У час, коли телеканали переживають падіння рейтингів, газетам кажуть, що вони – вже минуле, а веб-сторінки намагаються отримати гроші з онлайн-новин, Vice News, здається, розгадав пароль.

В той час як медіа зіштовхуються із невідомим майбутнім, Vice News, глобальний онлайн-канал новин привертає зростаючої увагу аудиторії молодого віку. З часу запуску у березні 2014 року він отримав 1,3 млн підписників на YouTube та 244 мільйони переглядів відео, каже Кевін Саткліфф (Kevin Sutcliffe), голова каналу з новинного планування у Європі.

Саткліфф вважає: рейтинги популярності доводять, що Vice News “привернув увагу покоління, що відвернулося від актуальних новин”. Канал, підрозділ Vice Media, став найшвидшим за темпами зростання цифровим каналом у світі. Він має офіси у Нью-Йорку, Лондоні та Іспанії, а також Паризьке бюро, розповів Саткліфф  Інституту Ройтерз із вивчення журналістики при Оксфордському університеті.

Під час своєї лекції “Боротьба за автентичність, майбутнє новин, актуальні події та документалістика” Саткліфф сказав, що молодша аудиторія зараз більше шукає достовірності, аніж довіряє. “Довіра була загальноприйнятим аргументом, що використовувався BBC чи більшими каналами. Мовляв, люди звертатимуться до них у часи кризи, – зазначив представник Vice. – Це більше не так. Люди зараз мають багато джерел. Ви можете залишатися вірним ідеї довіри, але довіри нині замало. Йдеться про те, щоб бути на місці події, бути достовірним”.

Успіх Vice News відображає фундаментальну зміну щодо того, як люди отримують новини, каже Саткліфф, колишній заступник голови з новин та актуальних подій на британському Channel 4. “Сьогодні новини часто передаються через твіттер, а не через ньюзрум. Багато наших журналістів є експертами у твіттері та знаходженні історій з його допомогою. Соціальні медіа є одним із найголовніших поштовхів розширення Vice News, – сказав він. – Перебування у веб-середовищі дало нам можливість підлаштовуватися під людей. Ми не намагаємося провести їх через вхідні двері, відполіровані до блиску”.

Vice News позиціонує себе як альтернативу звичному розпланованому сторітеллінгу на популярному телебаченні. “Якщо ви озирнетеся довкола, то побачите, що більшість новин та актуальних подій – це оформлені звукові фрагменти, що мають вписатися у розклад. [На Vice News] я можу вмістити таку тривалість контенту, на яку він заслуговує. Якщо він вартий семи хвилин, то він триватиме сім хвилин. Це велика зміна, – каже Саткліфф. – Я не повинен заповнити двохвилинний чи годинний слот”.

Цифровий новинний канал започаткували, маючи на меті охопити аудиторію віком до 35 років. Це відбулося після того, як Vice Media виявила, що ринок новин не розрахований на молодших людей. “Це не означає, що ці люди не були зацікавлені у новинах. Це ми не змогли їх зацікавити”, – зазначив Саткліфф.

Частково відгук молодих споживачів пояснюється тим, що канал не сильно регульований, а отже  може показувати складніший матеріал. Представник Vice пояснює: “Ми не безкоштовні, але можемо показувати мертві тіла, чого ви, через регулювання, не побачите на мейнстримних новинних каналах чи ефірному телебаченні. Ми хочемо показувати важкі для перегляду речі, ми прагнемо емоційного зв’язку з людьми”.

За словами  Саткліффа, канал намагається створювати ефект присутності, перебувати “на місці” і показувати світ “в оголений та нерівний спосіб”. Репортери намагаються використовувати мову, яку розуміє молодь. “Важливо те, що репортери того ж віку, що й наші споживачі. Ми просимо журналістів реагувати [на ситуації, які вони висвітлюють]. Вони не повинні лише стояти там на місці, а розповідати про те, що вони щойно дізналися так, ніби говорять це друзям”, – розповідає представник каналу.

“Якщо ви йдете кудись, то по вулиці. Не сидіть у готельній кімнаті, а дізнавайтеся… не дивіться з балкону”, – додає він.

Саткліфф заперечує, що такий підхід загрожує репортерам та що Vice News ризикує і своїми штатними, і позаштатними журналістами. “Я отримував звинувачення про небезпеку аутсорсингу. Але ми робимо таку ж оцінку ризику і ті самі операції, яких дотримується BBC, Channel 4, CNN та інші, перш ніж посилати когось кудись”, – каже він, додаючи що Vice News не приймає матеріали фрілансерів, якщо це не було заздалегідь  домовлено.

При цьому визнає, що канал часто бере матеріали з платформ соцільних медіа, таких як Twitter та YouTube. Однак, за словами Кевіна Саткліффа, робляться значні зусилля, щоби встановити достовірність зовнішнього контенту. “Ми витрачаємо багато часу на те, щоб переконатися, що це справжнє, не фотошоплене і таке інше. Ми перевіряємо інформацію”, – сказав він.

На запитання чи не занадто фокусується канал на терміновості Саткліфф відповів, що репортерів заохочують пояснювати інформаційне тло подій, які висвітлюються. Однак глядачі, за словами представника каналу, мають дивитися весь випуск, аби отримати контекст історії. Він також заперечив, що Vice News жертвує політикою чи аналізом новин заради “кліків” чи “лайків”.

Відповідаючи на запитання чи є Vice News більше розважальним, ніж новинним, Саткліфф сказав, що канал хоче змінити ситуацію на краще. “Ми готуємо розслідування, і хочемо їх робити більше. Це не розваги. Ми хочемо залучати людей, але прагнемо мати вплив”, – каже він.

Саткліфф послався на нещодавній документальний фільм, знятий всередині “Ісламської держави” у місті Ракка. Репортер Медьян Дайріе (Medyan Dairieh) провів три тижні з представниками ”Ісламської держави”, отримавши безпрецедентний доступ до цієї групи в Іраку та Сирії та ставши першим і єдиним журналістом, який задокументував її залаштункову діяльність. Документальний фільм на момент написання цього матеріалу мав від 15 до 20 мільйона переглядів.

Переклад з англійської мови статті “Vice News: The Battle For Authenticity”

Право на зображення: Vice News