. У сфері медіа це означає необхідність оновлення або повної заміни чинного законодавства, з метою забезпечення справжньої незалежності медіа в умовах цифрової трансформації. Нові норми мають також сприяти свободі об’єднань, захисту журналістів та участі громадян у публічному управлінні, що є запорукою прозорості, підзвітності та довіри до державних інституцій. Щодо розвитку штучного інтелекту, законодавча рамка повинна залишатися пропорційною та уникати надмірного регулювання. Пріоритетом мають стати правила, що стосуються систем ШІ з високим рівнем ризику. Вони повинні поєднувати інноваційний розвиток із належними запобіжниками для захисту прав людини.

Звіт ЮНЕСКО про оцінку універсальності Інтернету – це всеохопний документ. Він є першим у своєму роді в Болгарії та другим у Європі після Німеччини. Звіт відображає складну картину проникнення інтернету в країні з усіма його злетами та падіннями, а також демонструє, що шлях до цифрової трансформації є довгим і складним.

Повна англійська версія звіту ЮНЕСКО, що оцінює універсальність Інтернету в Болгарії, доступна тут.

Цей текст було вперше опубліковано на німецькому сайті EJO 2 липня 2025 року. Українською переклала Олександра Ярошенко.

Погляди, висловлені на цьому сайті належать авторам і не обов’язково відображають точки зору, політики та позиції EJO. 

Стежте за нами у Facebook та LinkedIn.