Головний редактор сайту Захарі Шаган розповів, як можна перетворити нішевий блог у надзивчайно успішний інформаційний сайт.

За останні кілька років Інтернет дав значний поштовх розвиткові комунікаційних платформ. Деякі з них виступають гідною альтернативою традиційним медіа. Великий потенціал мають блоги. Ті, що висвітлюють вузькі теми, мають більше шансів привернути увагу зацікавленої аудиторії. Тому нішеві блоги можуть стати повноцінним джерелом інформації – цікавої, якісної і вузькопрофільної – і конкурувати з ключовими ЗМІ, які не пропонують глибокого висвітлення певного напрямку.

Прикладом успішного блогу, який за кілька років виріс у популярний інформаційний сайт, є “Cleantechnica”. Зайшовши на сайт, ви побачите слоган “Ми – сайт номер один у світі, який пише про екологічні технології”. І це без жодних перебільшень – правда. Днями головний редактор сайту Захарі Шаган (Zachary Shahan) написав на своїй сторінці у Фейсбук, що перевіряючи статистику, побачив містичну цифру у 33 тисячі 333 перегляди за неповний день. Всього ж за весь час існування сайту зафіксовано понад 17,5 мільярдів переглядів.

9 вересня “Cleantechnica” відсвяткував свій третій день народження. У вересні 2010 року сайт увійшов до складу мережі онлайн-видань “Important Media”, яку започаткував і якою володіє Девід Андерсон (David Anderson). Наразі мережа охоплює п’ять платформ: всі вони орієнтовані на висвітлення так званої “зеленої” тематики, проте кожна платформа має свій фокус. Наприклад, автори проекту “Inspired Economist” пишуть про економічний стійкий розвиток, автори “Gas 2” – про нові ідеї для тих, хто цікавиться технологіями. Прикметно, що всі п’ять видань створені за єдиним принципом: однаковий інтерфейс і подібні рубрикації. Здавалось би, можна було створити один сайт для всіх тем, які до того ж іноді перетинаються. Проте досвід “Important Media” доводить, що виділення окремих видань може принести користь. Завдяки вузькій спеціалізації кожна з платформ є успішною у своїй сфері і має пристойну аудиторію зацікавлених читачів.

На прикладі “Cleantechnica” та його головного редактора Захарі Шагана ми спробуємо з’ясувати, у чому секрет успіху сайтів, які з самого початку зароджувались як блоги, а перетворились на повноцінні прогресивні зразки медіа. Нещодавно Захарі відвідав Київ, де за підтримки громадської організації “Greencubator” прочитав лекцію, а потім відправився на “Sustainability Summit” у Щолкіно.

Захарі Шаган почав писати для “Cleantechnica” у 2009 році. Він не мав журналістського досвіду й освіти, проте цікавився темами, які висвітлювались на сайті. Власне досвід і не був потрібен: керівник проекту шукав блогерів, а не журналістів, які б час від часу робили цікаві публікації. Вже у 2010 році Захарі очолив проект “Cleantechnica ” і став його головним редактором. Нещодавно він потрапив до рейтингу топ-20 найбільш впливових людей у сфері ефективного використання енергії за версією “Appinions”. Прізвище Захарі стоїть поряд з такими іменами, як Ілон Маск (Elon Mask, генеральний директор “Tesla”), Джон Бродер (John Broder, журналіст “The New York Times”), Барак Обама і Стівен Чу (Steven Chu, міністр енергетики США).

Секрет №1: блог. На думку Захарі, один з секретів успіху проекту криється у його блоговій природі. Вільний спосіб викладення думок, змістовний і оперативний діалог з аудиторією, можливість для читачів відчути себе хоч трохи авторами – ці переваги надає блог. Окрім того, формат блогу дозволяє писати про ті теми, які автори вважають важливими. У своєму виборі вони не залежать від власника медіа і забаганки головного редактора. Хоча і тут діє головне журналістське правило: тема має бути актуальною і цікавою.

Сайт починав роботу з того, що на ньому публікувалось в середньому три пости на день. Сьогодні на сайті щодня з’являється до 20 публікацій. Збільшення кількості матеріалів було свідомим кроком, який мав призвести до збільшення аудиторії. Цей підхід спрацював. За три роки кількість переглядів на місяць збільшилась у 4 рази (з 200 тисяч до 800 тисяч). На думку Захарі, оптимальним є розміщення 10-15 постів на день. “Якщо ми публікуватимемо більше, то люди не читатимуть. Вони переглядатимуть заголовки і максимум прочитають одну-дві статті”, – пояснює головний редактор.

Сам Захарі протягом місяця може підготувати до 150 матеріалів. Звичайно, вони не претендують на професійний журналістський рівень. Деякі з них – це короткі пости, деякі – це більш ґрунтовні матеріали. Захарі вважає, що блогери і журналісти, з одного боку, виконують подібну роботу, проте жоден блогер не може називати себе журналістом. “Мені набагато більше подобаються журналістські матеріали, і я б хотів робити щось подібне”, – додає головний редактор.

З іншого боку, автори проекту “Cleantechnica” ніколи не ставили собі за мету перетворити сайт на повноцінний Інтернет-ЗМІ за всіма канонами, яких вимагає медіаіндустрія і професія журналіста. “Якщо ми публікуватимемо лише ґрунтовні журналістські тексти, то не зможемо розміщувати таку ж кількість матеріалів, як зараз. Немає таких авторів. Хоча ми плануємо збільшувати кількість глибинних матеріалів і підвищувати оплату авторам за такі статті”, – розповідає Захарі Шаган.

Секрет №2: нішевість. “Cleantechnica” зайняв абсолютно вільну нішу на інформаційному ринку і виграв від цього. За словами Захарі, на сьогодні немає жодного видання, у якому б працював журналіст, який спеціалізується на темі “зелених” технологій. Якщо у передових медіа з’являються матеріали з цієї тематики, то вони готуються журналістами, які не можуть вважати себе експертами у цій галузі. Через необізнаність авторів часто виходять заангажовані чи неточні матеріали з коментарями осіб, які зацікавлені у висвітленні проблеми під певним кутом, наприклад, власники великих енергетичних комплексів.

Секрет №3: функція інформування. З попереднім пунктом тісно пов’язана роль “Cleantechnica” у сфері ефективного використання енергії – виправлення некоректної інформації, яка потрапляє у медіа і доходить до читачів. “Вугільна, нафтова, ядерна індустрії – все це дуже багаті компанії, і вони мають великий вплив на медіа і на формування громадської думки про те, що відбувається у світі у цих та суміжних галузях. Тому люди отримують багато неправдивої і неточної інформації. Наприклад, укріплення позицій сонячної енергії на ринку палива може призвести до збитків у компаніях, які виробляють традиційну електроенергію. Можливо, ще з цієї причини традиційні медіа так мало пишуть на ці теми”, – пояснює Захарі Шаган.

Другий напрямок інформування аудиторії – це пояснення читачам переваг “зелених” технологій. За словами Захарі, у багатьох країнах сонячна і вітрова енергія є цілком конкурентоспроможними поряд з традиційною електроенергією. Дедалі популярними стають електромобілі. Завдання сайту полягає у тому, щоб спонукати людей до використання альтернативних джерел енергії і створення місцевих проектів. Автори сайту також пишуть про організації, які опікуються питаннями “зеленої” електроенергії, і успішні проекти місцевих громад, як наприклад, спорудження системи сонячних батарей на даху багатоповерхового житлового будинку.

Секрет №4: автори й небайдужа аудиторія. Захарі розповідає, що коли він починав писати для сайту, то майже нічого не знав про “зелені” технології. “Чим більше я писав, тим більше починав орієнтуватись у темі. Я багато дізнався завдяки коментарям. Читачі виправляли мене, якщо я припускався помилки у матеріалі. Окрім того, нам доводиться писати про певні технічні моменти, а люди цієї сфери – дуже критичні: якщо вони бачать помилку, то одразу про це кажуть”, – додає головний редактор.

Коментарі читачів стали корисними ще й в іншому аспекті: так було знайдено кількох постійних авторів “Cleantechnica”. Тим, хто виявляв особливу зацікавленість і обізнаність, запропонували писати для сайту. Саме так знайшли автора з Німеччини. Захарі жартує, що до нього часто звертаються з проханням підписатись на публікації саме німецького автора.

Знання основ ефективного використання енергії не є головною вимогою для авторів сайту. Найважливішим є щирий інтерес до теми і бажання не лише писати, а й діяти. Мережа авторів “Cleantechnica” охоплює блогерів, які пишуть на постійній основі, і блогерів-фрілансерів. Засновники проекту мають бажання розширювати географію авторів. Це дозволить змістовно висвітлювати проблеми і тенденції “зеленої енергетики” у різних країнах. На сьогодні для сайту пишуть автори зі США, Австралії, Німеччини.

Якщо говорити про аудиторію “Cleantechnica”, то вона є дуже неоднорідною, проте всіх об’єднує інтерес до теми. Можна виділити кілька груп читачів сайту: молоді люди (студенти інженерних факультетів або просто прогресивна молодь), інженери на пенсії і представники тих індустрій, інтереси яких зачіпаються. “Коли я думаю про образ нашого типового читача, чомусь мені одразу спадає на думку інженер-пенсіонер. Ці люди дуже добре розбираються у темі і є затятими коментаторами”, – розповідає Захарі.

Майже 60% аудиторії – це жителі США. Решта 40% розподілились між жителями Канади, Великобританії, Австралії, Індії, Німеччини, Франції, Нідерландів та Іспанії. Як бачимо, англомовність сайту дається взнаки.

Секрет №5: вдала бізнес-модель помножена на відданість. Створюючи свій продукт, автори “Cleantechnica” правильно відчули тенденції медіаринку і пішли в Інтернет. Питання, чи не бажають засновники проекту створити друковану версію, викликає у Захарі посмішку. Єдиний друкований формат, над яким вони подумують – це книга, присвячена “зеленим” технологіям.

На початку свого існування проект отримав гарний старт, оскільки його засновник інвестував у нього чимало коштів. Але цього було б недостатньо для успішного функціонування. Важливо було знайти гарних авторів. “Я звернувся до блогерів з проханням писати більше, проте за меншу ціну, щоб розкрутити сайт. І я був здивований, що всі погодились. За кілька років ми виросли до сайту номер один у сфері “зелених” технологій”, – ділиться Захарі.

На сьогодні головним джерелом прибутку є реклама на сайті. Незначний дохід приносять спонсорські статті, у яких висвітлюється діяльність компаній у сфері ефективного використання енергії. Весь прибуток розподіляється за такою схемою: дві третини витрачаються на утримання редакційного персоналу (редактори, постійні автори, фрілансери), одна третина – на утримання компанії-засновника.

Зрештою сайт “Cleantechnica” став унікальною платформою, що пропонує нішеву інформацію: як легкі новини, так і глибокі дослідження та експертні коментарі у сфері “зелених” технологій. Захарі Шаган розповів, що в планах у нього – використання дедалі більшої кількості відео у матеріалах і налагодження співпраці з такими виданнями, як “The New York Times” і “Washington Post”.

Зображення: скріншот з сайту http://cleantechnica.com/